Справа № 2-223/11р.                                     

                                                                     РІШЕННЯ

                                                         ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 травня  2011  року Жовтневий  районний  суд  м.  Маріуполя Донецької  області  в  складі:

головуючого судді  Соловйова О. Л.,

при  секретарі Андрійчук М. В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Маріуполі  справу  за позовом    ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення грошового боргу  відповідно до договору позики із спадкоємців померлого боржника,-

    ВСТАНОВИВ:

              30.07.2011 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачів про стягнення грошового боргу, відповідно до договору позики з спадкоємців померлого боржника. Просила  стягнути з відповідачів у солідарному порядку  суму боргу ОСОБА_9 по договору позики  від 02.05.2009 року  у розмірі 118489 грн. 48 коп.  по 29 622 грн. 37 коп. з кожного.

          В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.05.2009 року  ОСОБА_9 взяв  у неї за договором позики грошову суму у розмірі 15 000 доларів США, що на момент звернення до суду із даним позовом еквівалентно  118 489 грн. 50 коп.  ОСОБА_9 зобов'язався повернути  зазначену грошову суму  не пізніше ніж 01.11.2010 року. Зазначену суму грошей вона дала у борг ОСОБА_9 у зв'язку з тим, що в неї з ОСОБА_9 та його дружиною –ОСОБА_5 склалися дружні приязні стосунки, вона була знайома із подружжям ОСОБА_5 с 2000 року. Зазначену суму позики вона передала безпосередньо ОСОБА_9 у доларовому еквіваленті  за адресою її проживання. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_9 помер, при житті так і не повернувши зазначену суму боргу позивачці. Зазначила, що відповідачі  є спадкоємцями першої черги  за законом після смерті ОСОБА_9 До теперішнього часу із сторони відповідачів  не відбулося повернення зазначеної грошової суми за договором позики, не дивлячись на те, що відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9 Вважає, що спадкоємці ОСОБА_9 зобов'язані  задовольнити вимоги кредитору щодо повернення суми боргу у межах  вартості майна, отриманого у спадщину після смерті померлого боржника.

              В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали  позовні вимоги з зазначених у позові підстав,  просили позов задовольнити.

В судове засідання  відповідачі  ОСОБА_7, ОСОБА_8 не з'явились, від їх імені діє

їх представник за довіреністю ОСОБА_3

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 визнала, суду пояснила, що на момент смерті ОСОБА_9 була його дружиною. З позивачкою вона раніш була знайома, відносини в них склалися дружні. На теперішній час  не спілкується із ОСОБА_4 у зв'язку із спором, який розглядається. Пояснила, що сукупний місячний прибуток її чоловіка складав приблизно 4-5 тис. грн. на місяць, ОСОБА_9 працював начальником відділу  металоконструкцій ТОВ «Гіпромез», але мав намір зайнятись бізнесом.  Зазначила, що їй відомо, що її чоловік  брав у борг гроші у ОСОБА_4 Точну суму та конкретні обставини передачі ОСОБА_4 суми позики ОСОБА_9 вона не знає, оскільки чоловік не розповідав їй про це на її переконання з тієї причини, що зазначену суму позики ОСОБА_9 брав для зайняття бізнесом,  проти чого вона була. Зазначила, що підпис її померлого чоловіка у розписці про отримання суми боргу в неї сумніву не викликає, але на теперішній час вона не має можливості повернути позивачці суму боргу у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Відповідач ОСОБА_6 суду пояснив, що є батьком померлого ОСОБА_9 З сином в нього були довірчі відносини, вони постійно спілкувались. ОСОБА_9 працював начальником відділу  металоконструкцій ТОВ «Гіпромез», мав постійний прибуток. Зазначив, що  у разі укладення з ОСОБА_4 договору позики син би розповів йому про це. Вважає, що фактично ОСОБА_9 не брав зазначену у позовній заяві грошову суму у ОСОБА_4,  надані позивачкою розписки є сфальсифікованими, отже не можуть бути прийняті судом, як доказ боргових зобов'язань ОСОБА_9 перед ОСОБА_4 З зазначених підстав просить в задоволенні позову  ОСОБА_4 відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 зазначила, що її довірителі –ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є  дітьми ОСОБА_9 Зазначила, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8  заперечують проти задоволення позову з тих підстав, що справжність підпису ОСОБА_9 у розписці про одержання ним у позивачки суми боргу у розмірі 15 тис. доларів викликає у них сумнів, оскільки вони добре знають підпис їх батька. Підпис, виконаний у зазначеній розписці на їх переконання є сфальсифікованим. З зазначених підстав  просять у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 підтримала пояснення представника відповідачів ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_9

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що приблизно 1-2 травня 2009 року її було запрошено ОСОБА_4 бути присутньої при укладанні договору позики.  Відбулося це при наступних обставинах. З ОСОБА_4 вона була раніше знайома, оскільки надає ОСОБА_4 перукарські послуги  на дому. У день укладання договору позики вона прийшла за адресою мешкання ОСОБА_4 для надання їй послуг. ОСОБА_4 попросила її  затриматись та бути присутньою при передачі нею грошей у борг. ОСОБА_11 погодилась. Через деякий час  за адресою мешкання позивачки прийшли двоє чоловіків  пенсійного віку, один з яких носив окуляри. Вона була присутньою при передачі грошей у сумі 15  тис. доларів одному з чоловіків. При неї зазначену суму грошей було перераховано та передано ОСОБА_4  зазначеному чоловіку. Ім'я чоловіка , який брав борг у ОСОБА_4 вона не пам'ятає. Після передачі грошей чоловік поставив свій підпис у розписці про отримання грошей, яку було надруковано на комп'ютері, після чого в зазначений розписці поставила свій підпис вона та іншій чоловік, який був присутній при передачі ОСОБА_4 зазначеної грошової суми. В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердила свій підпис у спірній розписці.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що знайом з померлим ОСОБА_9 з 1959 року, вони завжди підтримували дружні стосунки. Приблизно у травні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_9 та попросив поїхати з ним у справах. Із якою метою та куди вони їдуть ОСОБА_9 не казав.  Вони приїхали на таксі до багатоповерхового будинку, який знаходився на 23-му мікрорайоні м. Маріуполя.  ОСОБА_9  після цього пояснив ОСОБА_13, що бажає взяти у борг гроші. Вони зайшли до квартири, у входу до якої їх зустріла жінка . Ім'я цієї жінки він не пам'ятає. Вони пройшли до кухні, де сиділа ще одна жінка, через деякий час ОСОБА_9 разом із господаркою квартири вийшли з кухні. Повернулися вони через деякий час, при цьому у жінки в руках був паперовий згорток, а  ОСОБА_9 держав в руках дві набрані на комп'ютері розписки. ОСОБА_9 отримав від жінки –господарки квартири, де вони знаходились грошову суму у розмірі 15 тис. доларів США купюрами еквівалентом 100 доларів США. Перерахувавши зазначену суму грошей ОСОБА_9 поклав їх  до дипломату.   Після цього ОСОБА_13, ОСОБА_9, а також інша жінка, яка була на кухні при передачі грошей підписали розписку. Після цього він та ОСОБА_9 поїхали додому. ОСОБА_9 пояснив свідку, що зайняв гроші для якоїсь справи, але якої саме він не пояснив. В судовому засіданні даний свідок підтвердив свій підпис у розписці та  зазначив, що при укладанні зазначеної угоди позики була присутня також свідок ОСОБА_11, яку він впізнав за зовнішніми ознаками.

          Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що є братом  померлого ОСОБА_9  Із братом вони постійно спілкувались, зустрічались на свята. Зазначив, що ОСОБА_9 мав постійне місце роботи та отримував непоганий заробіток –у нього та його попередньої дружини ОСОБА_14  була фірма під назвою «Аврек». Згодом цю фірму було продано. Після цього ОСОБА_9 постійно працював у ТОВ «Гіпромез».  Пояснив, що ОСОБА_9 бажав купити квартиру, для цього він збирав гроші. У минулому році ОСОБА_9 придбав квартиру по пр.. Леніна в м. Маріуполі. По конкретним обставинам укладання договору позику пояснити нічого не зміг, але зазначив, що його брат ніколи не брав гроші у борг, позивачку він не знає та ніколи про неї не чув.

          Свідок ОСОБА_15 суду пояснила що є дружиною ОСОБА_14 –брата померлого ОСОБА_9 Зазначила, що з ОСОБА_9 була знакома тривалий час, стосунки в них були дружні. Вона ніколи не чула, щоб ОСОБА_9 брав гроші у борг. Крім того зазначила, що  коли її чоловік переніс інсульт вони брали у ОСОБА_9 гроші у борг під розписку, ОСОБА_9  неодноразово з власної ініціативи надавав їм матеріальну допомогу, оскільки мав непоганий заробіток. Зазначила, що після придбання квартири та здійснення в неї ремонту ОСОБА_9 мав потребу у грошах, було це десь у травні 2009 року.

          Допитана судом в якості свідка ОСОБА_16 пояснила,  що працює у ТОВ «Гіпромез»на посаді інженеру. ОСОБА_9 був її співробітником, відносини у них склалися дружні. Приблизно рік потому ОСОБА_9 розповів їй , що має проблеми із грошами, що він «вліз у борги»- взяв у борг гроші у подруги його дружини. Яку саме суму грошей та на які потреби  свідок не знає, бо ОСОБА_9 про це нічого не пояснив.

             Вислухавши  сторони, допитавши свідків, дослідивши  матеріали  справи,  суд  приходить до переконання, що позов ОСОБА_4 підлягає  задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до розписки від 02.05.2009 року  ОСОБА_9 взяв у ОСОБА_4  в борг грошову суму у розмірі 15 тисяч доларів США, ОСОБА_9 зобов'язався повернути позикодавцеві зазначену грошову суму в строк до 01.11.2010 року Ця розписка є аналогом договору позики у склавшихся між сторонами договірних зобов'язаннях /а.с.50/  Згідно із аналогічної розписки від 02.05.2009 року, яку  підписано свідками укладеного між сторонами зазначеного договору позики ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 15 тисяч доларів США –150 банкнот номіналом 100 доларів /а.с. 51/.

          Відповідно до ст. 1046  Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України)  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність  другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками , а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається  у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений  законом розмір  неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ст. 1047 ЦК України)

При цьому діюче законодавство не вимагає  нотаріального посвідчення договору позики відповідно до  ч. 1 ст. 209 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст  зафіксований в одному або кількох  документах.

Підтвердженням спірного правочину у даному конкретному випадку є:

- розписка  від 02.05.2009 року, із зазначенням терміну повернення ОСОБА_9 грошового зобов'язання, яка розцінюється судом в якості договору позики у даному конкретному випадку;

- розписка від 02.05.2009 року про отримання ОСОБА_9 грошових коштів, на якій містяться також підписи свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 яка розцінюється судом в якості підтвердження отримання ОСОБА_9 грошової суми за договором позики.

Згідно із свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 18.02.2010 року, виданого Жовтневим відділом РАЦС ММУЮ Донецької області, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року , про що у Книзі  реєстрації смертей 18.02.2010 року зроблено відповідний актовий запис № 387 /а.с.16/.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця має право пред'явити свої вимоги  до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до копії спадкової справи № 178\2010 щодо майна померлого  ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_9 із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилась за фактом смерті ОСОБА_9 до нотаріальної контори  звернулися ОСОБА_5 –дружина померлого,  ОСОБА_6 –батько померлого, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 –діти померлого, які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_9 відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Згідно із  ст.1218 ЦК України  до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття  спадщини  і не припинилися  внаслідок його смерті.

З огляду на зазначені норми цивільного законодавства до спадкоємців померлого ОСОБА_9  переходить обов'язок спадкодавця щодо виконання зобов'язання за договором позики від 02.05.2009 року.

Основним доводом заперечень відповідачів щодо відмови в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 та стягнення грошового зобов'язання за зазначеним договором позики з відповідачів, як спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_9 є їх сумніви щодо належності підпису у зазначених розписках ОСОБА_9

З цього приводу ухвалою суду від 08.11.2010 року було призначено  судово-почеркознавську експертизу, провадження якої доручено Науково-дослідницькому  експертному центру ММУГУМВС України в Донецькій області.

Відповідно до висновку експерту  № 10 від 21.01.2011 року  підпис у розписці , яка була видана ОСОБА_9 02.05.2009 року ОСОБА_4  про отримання 15 тисяч доларів США, які ОСОБА_9 зобов'язався повернути  в строк до 01.11.2010 року та  підпис у розписці, наданою ОСОБА_9  про підтвердження  договору позики від 02.05.2009 року у графі «ОСОБА_9» ймовірно виконані ОСОБА_9. В розписці, наданою ОСОБА_9  02.05.2009 року ОСОБА_4 в підтвердження договору позики від 02.05.2009 року про отримання від ОСОБА_4  грошової суми у розмірі 15 тисяч доларів США первинно було нанесено печатний текст . а потім нанесений підпис. Рукописний текст «ОСОБА_9» у розписці наданою ОСОБА_9 02.05.2009 року ОСОБА_4 виконаний ОСОБА_9 /а.с. 102-109/

З огляду на вищенаведене суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_9 від  ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 15 тисяч доларів США за договором позики оскільки вони підтверджуються об'єктивними доказами у справі, зокрема: розписками ОСОБА_9, які містяться у матеріалах справи, які суд визначає в якості договору позики та підтвердження передання позикодавцем (ОСОБА_4.) позичальникові (ОСОБА_9) зазначеної у договорі позики грошової суми; поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які безпосередньо були очевидцями факту передачі грошової суми у розмірі 15 тисяч доларів ОСОБА_4 ОСОБА_9, про що у розписці від 02.05.2009 року про отримання ОСОБА_9 зазначеної суми грошей від ОСОБА_4 стоять їхні підписи, обставини викладені у позову ОСОБА_4 були підтверджені ними у судовому засіданні;

Доводи відповідачів про невідповідність підпису ОСОБА_9 у розписках його справжньому підпису спростовуються зазначеним раніше висновком експерту № 10 від 21.01.2011 року, який підтверджує виконання підпису у розписці про отримання грошової суми від 02.05.2009 року саме ОСОБА_9

Доводи відповідачів щодо недоцільності укладання ОСОБА_9 боргового зобов'язання з посиланням на його матеріальне становище суд також не бере до уваги, оскільки ці ствердження відповідачів не підтверджуються об'єктивними доказами та не знайшли свого відображення при розгляді даної справи.

Частиною 1 статті 1278 ЦК України встановлено, що  частки кожного спадкоємця  у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті  сам не розподілив спадщину між ними.

З урахуванням того, що після смерті ОСОБА_9 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись спадкоємці першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_9 –відповідачі у справі, розмір частоккожного з них у спадковому майні дорівнює 1\4 частки.

Відповідно до  ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані  задовольнити вимоги кредитору повністю, але в межах вартості  майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний  задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає  його частці у спадщині.

Ухвалою суду від 30.07.2010 року про забезпечення доказів у  даній справі накладено заборону  Першій маріупольській державній нотаріальній конторі  видавати  Свідоцтва про право на спадщину  на імена спадкоємців ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 ., ОСОБА_8 після смерті спадкодавця ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Водночас у матеріалах даної цивільної справи містяться документи, підтверджуючі обсяг спадкової маси майна після смерті ОСОБА_9 Так в матеріалах цивільної справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_9 належить автомобіль –ВАЗ 2107, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с.18/; в матеріалах цивільної справи міститься копія договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_9 належить на праві приватної власності 1\2 частка зазначеної квартири /а.с.27/; в матеріалах справа мається копія  свідоцтва про право власності на житло від 20.12.1993 року на квартиру АДРЕСА_2, відповідно до якого  ОСОБА_6, ОСОБА_20 та ОСОБА_9  на праві  спільної сумісної власності належить зазначена квартира /а.с.28/ Крім того в матеріалах даної  цивільної справи  маються відомості про  наявність у ОСОБА_9 банківських рахунків, відкритих у філіалі ПАТ «ПУМБ»м. Маріуполя, на одному з яких (НОМЕР_4) мається сума залишку у розмірі 25 774,85 доларів США станом на 06.12.2010 року /а.с.94/

Відповідно до довідки від 20.07.2010 року станом на 20.07.2010 року курс НБУ дорівнює  789 грн. 93 коп. за 100 доларів США /а.с.15/, отже на момент звернення до суду 15 000 доларів еквівалентні 118 489 грн. 48 коп.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки та стягнути з відповідачів  у рахунок погашення боргу ОСОБА_9 за договором позики від 02.05.2009 року по 29 622,37 грн. з кожного, що є еквівалентом 3750 доларів США на момент звернення позивачки до суду із даним позовом, оскільки на переконання суду ця сума не буде перевищувати  вартості спадкового майна, яке відповідачі мають намір одержати у спадщину.

              Відповідно  ст. 88 ЦПК  України  підлягає  стягненню  з  відповідачів у солідарному порядку   на  користь   позивачки  судові  витрати; судовий збір у розмірі 300 гривень,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень. Також підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь держави недоплачений позивачкою при зверненні до суду сума державного збору у розмірі 884 грн. 89 коп.   

              Керуючись  ст.ст.  10,60, 88, 213,215 ЦПК  України,  ст.ст. 207, 209, 1218, 1281, 1261, 1278, 1282 ЦК України,-

                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку зі спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року боржника ОСОБА_9:  ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_8, що проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_7, що проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_6, суму боргу за договором позики у розмірі 118 489 гривень 48 копійок, затрати по оплаті державного мита у сумі 300 гривень та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 120 гривень; відповідно до 1/4 частки спадкового майна належної кожному спадкоємцю, а всього по 29 727 (двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 37 копійок, з кожного.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_8, що проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_7 що проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_5 на користь держави судове мито у розмірі 884 гривні 89 копійки, по 221 гривні 22 копійки з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                              О. Л. Соловйов