Справа № 22а/1290/6482/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Кравченко Н.В.
Пригорнєвої Л.І.
згідно з Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 грудня 2010 року, як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково, а саме : за 2008 рік.
Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової,якою у задоволенні позову відмовити..
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає ё що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є ветераном війни – учасником бойових дій, та відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що відповідач в 2008 році при виплаті позивачу щорічної допомоги до 5 травня керувався Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 № 183 « Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги».
Як вбачається з апеляційної скарги, разова грошова допомога за 2008 рік була виплачена позивачу у квітні 2008 року.
Пунктом 20 розділу П Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п’яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було викладено в наступній редакції:
« Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень,встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 20 розділу П Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними /.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
На момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2008 року) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.
Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII. Суду першої інстанції слід було керуватись приписами рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, у пункті 3 мотивувальної частини якого суд зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституцій України рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
При викладених обставинах ё колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови суду першої інстанції і прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог за 2008 рік.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. ст. 196-198, 201, 205, 206, 210, 212 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області – задовольнити .
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги – змінити.
Абзаци перший резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції :
« У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги - відмовити».
Абзаци другий та третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:
«У задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області щодо невиплати грошової допомоги в розмірі, визначеному ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2008 рік та стягнення з управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік – відмовити у зв’язку з необґрунтованістю».
У решті частини постанову – залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді