Справа № 22ц-1175/07                               Головуючий у 1 -й інстанції Губанова В.М.

Категорія 15                                                 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У X В А Л А

 Іменем України

29  травня     2007  року  колегія  судців  судової палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого- Славгородської Н.П.,  суддів: Базовкіної Т.М. ,  Мурлигіної О.Я.,  при секретарі Бобуйок І.Ф.,  за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за  апеляційною  скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Мічуріна» (далі-СТОВ «Імені Мічуріна») на рішення Братського районного суду   Миколаївської області від 23 березня 2007 року за  позовом СТОВ «Імені Мічуріна до ОСОБА_2 про покладення обоє 'язку переукласти договір оренди земельної частки (паю),

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року СТОВ «Імені Мічуріна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про покладення обов'язку переукласти договір оренди земельної частки (паю).

Позивач зазначав,  що 30 березня 2000 року між товариством та відповідачем було укладено договір оренди земельної частки (паю),  що належала ОСОБА_2,  строком на 20 років. 16 серпня 2006 року відповідачем був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку. Після цього той звернувся до суду і рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2006 року названий договір оренди був припинений,  а СТОВ «Імені Мічуріна» зобов'язано передати виділену у власність ОСОБА_3 земельну ділянку. Рішення суду було виконане та відповідачу передана земельна ділянка оброблена господарством та засіяна насінням.

Відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» відповідач після отримання земельної ділянки в натурі зобов'язаний переукласти договір з товариством на тих самих умовах,  які значилися в договорі оренди земельної частки (паю). Незважаючи на це,  відповідач відмовляється від переукладення договору.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2007 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати,  а справу передати на новий розгляд. На думку апелянта судом неправильно застосовано положення Закону.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представника відповідача,  дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що 30 березня 2000 року між СТОВ «Імені Мічуріна» та відповідачем було укладено договір оренди земельної частки (паю),  яка належала останньому на праві власності,  строком на 20 років. 16 серпня 2006 року відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку,  після чого звернувся з позовом до СТОВ «Імені Мічуріна» про припинення вказаного оренди. Рішенням

Братського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2006 року договір оренди земельної частки (паю) було припинено,  а відповідачу товариством була передана належна йому земельна ділянка,  яку він бажає самостійно обробляти.

Встановивши зазначене,  суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апелянта суперечать вимогам матеріального права.

Так,  перехідні положення Закону України «Про оренду землі»,  на що посилається апелянт,  не містять вимог щодо обов'язковості власника землі укладати договори її оренди. Крім того,  посилання апелянта на обов'язковість переукладення договору оренди земельної частки (паю) суперечать вимогам  ст.  41 Конституції України,  яка передбачає право власника майна на вільне здійснення свого права власності,  а також вимогам  ст.  627 ЦК України та  ст.  93 ЗК України які закріплюють принцип свободи договору.

Виходячи з викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СТОВ «Імені Мічуріна» відхилити,  а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.