Справа № 22ц-1187/07                               Головуючий у 1 -й інстанції Покотілова О.Г.

Категорія 15                                                 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У X В АЛА

Іменем України

29 травня    2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П.,  судців: Базовкіної Т.М. ,  Мурлигіної О.Я.,  при секретарі БобуйокІ.Ф.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною  скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Первомайського    міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 року за  позовом ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дружба" (далі - ТОВ „Агрофірма „Дружба") про визнання договору оренди земельної частки (паю) недійсним,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Агрофірма „Дружба" про розірвання договору оренди земельної частки (паю) від З січня 2005 р. і стягнення заборгованості по орендній платі за 2005 р. у вигляді 300 кг. ячменю,  30 кг. цукру чи його вартості,  87 грн. вартості оранки та і 78 грн. вартості 1 причепу соломи .

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги,  просив визнати договір оренди земельної частки (паю) недійсним на підставі ч. ч. 1,  3  ст.  215 ЦК України. В обґрунтування позову посилався на те,  що згідно домовленості сторін орендна плата повинна виплачуватись тільки в натуральній формі. За 2005 рік відповідач не додав позивачу 300 кг ячменю та 30 кг цукру,  відрахувавши їх вартість в рахунок прибуткового податку,  чим порушив умови договору оренди,  за яким цей податок сплачує відповідач із власних доходів. Крім того,  укладеним договором оренди не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати,  а також не узгоджено та не підписано додаток до договору,  за яким встановлюється розмір платежів за окремими формами оплати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2  просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог,  посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи,  колегія судців вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивачці на підставі сертифікату МК № 0172012,  виданого 14 квітня 2000 року,  належить право на земельну частку (пай) розміром 5, 3 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 9, 10). За договором оренди земельної частки (паю),  укладеним між сторонами 3 січня 2005 року на строк до 31 грудня 2009 року,

відповідач зобов'язаний сплачувати позивачці орендну плату щорічно у грошовому виразі 740 грн. або у натуральній формі,  а саме,  1000 кг пшениці,  800 кг ячменю,  150 кг соняшника,  60 кг цукру,  у відробітковій формі - оранка 0, 35 га,  1 причіп соломи. Цей договір підписаний сторонами та зареєстрований у Первомайському районному відділі земельних ресурсів (а.с. 8-9). За 2005 рік позивачка отримала орендну плату. Відповідач також сплатив прибутковий податок у розмірі 13 відсотків від суми орендної плати.

За такого,  суд прийшов до правильного висновку,  що договір оренди містить всі суттєві умови,  укладений у встановленій формі,  у відповідача відсутня перед позивачкою заборгованість по орендній платі за 2005 рік,  а тому відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним.

Доводи в апеляційній скарзі про те,  що за рахунок орендної плати позивачки не підлягає утриманню відповідачем прибутковий податок,  оскільки умовами договору оренди це не передбачено,  є необгрунтованими.

У відповідності до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) отримуваний позивачем дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення піддягає оподаткуванню. Згідно підпункту 8.1.1 п. 8.1  ст.  8,  підпункту 9.1.1 п. 9.1  ст.  9 Закону на орендаря покладено обов'язок нараховувати,  утримувати та сплачувати цей податок виходячи з розміру орендної плати,  зазначеної в договорі оренди,  за рахунок орендодавця використовуючи ставку податку,  визначену у відповідних пунктах  ст.  7 цього Закону.

Згідно довідки Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції від 26 грудня 2006 р. у відповідача відсутня заборгованість по платежах до бюджетів всіх рівнів (а.с. 31 -34).

Посилання в апеляційній скарзі на нечіткість зазначення в договорі оренди про форму оплати орендної плати - грошову чи натуральну є необгрунтованими.

В примітці до п.2.2. договору оренди передбачено,  що при наявності вільних грошових коштів,  по домовленості сторін агрофірма може виплатити орендодавцю грошей замість сільгосппродукції. З цього слідує,  що відповідач може виплатити орендну плату у грошовій формі тільки за згодою позивачці.

Враховуючи викладене,  колегія суддів вважає,  що підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись статтями 303,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити,  а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.