УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.,
суддів - Олійника В.Б., Сахнюка В.Г.,
з участю прокурора - Кравцової Л.М.,
потерпілої - ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 5 листопада 2007 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2290 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_2 засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на березі озера в с. Дубровка, Шосткинського р - ну, Сумської області, під час виниклої між ним та ОСОБА_3 сварки, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, взявши з місця, де вони спільно вживали спиртні напої, кухонний ніж, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_3, не звертаючи уваги на вимогу присутніх осіб кинути ніж, наблизився до ОСОБА_3 та наніс йому удар ножем в ліву частину грудної клітини.
В результаті проникаючого колото - різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця та послідуючої гострої внутрішньої кровотечі, ОСОБА_3 помер.
На вирок суду від потерпілої ОСОБА_1 надійшла апеляція в якій, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 в вчиненому та вірності кваліфікації його дій судом, ставиться питання про скасування вироку та постановлення вироку судом апеляційної інстанції, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на більш тривалий термін, ніж призначений судом першої інстанції, а також повністю задовольнити її позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Апеляційні вимоги мотивовані тим, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, яке за своїм терміном відбування не відповідає тяжкості скоєного ним злочину та особі ОСОБА_2, внаслідок його м'якості.
Також, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй в задоволенні в частині позовних вимог про відшкодування витрат, в сумі 1739,25 грн., викликаних організацією поминок в 9 - й та 40 - й дні після смерті її сина, а також про відшкодування витрат в сумі 7 000 грн. на виготовлення надгробного пам'ятника, та в задоволенні моральної шкоди в повному обсязі, а саме на суму 100 000 грн.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, пояснення потерпілої ОСОБА_1 про підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд, піддавши аналізу зібрані по справі докази у своїй сукупності, обгрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_2 в скоєному і вірно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Вказані висновки суду ніким не оспорюються, в тому числі і потерпілою ОСОБА_1 в її апеляції.
При призначенні ОСОБА_2 покарання судом, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, було враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особа та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті обтяжуючі покарання обставини на які посилається потерпіла ОСОБА_1 в своїй апеляції в обгрунтування своїх вимог про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на більш тривалий термін.
Призначене судом покарання ОСОБА_2 колегія суддів знаходить таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, щодо його необхідності та достатності, для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому колегія суддів не знаходить підстав для визнання призначеного судом покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та його особі, внаслідок м'якості призначеного покарання.
Не може погодитись колегія суддів і з мотивами апеляції про незаконність рішення суду про відшкодування на користь потерпілої матеріальної і моральної шкоди.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про часткове відшкодування матеріальної шкоди на суму 2290 грн. суд, керуючись вимогами ст. 1201 ЦК України, врахував її витрати, що були викликані похованням сина та організацією поминальних заходів у зв'язку з похованням.
Суд на законних підставах відмовив потерпілій ОСОБА_1 в відшкодуванні витрат у зв'язку з організацією нею поминальних заходів 9 - го та 40 - го дня після смерті її сина, оскільки такі заходи не пов'язані безпосередньо з похованням, а тому вказані витрати не є прямими від дій ОСОБА_2, що потягли за собою завдання матеріальних збитків.
На законних підставах суд відмовив потерпілій ОСОБА_1 і в відшкодуванні їй 7 000 грн. для спорудження надгробного пам'ятника, оскільки потерпіла таких витрат фактично не понесла, а лише надала суду довідку про вартість такого пам'ятника.
Також суд, у відповідності з ст. ст. 1167; 1168 ЦК України, прийняв рішення про необхідність стягнення з засудженого ОСОБА_2 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, виходячи при цьому з характеру та обсягу страждань які зазнала потерпіла ОСОБА_1 в результаті смерті свого сина ОСОБА_3
Суд, приймаючи таке рішення виходив з того, що вказана сума є розумною для реального стягнення з ОСОБА_2, як завданої ним моральної шкоди, оскільки сума в 100 000 грн., яку просила відшкодувати потерпіла ОСОБА_1 фактично є неможливою для сплати.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши доводи апеляції, не знаходить підстав для її задоволення, оскільки вирок, відносно ОСОБА_2, постановлений судом у відповідності з вимогами закону, а тому підстав для визнання його незаконним, і таким, що належить до скасування, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 5 листопада 2007 року, відносно ОСОБА_2, - залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДІ