УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року січня 10 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Демченка М.О., Лантушенка Ю.Ф.
з участю прокурора - Шульги Л.О.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією, засудженого ОСОБА_1, на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2007 року яким ;
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,
засуджений за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 06.07.2007 року перебуваючи в нетверезому стані в своєму будинку в с. Бишкінь Лебединського району Сумської області під час сварки з ОСОБА_2 діючи умисно, наніс удари руками в життєво важливі органи, спричинивши тим самим тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій ставить питання про скасування вироку суду з направленням справи на додаткове розслідування так, як він вважає в суді не було добуто достатньо доказів, які б стверджували, що в його діях є склад злочину передбачений ч.2 ст. 121 КК України. При цьому він вказує на те, що суд, при призначенні покарання, не взяв до уваги неправомірну поведінку самої потерпілої, що послужило однією з причин його дії.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора Шульги Л.О., про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи, і обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції провівши судове слідство по справі, всестороннє, повно і об'єктивно перевірив зібрані органами досудового слідства докази, дав їм належну оцінку і цілком обгрунтовано, і законно прийняв рішення, яким визнав винним засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку. Виходячи з цього судом було вірно кваліфіковано дії засудженого за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень від яких наступила смерть потерпілого.
Суд цілком обгрунтовано поклав в основу вироку пояснення самого засудженого ОСОБА_1, який як під час досудового слідства, так і в суді визнавав себе частково винним у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 Його покази підтверджуються іншими зібраними і перевіреними судом доказами, а саме висновком судово - медичної експертизи ( а.с.42 - 44 ), згідно якої у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила її смерть.
Ці ушкодження могли бути спричинені за обставин і таким способом, про які розказав, і показав засуджений при відтворені обстановки і обставин події ( а.с. 34 - 39 ), а тому колегія суддів визнає посилання засудженого в апеляції на те, що судом невірно кваліфіковані його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, не обгрунтованими.
Що стосується призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі на визначений у вироку строк, то воно відповідає вимога ст. 65 КК України. При цьому судом було враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, його наслідки і характер, а також дані, що характеризують особу засудженого, обтяжуючі і пом'якшуючі покарання обставини, і враховуючи це суд призначив мінімальний строк покарання передбачений санкцією статті КК України, за якою він визнаний винним.
Не знаходячи підстав до задоволення апеляції колегія суддів керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2007 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий:
судді: