Справа № 22ц-716/07

Категорія: 34

Головуючий першої інстанції: Савін 0.1.

Суддя-доповідач апеляційного суду: БазовкінаТ.М.

РІШЕННЯ

Іменем   України

29   березня   2007 року                   колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

суддів:             Довжук Т.С.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                              Гапєєвій Т.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою                              ОСОБА_1

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 січня 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановила:

В серпні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позивачка вказувала, що 22 лютого 2006 р. вона уклала шлюб з відповідачем і з цього часу вони стали проживати в АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1. в них народився син ОСОБА_3.

12 квітня 2001 р. шлюб між ними було розірвано, 26 грудня 2003 р. було зареєстровано повторний шлюб, який також було розірвано 23 лютого 2006 р.

Посилаючись на те, що під час шлюбу відповідачем було шляхом приватизації отримано у власність АДРЕСА_1, в який проживала їх сім'я і вартість якої під час спільного проживання була суттєво збільшена внаслідок ремонту та перепланування, позивачка просила на підставі ст. ст. 60, 63, 68, 70 СК України та з урахуванням інтересів дитини, визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири й стягнути на її користь 105000 грн. вартості цієї частини.

Також позивачка просила стягнути на її користь вартість придбаних у шлюбі речей: набору дитячих меблів - 1000 грн., набору кухонних меблів - 500 грн., набору меблів для спальні - 600 грн., комп'ютеру - 3000 грн., музичного центру Aiwa - 800 грн.

В подальшому ОСОБА_1 уточнила свої вимоги в частині поділу речей і просила суд виділити їй в натурі набір дитячих меблів та музичний центр.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 січня 2007 р. позов задоволено частково.

Постановлено виділити ОСОБА_1 у власність набір дитячих меблів та музичний центр.

В задоволенні позову про визнання права власності на 2/3 частини квартири та стягнення вартості цього майна відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка вказує на помилковість, як вона вважає, висновку суду про те, що спірна квартира не відноситься до спільного майна подружжя, і просить рішення суду в частині відмови їй у позові скасувати й ухвалити нове про задоволення позову в понову обсязі та вирішити питання про судові витрати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

В межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів суд правильно встановив, що з 22 лютого 1996 р. по 12 квітня 2001 р. сторони перебували у шлюбі.

14 грудня 1999 р. ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого він в порядку приватизації набув право приватної власності на АДРЕСА_1.

Оскільки право власності на квартиру було отримано в порядку приватизації на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" безкоштовно внаслідок реалізації особистого права громадянина України на приватизацію державного житлового фонду, це майно не може бути віднесено до спільного майна подружжя згідно ст. 22 КпШС України, яка регулює спірні правовідносини.

За такого суд обґрунтовано відмовив в поділі спірної квартири як спільного майна подружжя, визнанні за позивачкою права власності на 2/3 її частини та компенсацію вартості цього майна.

З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги стосовно того, що зазначена квартира є спільною власністю сторін є хибними, оскільки грунтуються на помилковому розумінні закону, у зв'язку з чим не заслуговують на увагу.

В той же час посилання апелянта на непроведения судом розподілу судових витрат є обґрунтованими. Тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити, стягнувши в силу ст. 88 ЦПК України з урахуванням частково задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивачки 51 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 січня 2007 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді:

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного су Миколаївської області підпис підписи  Т.М.Базовкіна