УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Ященка В.А.,

суддів - Олійника В.Б., Голуба М.В.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 29 листопада 2007 року. яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Карабутове, Конотопського р - ну, Сумської області, раніше судимий:

1)   за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської обл., від 3.04.2006 р., за ст. ст. 309 ч. 1; 307 ч. 2; 69 КК України, до 2 - х років позбавлення волі, звільнившийся 4.07.2007 р.  умовно - достроково на строк 6 місяців 17 днів,

засуджений за ст. 395  КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано покарання у виді 2 - х місяців позбавлення волі, призначених за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської обл., від 3.04.2006 р., що відповідно до ст. 72 КК України становить 2 місяці арешту і, остаточно до відбуття визначено покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення наступного.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 4 липня 2007 року, відносно ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд на строк 1 рік, у зв'язку з чим йому було встановлено відповідні обов'язки та обмеження, які він повинен був дотримуватись, а також проживати за обраним ним місцем проживання в с. Карабутове, Конотопського р - ну, Сумської обл.

ОСОБА_1, маючи на меті ухилитися від адміністративного нагляду, 22 липня 2007 року залишив своє місце проживання в с. Карабутове, Конотопського р - ну, Сумської обл. та переїхав до м. Конотопа, Сумської обл., де став проживати в різних місцях.

На вирок суду надійшла апеляція від прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, в якій, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 в вчиненому та вірність кваліфікації його дій, ставиться питання про скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд з мотивів того, що судом було допущені порушення вимог ст. ст. 71; 72 КК України за яких вирок суду не може вважатись законним.

Прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_1 злочин вчинив в період строку його умовно - дострокового звільнення від покарання призначеного йому за попереднім вироком, то у відповідності з ст. 71 ч. 4 КК України, суд повинен був призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків більше від не відбутої частини покарання за попереднім вироком та більше від призначеного покарання за вчинений новий злочин.

Крім того прокурор вважає, що суд, в порушення вимог ст. 72 КК України, незаконно перевів більш суворий вид покарання в менш суворий, зокрема позбавлення волі в арешт, тоді як повинен був менш суворий вид покарання перевести в більш суворий.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, в яких він не заперечував проти апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.

Суд, піддавши аналізу зібрані по справі докази, обгрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_1 в вчиненому і вірно кваліфікував його дії за ст. 395 КК України.

В той же час суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання за вчинене, допустився порушень вимог матеріального закону, що тягне за собою визнання незаконним вироку суду.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період 6 місяців 17 днів строку його умовно - дострокового звільнення від відбуття покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком. У зв'язку з цим суд дійшов до обгрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком до призначеного покарання.

Оскільки за попереднім вироком ОСОБА_1 було призначено покарання у виді позбавлення волі, а за новий злочин судом йому було призначено покарання у виді арешту, то за таких обставин суд повинен був би у відповідності з ст. 72 ч. 1 КК України перевести менш суворий вид покарання в більш суворий, тобто покарання у виді арешту в покарання у виді позбавлення волі, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

В порушення вимог ст. 72 ч. 1 КК України суд перевів покарання у виді позбавлення волі в арешт, що потягло за собою незаконність призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді арешту.

Крім того, у відповідності з ст. 71 ч. 4 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд, порушуючи вказані вимоги закону, призначив ОСОБА_1  остаточне покарання, яке за своїм розміром є меншим від не відбутої частини покарання яке було йому призначено за попереднім вироком.

Такі порушення закону, що були допущені судом при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання, тягнуть за собою визнання постановленого судом вироку незаконним і таким, що підлягає до скасування з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 366; 367; 371; 377 КПК України, колегія суддів

                                                           УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, - задовольнити.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 29 листопада 2007 року, відносно ОСОБА_1, - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду іншому складу суддів.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ