Справа №2-2327

                                                                                                    2011 року

           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області

                              В складі: головуючого судді –Помогайбо В.О.,

                                                  при секретарі –Колпаковій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд –

                                                          ВСТАНОВИВ:

          У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2010 року були задоволені його позовні вимоги до ТОВ «Степ»про поновлення на роботі з 19 жовтня 2008 року та стягнення з відповідача, за період з 20 жовтня 2008 року по 14 травня 2010року на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 16296грн. 28 копійок. Поте, відповідач, не виконуючи рішення апеляційного суду, звернувся до Верховного суду України із касаційною скаргою на вказане рішення. Касаційна скарга ТОВ «Степ»була залишена без розгляду.  Тому з 15  травня 2010 року позивач перебував у стані вимушеного прогулу і тільки 15 березня 2011 року був поновлений на роботі, проте відповідач у добровільному порядку не бажає сплатити позивачеві грошові кошти час вимушеного прогулу, крім того не надає йому  розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Не маючи іншої змоги захистити свої права, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 травня 2010року по 14 березня 2011 рік.

          В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити по підставах викладених у позовній заяві.

          Представник відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що рішення Апеляційного суду Донецької області від 14.05.2010 року товариством виконано. Наказом ТОВ «Степ»від 14.05.2010року №3/24-1-ОД позивач був поновлений на роботі з 19.10.2008 року, в його трудову книжку занесений відповідний запис, тобто факт вимушеного прогулу відсутній.   Тому просить у задоволені позову відмовити.

          Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають за наступних підстав.

          Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений.  Поновлено ОСОБА_1 на роботі в товаристві з обмеженою відповідальністю «Степ»на посаді сторожа з 19 жовтня 2008 року та стягнуто з ТОВ «Степ»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 жовтня 2008 року по 14 травня 2010 року в розмірі 16 296,28 гривень та судові витрати у справі.

          Згідно наказу від 14.05.2010 року №3/24-1-ОД Товариства з обмеженою відповідальності «Степ», ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді сторожа з 19.10.2008 року, з даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчить його підпис у наказі. На підставі вказаного наказу, товариством були  внесені відповідні записи у трудову книжку ОСОБА_1 Даний факт знайшов своє підтверджений у судовому засіданні та не спростований поясненнями ОСОБА_1 в суді.

          Згідно ст.ст. 10, 60 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені обставини справи та докази, надані сторонами, суд вважає, що підстав для стягнення з ТОВ «Степ»на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 травня 2010 року по 14 березня 2011 року, немає, оскільки факт прогулу відсутній. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно з вимогами п.1,2 ч.3 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при звернення до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду у справах про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати.

Відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України № 825 від 05 серпня 2009 року, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, з позовів спору майнового характеру становить 120 гривень.

Тому суд вважає, що з позивача ОСОБА_1  підлягає стягненню сума не сплаченого ним інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при пред'явлені позову до суду в розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 79-81, 88, 208, 209 ЦПК України, ст.ст.40, 232, 233, 235 КЗпП України, суд –

                                                  ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

          На рішення може бути подано апеляційну скаргу до  Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                      В.О. Помогайбо