ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 212
РІШЕННЯ
Іменем України
05.04.2011Справа №5002-10/627-2011
За позовом – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ялта (АДРЕСА_2)
До відповідача - Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Ялта (АДРЕСА_1, АР Крим, 98637)
Про розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення приміщення.
Суддя С.Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_4 – представник за довіреністю від 01.03.2011 р. б/н (дійсна до 01.03.2012 р.)
Від відповідача – ОСОБА_5 – адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1103 від 27.06.2008 р., договір про надання правової допомоги від 03.03.2011 р.
За участю – ОСОБА_3 – паспорт серії НОМЕР_1 виданий 2-м відділом Ялтинського МУГУМВС України в Криму 19.06.1997 р.
Суть спору:
Розглядається позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ялта, до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Ялта, про розірвання договору оренди нерухомого майна № 239-34 від 21.04.2010 р.; про зобов’язання ФОП ОСОБА_3 повернути позивачу нерухоме майно, розташованого на 1 поверсі 1-поверхового будинку АДРЕСА_3 загальною площею 557,6 кв.м., про покладення судових витрат на відповідача.
Під час слухання справи представником позивача підтримана заява від 25.03.2011 р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна № 239-34 від 21.04.2010 р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3
Заслухавши представників сторін, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, суд –
В С Т А Н О В И В :
21.04.2010 р. між ВАТ «Укртелеком» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 239-34.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення, розташоване в м. Ялта, на 1-му поверсі, 1-поверхового будинку АДРЕСА_3, загальною площею 557,6 м2 – для розміщення складу та магазину.
13.09.2010 р. між ВАТ «Укртелеком» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного індивідуально визначеного майна – ангару літ. «Е», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно зі ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця, тобто, відбулася заміна сторони (орендодавця) у договорі.
Орендодавець, позивач по справі, просить достроково розірвати договір № 239-34 від 21.04.2010 р. у зв’язку з порушенням орендарем, відповідачем по справі, п.п. 6.1.2, 8.4, 8.5.7, 8.5.8 договору і на підставі п. 3 ст. 783 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач посилається на те, що порушення правил протипожежної і санітарно-екологічної безпеки ним усунені, а провадження по справі повинно бути припинено за п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки стороною за договором є не суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, а громадянка ОСОБА_2 як фізична особа.
В іншому клопотання відповідач просить залишити позов без розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що голова Масандрівської селищної ради ОСОБА_2 не має право підписувати позов як суб’єкт підприємницької діяльності.
При цьому відповідач просить в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати інформацію, яка підтверджує або спростовує факт реєстрації ОСОБА_2 в якості суб’єкта підприємницької діяльності.
Позов і клопотання відповідача не підлягають задоволенню за наступними підставами.
1.Статус позивача як суб’єкта підприємницької діяльності підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 09.02.2000 р. № 21460170000003730, Свідоцтвом від 01.01.2010 р. про сплату єдиного податку за 2010 р., текстом позову і заявами представника позивача.
Як суб’єкт підприємницької діяльності гр. ОСОБА_2 має право звертатися за захистом своїх порушеного або оспорюваного права до господарських судів України.
При цьому чинне законодавство України не передбачає, що порушення вимог щодо несумісності є підставою для скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності. Доказів скасування позивача як СПД нема.
Тому підстав ані для припинення провадження у справі, ані для залишення позову без розгляду за підставами, викладеними у клопотанні відповідача, не має.
2.Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням сторони по справі може витребувати необхідні докази, але лише у тому випадку, якщо ці докази існують і сторона не може отримати їх самостійно.
Відповідач не представив відомості про те, які саме заходи були ним вжити для отримання доказів скасування або існування державної реєстрації позивача як суб’єкта підприємницької діяльності, так само як і відомості про те, що вжити ним заходи виявилися безрезультатними.
Тому і підстав для витребування таких доказів при наявності відповідних документів у матеріалах справи не убачається.
Покладення ж на суд обов’язку розшуку, встановлення і витребування доказів в інтересах одній із сторін є незаконним.
3.Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору одною стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач не представив доказів того, що порушення відповідачем протипожежних і санітарних правил, п.п.6.1.2 п. 8.4, п.п. 8.5.7 і 8.5.8 договору № 239-34 вих. від 21.04.2010 р. є істотним, тобто, таким, яке причинило йому шкоду, у результаті якого він позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.
4. Підстави розірвання договору встановлюються договором або законом.
Підпунктом 12.4 п. 12 договору № 239-34 від 21.04.2010 р. передбачено, зокрема, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням суду у разі навмисного або з необережності орендаря погіршення технічного і санітарного стану майна.
Доказів навмисного або з необережності погіршення орендуємого відповідачем технічного і санітарного стану майна суду не представлено.
5.У позовній заяві обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п. 3 ст. 783 Цивільного кодексу України, відповідно до якого наймодавець має право вимагати розірвання договору найма, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.
Предметом договору оренди є металевий ангар літери «Е» площею 557, 6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Позивач не представив доказів того, що недотримання відповідачем санітарних норм і правил представляє загрозу пошкодження цього ангару, а недотримання правил протилежної безпеки є наслідком його недбалої поведінки, так само як і того, що його поведінка є недбалою.
У справі є докази зворотного.
Відповідач приступив до експлуатації складу магазину після отримання Дозволу на початок роботи № ЯЛ-116 від 19.05.2010 р., який був видано Головним державним інспектором з пожежного нагляду м. Ялти С.І.Погребняк.
На даний час порушення протипожежної і санітарно-епідеміологічної безпеки, які виявлені 16.11.2010 р. і 04.02.2011 р. відповідно усунені, про що свідчать рішення Ялтинської міської СЕС від 15.02.2011 р. (арк. справи 31) і рішення Головного державного інспектора з пожежного нагляду м. Ялта полковника цивільного захисту ОСОБА_6 від 02.02.2011 р. (арк. справи 47).
6.За договором купівлі-продажу від 13.09.2010 р. стороною (покупцем) є не суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, а фізична особа ОСОБА_2, що підтверджено Витягом з Державного реєстру правочинів від 19.09.2010 р. (арк. справи 12).
Таким чином, стороною за договором оренди № 239-34 вих. від 21.04.2010 р. є також не суб’єкт підприємницької діяльності, а громадянка ОСОБА_2
Оскільки СПД ОСОБА_2 не є стороною за договором № 239-34 вих. від 21.04.2010 р., то і право вимагати розірвання цього договору вона не має.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.03.2011 р., оголошена перерва до 05.04.2011 р.
05.04.2011 р. слухання справи продовжено за участю тих же представників сторін.
У судовому засіданні 05.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано та оформлено 11.04.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я.