Справа № 2а-3799/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       20.05.2011 року          Жовтневий районний суд м.Маріуполя у складі головуючої судді Богуславської І.А., при секретарі Зал Т.І., розглянувши у  відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до УДАІ  ГУ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністраивної відповідальності та накладення адміністративного стягнення,

                                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором ДПС роти ДПС м.Маріуполя 19.04.2011р. був складений протокол про порушення ним п.15.9 (е) Правил дорожнього руху України та скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України. На підставі вказаного протоколу було винесено постанову АН № 901701 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Просить скасувати зазначену постанову, оскільки по проспекту Будівельників  в м.Маріуполі біля зупинки  для маршрутного транспорту у неї заглух двигун, після чого вона увімкнула аварійну сигналізацію і не порушуючи п. 9.9(а) Правил дорожнього руху, прийняла всі заходи для того, щоб забрати транспортний засіб з місця де зупинка заборонена. Проте була зупинена працівниками ДАІ, які не продемонстрували їй ніяких доказів, як то відеозапис чи фотозйомку, які б підтвердили факт порушення. Свідки правопорушення також у протоколі не зафіксовані та не допитані. Вважає свою провину не доведеною, а постанову незаконною, тому просить її скасувати.

У судове засідання позивач не з’явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача Коляді Е.О. в судове засідання  з’явився, позовні вимоги не визнав у     повному обсязі, обґрунтував це тим, що порушення ПДР мали місце та були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.  

Дослідивши надані докази, матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно протоколу серії АН1 № 282360 про адміністративне правопорушення 19.04.2011р. об 15-45 год. ОСОБА_1., керуючи автомобілем “ГАЗ 2410”, держзнак НОМЕР_1,  здійснила зупинку на посадочному майданчику для  зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила п.15.9(е) Правил дорожнього руху України та здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.

Постановою серії АН № 901701 від 19.04.2011р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

          Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

Проте, постанова по справі про адміністративне правопорушення  серії АН №901701  від 19.04.2011р. відносно  ОСОБА_1 не містить відомостей про оцінку доказів, докази в ній зовсім не зазначені.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 здійснила зупинку на посадочному майданчику для  зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила п.15.9(е) Правил дорожнього руху України.  Позивачка зазначила свою незгоду із фактами викладеними працівником ДАІ, а саме вказала, що зупинка була вимушеною, в звязку з тим, що заглух двигун. Проте в протоколі про аміністративне правопорушення свідків правопорушення не зазначено та не допитано.

 Пунктом 1.6 Розпорядження № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»передбачено, що повинні бути виключені випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відео матеріалів, показів свідків тощо).

Згідно з ч.2 ст.70 КАС України, що визначає належність та допустимість доказів, докази, одержані з порушенням закону, судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. Представником відповідача не надано жодних доказів в підтвердження  обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 901701 від 19.04.2011р. відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

На підставі ст.ст. 14-1, 280 КУпАП, керуючись ст.10, ст.69 –ст.71, ст.158 –ст.163, ст.167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ  ГУ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністраивної відповідальності та накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН №901701 від 19.04.2011 року, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень –скасувати.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя