Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"28" березня 2011 р. Справа № 2а-11477/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,
представника позивача - Колесан С.І.,
представника відповідача - Богданової М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом багатопрофільного виробничого підприємства "Тайда" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -
В С Т А Н О В И В:
Багатопрофільне виробниче підприємство "Тайда" товариство з обмеженою відповідальністю (далі – позивач або БВП"Тайда"ТОВ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (далі – відповідач або ДПІ у Київському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р., винесені на підставі акту перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.
Представник позивача вважає, що БВП"Тайда"ТОВ не було допущено порушення вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на товарні залишки, що залишились після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (ПДВ), не нараховувався податковий кредит у минулому або поточному податкових періодах. Тому представник позивача стверджує, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта ДПІ у Київському районі м.Харкова №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. про заниження БВП"Тайда"ТОВ податкового зобов’язання за жовтень 2007 року у сумі 80953,00грн. Таким чином, представник позивача вважає протиправними податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р., прийняті на підставі акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р.
Представником відповідача до суду надані заперечення проти позову (а.с.46-48). На думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р. прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання умовного продажу на товарні залишки або основні фонди, які на дату анулювання свідоцтва ПДВ обліковуються у обліку ТОВ БВП "Тайда".
Перевіркою встановлено наступне.
ТОВ БВП "Тайда" було зареєстровано як платник ПДВ відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в ДПІ у Київському районі м.Харкова 12.07.1997 та мало свідоцтво платника ПДВ №28672457.
Свідоцтво платника ПДВ від 12.07.1997 №28672457 анульовано 29.10.2007 на підставі акта від 29.10.2007 №124.
Згідно даних додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року від 07.11.2007року №б/н по ТОВ БВП "Тайда" балансова вартість залишків запасів складає 404766,00грн.
Підприємством не визнано умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно не збільшена сума податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання свідоцтва ПДВ (податкова декларація з ПДВ за жовтень 2007 року від 20.11.2007 року вх.№140298).
Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ БВП "ТАЙДА" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкове зобов'язання за жовтень 2007 року у сумі 80953,00грн.
Вказане відображено в акті про результати перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. (а.с.21-22).
На підставі акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. ДПІ у Київському районі м.Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р., якими визначено податкове зобов’язання ТОВ БВП "Тайда" з податку на додану вартість в сумі 121429,50грн., у тому числі: основний платіж – 80953,00грн., штрафні (фінансові) санкції – 40476,50грн. (а.с.19, 20).
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до акта №124 від 29.10.2007 (а.с.81-82), реєстрація БВП"Тайда"ТОВ як платника податку на додану вартість анульована з 29.10.2007 у зв’язку з поданням податковому органу декларації з ПДВ, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців та відповідно до абз. «ґ» п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Пунктом 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача повідомив, що товарні залишки, які знаходились в обліку позивача на день анулювання реєстрації, виникли в результаті договірних взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, який не є платником податку на додану вартість. На вказані товарні залишки не нараховувався податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
На підтвердження зазначеного представником позивача надано до суду копію договору №14 від 03.03.2003, укладеного між БВП"Тайда"ТОВ (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник), копії товарних чеків та видаткових накладних (а.с.9-18).
Відповідно до п.11 договору №14 від 03.03.2003, загальна вартість продукції, що підлягає постачанню, визначається у розмірі 421903,5грн. ПДВ не передбачено.
Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів того, що контрагент позивача, за результатами господарських відносин з яким виникли товарні залишки, які знаходились в обліку позивача на день анулювання реєстрації, був платником податку на додану вартість, а також, що стосовно вказаних залишків позивачем був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
З п.2.3 акта про результати перевірки БВП"Тайда"ТОВ №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. вбачається, що при перевірці були використані податкові декларації. Первинні документи підприємства позивача при проведенні перевірки не використовувались та не досліджувались.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», саме нарахування податкового кредиту в минулих або поточному податкових періодах на товарні залишки або основні фонди, які знаходились на обліку платника податків на день анулювання реєстрації, є підставою для визнання умовного продажу таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшення суми податкових зобов'язань платника податку за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Таким чином, ДПІ у Київському районі м.Харкова в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено недотримання БВП"Тайда"ТОВ вищезазначених вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд критично ставиться до інших тверджень відповідача, оскільки вони, з урахуванням наведених обставин, не свідчать про вчинення позивачем встановленого актом перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. порушення п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
З огляду на викладене, суд вважає безпідставним висновок акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. про заниження БВП"Тайда"ТОВ податкового зобов’язання з ПДВ за жовтень 2007 року у сумі 80953,00грн. у зв’язку з порушенням п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
З наведеного слідує також висновок про неправомірність застосування до БВП"Тайда"ТОВ згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 40476,50грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р. прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі безпідставних висновків акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та ч.3 ст.2 КАС України.
На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов багатопрофільного виробничого підприємства "Тайда" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р., винесені на підставі акту перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь багатопрофільного виробничого підприємства "Тайда" товариства з обмеженою відповідальністю сплачений судовий збір у сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 05 квітня 2011 року.
Суддя Р.В. Мельников