Справа № 2-а/2506/9843/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 06.06.2011  року

 Деснянський районний суд   м. Чернігова в складі судді  Требух Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними щодо нарахування і виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії та зобов»язання вчинити певні дії,-

                                        В с т а н о в и в:

 18.05.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними щодо нарахування і виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії та зобов»язання вчинити певні дії.

 Ухвалою судді від 20.05.2011 року відкрито скорочене провадження у справі і запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. 31.05.2011 року до суду надійшли письмові заперечення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.   

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, непрацюючим пенсіонером. Територія, на якій проживає позивач –смт.Ріпки , відповідно відноситься до четвертої  зони по забрудненню в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою виконкому Ріпкинської селищної ради.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого  радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.   

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4,  призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.   

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.   

Отже, Закон України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу,  ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягають застосуванню норми ст.ст. 39, 51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком.   

Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався, не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати” не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».     

Окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».    

Відповідно до цього внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.   

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, та  ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» –з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.   

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В статті 152 ч. 3 Конституції України визначено, що матеріальна шкода, завдана фізичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

            Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірах, визначених Законом України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі, керуючись ст. 39, 51 Закону України  “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”ст.ст. 7 - 14, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії  Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області  щодо відмови в перерахунку та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  ОСОБА_1  за період з 17.11.2010 року по 12.05.2011 року протиправними.

Зобов’язати Головне  управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 17.11. 2010 року по 12.05.2011 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що розраховується згідно зі ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 17.11.2010 року по 12.05.2011 року  доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м.Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя