Справа № 22 ц -4885/ 07                                    Головуючий в 1 -й інстанції - Боженко Л В.

Категорія- 19                                                       Доповідач - Михайловича С.Ю.

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Михайловської С. Ю.,  Максюти Ж.І.

при секретарі - Лещинській О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Павлограді про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодження здоров'я,    -

встановила:

Рішенням Павлоградського місьрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2007 року в позові ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодження здоров'я - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом п.3 ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції встановив,  що у позивача винекло право на відшкодування моральної шкоди у 2006 році,  на підставі висновку МСЕК від 04.07.2006 року про встановлення йому 60 % втрати професійної працездатності та третьої групи інвалідності.

Згідно п.27  ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" призупинено дію на 2006 рік абзацу 4  ст.1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей),  п.п. „є",  п.1 ч.1  ст. 21,  ч.3  ст.28,  ч.3  ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що спричинили втрату працездатності".

Відповідно до  ст.. 71 п.22 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинена дія абзацу 4  ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку),  підпункту „є" п.1 ч.1  ст. 21,  ч.3  ст.28,  ч.3  ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної коди.

2

Виходячи з вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дійшов висновку про те,  що підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача на користь відповідача відсутні.

Перевіривши матеріали справи,  законність та обґрунтованість рішення суду,  колегія суддів,  вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини і згідно вимог  ст.. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік",   ст..71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" правильно відмовив позивачеві в позові.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом п.3  ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що спричинили втрату працездатності" безпідставні,  оскільки суд правильно застосував вищезазначену норму закону при вирішенні спірних правовідносин.

Таким чином рішення суду ухвалене з дотримання норм матеріального та процесуального права,  тому підлягає залишенню без змін,  а апеляційна скарга -відхиленню.

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.