ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.05.11Справа №2а-1330/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
суддя –Водяхін С.А.;
секретар –Сінгаєвська І.С.,
за участю сторін:
представника позивача - Севастопольської міської Ради - ОСОБА_2, довіреність № 03-15/28 від 10 січня 2011 року, НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 14 грудня1999 року;
представник відповідача - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_3, довіреність № 6-1/161 від 14 січня 2011 року, службове посвідчення СЛ № 8, видано 06 травня 2008 року;
представник третьої особи - Приватного підприємства "Орбіта С-1" - не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки або поважності причин суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом Севастопольської міської Ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –приватне підприємство «Орбіта С-1», про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Севастопольська міська Рада звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство «Орбіта С-1», про визнання протиправними дій відповідача по стягненню з позивача –Севастопольської міської Ради, виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником у добровільному порядку у строк, наданий державним виконавцем, рішення суду про зобов'язання Севастопольської міської Ради виконати певні дії, та скасування постанови державного виконавця від 04 вересня 2009 року у виконавчому провадженні ВП № 23525833 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виконання Севастопольською міською Радою рішення суду про здійснення певних дій було самостійним відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для стягнення виконавчого збору не виникло.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство «Орбіта С-1», в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неприбуття або поважність неприбуття суд не повідомила, заперечень до позову не надала.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Зазначив, що виконавчий збір відповідно до вказаного Закону стягується з боржника у разі невиконання у повному обсязі рішення суду в строк, який встановлений державним виконавцем для добровільного виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим, позовні вимоги вважає безпідставними.
Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2009 року в адміністративній справі № 2а-4038/09/2770 за позовом приватного підприємства «Орбіта С-1»до Севастопольської міської Ради про зобов’язання вчинити певні дії, відповідач –Севастопольська міська Рада, зобов’язана розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про розгляд клопотання ПП «Орбіта С-1»щодо надання згоди позивачеві на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,22 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового будинку № 57 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15 грудня 2010 року відкрите виконавче провадження ВП № 23525833 за виконавчим листом № 2а-4038, виданим 30 листопаду 2010 року Гагарінським районним судом міста Севастополя про зобов’язання Севастопольської міської Ради розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про розгляд клопотання ПП «Орбіта С-1»щодо надання згоди позивачеві на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,22 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового будинку № 57 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів.
Зазначеною постановою позивач також зобов’язаний виконати вказане рішення суду у семиденний термін з моменту отримання цієї постанови.
Вказана постанова отримана Севастопольською міською Радою 17 січня 2011 року (а.с. 18).
На виконання постанови відділу примусового виконання рішень від 15 грудня 2010 року Севастопольська міська Рада листом від 03 лютого 2011 року за вих. № 03-15/333 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про хід виконання рішення суду від 29 березня 2009 року, в якому зазначила, що Севастопольською міською Радою готується відповідний проект рішення, якій після розгляду Профільною постійною комісією буде винесений на розгляд чергового засідання сесії міської Ради (а.с. 17).
9 лютого 2011 року державним виконавцем на адресу Севастопольської міської Ради направлено вимогу № 21633/25-8, якою боржник зобов’язаний у термін до 18 лютого 2011 року виконати вказане рішення суду, про що повідомити заявника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
22 лютого 2011 року на пленарному засіданні Севастопольської міської Ради розглянуто питання про надання згоди позивачеві на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,22 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового будинку № 57 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів та прийнято рішення сесії Севастопольської міської Ради з даного питання № 558 від 22 лютого 2011 року (а.с. 22 –23).
Листом від 14 березня 2011 року за вих. № 03-15/805 Севастопольська міська Рада повідомила державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повне виконання постанови суду від 29 березня 2009 року за виконавчим провадженням ВП № 23525833 та прийняття відповідного рішення № 558 від 22 лютого 2001 року (а.с. 21).
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04 квітня 2011 року прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №23525833 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з повним виконанням рішення суду за виконавчим документом (а.с. 11 –12).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04 квітня 2011 року з Севастопольської міської Ради відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»стягнутий виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку (а.с. 15 –16).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку в Україні встановлені Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною першою, другою статті 2 Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 2 частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частини перша та третя статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі частиною першою статті 28 зазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені заходи примусового виконання рішення, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону України «Про виконавче провадження»рішення суду підлягає виконанню у спосіб та в порядку, які встановлені цім рішенням, а тому державний виконавець у межах виконавчого провадження зобов’язаний здійснювати заходи, які необхідні для виконання рішення з дотриманням умов та вимог, встановлених виконавчим документом. Лише після того, як боржником не буде виконане рішення суду у тому порядку і у той строк, які встановлені цим рішенням, державний виконавець має право застосовувати відповідні заходи примусового виконання. При цьому виконавчий збір стягується з боржника у тому випадку, якщо він не виконав у добровільному порядку рішення суду саме у тому порядку, який встановлений у виконавчому документі.
Судом встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2009 року Севастопольську міську Раду зобов’язано розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про розгляд клопотання приватного підприємства «Орбіта С-1»щодо надання згоди позивачеві на складання проекту землеустрою з відведенням земельної ділянки орієнтованою площею 0,22 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового будинку № 57 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»представницький орган місцевого самоврядування –це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада провадить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Порядок роботи встановлюється відповідним регламентом ради (частина тринадцята статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини четвертої статті 46 зазначеного Закону наступні (після першої) сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської ради –відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної –головою відповідної ради.
Виключено на пленарних засіданнях міської ради згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»18 січня 2011 року була скликана ІІ сесія Севастопольської міської Ради УІ скликання, що підтверджується оголошенням, розміщеним у газеті «Севастопольские известия»№2 (1307) від 12 лютого 2011 року.
Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 23525833 від 15 грудня 2010 року отримана Севастопольською міською Радою 17 січня 2011 року.
Таким чином, постанова суду про зобов’язання розглянути клопотання приватного підприємства «Орбіта С-1»щодо надання згоди на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки на пленарному засіданні чергової сесії Севастопольської міської Ради - підлягала виконанню на пленарному засіданні другої сесії Севастопольської міської Ради УІ скликання, як чергової сесії Ради.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про добровільне виконання Севастопольською міською Радою рішення суду від 29 березня 2009 року у порядку, встановленому виконавчим документом, що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження»та виключає можливість стягнення з боржника у даному випадку виконавчого збору.
В ході судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів, які підтверджують здійснення державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 23525833 заходів примусового виконання, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідач не надав суду доказів того, що приймаючи постанову від 04 квітня 2011 року у виконавчому провадженні ВП № 23525833 про стягнення з боржника - Севастопольської міської Ради, виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду про зобов'язання Севастопольської міської Ради виконати певні дії, він діяв у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по стягненню з Севастопольської міської Ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду про зобов'язання боржника виконати певні дії, не можуть бути визнані судом законними, у зв’язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова державного виконавця від 04 квітня 2011 року у виконавчому провадженні ВП № 23525833 про стягнення з боржника –Севастопольської міської Ради, виконавчого збору –підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Севастопольської міської Ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –приватне підприємство «Орбіта С-1», про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору у розмірі 1360 грн. у виконавчому провадженні ВП № 23525833.
3. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 04 квітня 2011 року у виконавчому провадженні ВП № 23525833 про стягнення з Севастопольської міської Ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та постанова підписана 16 травня 2011 року.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Суддя С.А. Водяхін