Cправа № 2 - 49 / 2008 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2008 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Яковець О.Ф.,
при секретарі - Твердохліб І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Роменський комбікормовий завод» , директора Товариства з обмеженою відповідальністю « Роменський комбікормовий завод» Соляник Костянтина Феліксовича про визнання звільнення незаконним , поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі .
В позовній заяві він вказує , що 1.08.2007 року він був прийнятий на роботу в ТОВ « Роменський комбікормовий завод» на посаду головного інженера .
14.09.2007 року він захворів і по 29.09.2007 року знаходився на лікуванні.
26.09.2007 року йому повідомили, що він звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 100 від 13.09.2007 року.
З цим наказом він незгоден , оскільки не допускав порушень правил внутрішнього трудового розпорядку і до нього раніше не застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Також вважав незаконним звільнення і тому , що в момент звільнення він знаходився на лікарняному .
13.09.2007 року він цілий день був на роботі і виконував свої обов»язки, а наказ про звільнення був виданий заднім числом . Також ОСОБА_1 вказує , що через хворобу та відсутність необхідних документів не міг своєчасно звернутися до суду . У зв»язку з цим просить визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити строк, визнати незаконними його звільнення та поновити на посаді головного інженера ТОВ « Роменський комбікормовий завод» і стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав свій позов , пояснив , що догани йому ніхто не оголошував , пояснень не відбирав і з наказом № 94-ВК від 03.09.2007 року ніхто його не знайомив.
13.09.2007 року він цілий день працював , виконував свої обов»язки , пояснень у нього ніхто не відбирав і наказ про звільнення з роботи ніхто не оголошував .
14.09.2007 року він захворів і знаходився на лікуванні.
26.09.2007 року йому повідомили про звільнення і коли він прийшов на роботу, то його ознайомили з наказом , він підписав обхідний лист і в цей же день підписав обхідний лист ОСОБА_2 , механіку , який також був звільнений з роботи 26.09.2007 року.
ОСОБА_1 просив визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду , оскільки перебував на лікарняному, не мав необхідних документів для звернення до суду , які йому своєчасно не видали.
Просив поновити його на роботі на посаді головного інженера та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3880 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позов і пояснила , що 1.08.2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного інженера . До цього він проходив стажування в липні 2007 року. ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовими обов»язками . Він неналежно виконував свої обов»язки , вийшли з ладу електродвигуни , що впливало на роботу підприємства. І 3.09.2007 року на нараді йому була оголошена догана. Він наказ не підписав і був складений протокол про відмову , а 13.09.2007 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за систематичне невиконання своїх обов»язків.
Співвідповідач Соляник К.Ф. позов не визнав і суду пояснив , що 3.09.2007 року він приступив до виконання обов»язків директора ТОВ « Роменський комбікормовий завод» . На підприємстві не був проведений плановий ремонт , а тому ОСОБА_1 як головному інженеру 3.09.2007 року була оголошена догана. Йому був встановлений строк 10 днів для усунення недоліків , але він цього не зробив і 13.09.2007 року він вирішив звільнити ОСОБА_1 і запропонував останньому звільнитися за власним бажанням. Оскільки ОСОБА_1 відмовився , то був звільнений 13.09.2007 року за невиконання своїх посадових обов»язків.
Заслухавши пояснення сторін , свідків , дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку , що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
В суді встановлено , що ОСОБА_1 по направленню Роменського міськрайонного центру зайнятості був прийнятий на роботу в ТОВ « Роменський комбікормовий завод» на посаду головного інженера з 1.08.2007 року згідно наказу № 71 ВК від 1.08.2007 року ( а. с. 2,12,13) .
Згідно наказу № 100-ВК від 13.09.2007 року він був звільнений з роботи . 13.09.2007 року згідно п.3 ст.40 КЗпП України в зв»язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов»язків , покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівників раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. ( а. с. 3)
Позивач в судовому порядку просить визнати його звільнення незаконним та поновити на посаді головного інженера .
Встановлені судом факти свідчать про те, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу розірвання трудового договору та поновлення на роботі.
Дані правовідносини регулюються ст.. 40, ст.. 149, 232,233,234,235,236 КЗпП України.
Згідно ч.1 п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк , а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках : систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків , покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку , якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року № 9 із змінами « Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб , звільнених за порушення трудової дисципліни , судам необхідно з»ясувати , в чому конкретно проявилось порушення , що стало приводом до звільнення , чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП , чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.. 147-1,148,149 КЗпП правила і порядок застосовування дисциплінарних стягнень , зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк , чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення , чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода , обставини , за яких вчинено проступок , і попередня робота працівника.
Стаття 10 та 60 ЦПК України передбачають , що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін , а кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку , що в судовому засіданні відповідач не надав належних та допустимих доказів , які б достовірно свідчили , що ОСОБА_1 систематично не виконував свої обов»язки , які покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
На підтвердження своїх заперечень відповідач надав наказ № 94- ВК від 03.09.2007 року про винесення догани ОСОБА_1 за невиконання своїх обов»язків , наказів та розпоряджень директора.
Суд вважає, що даний наказ є незаконним із слідуючих підстав:
Відповідно до ст.. 149 ч.1 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення .
Але від ОСОБА_1 письмові пояснення з цього приводу не бралися , що підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні.
Крім того , в самому наказі не вказано , які конкретні невиконання своїх обов»язків допустив ОСОБА_1 , а вказана лише загальна фраза , що він не виконував свої посадові обов»язки , накази та розпорядження директора.
В судовому засіданні відповідачі пояснили , що ОСОБА_1 була оголошена догана за вихід з ладу електродвигунів нагнітаючого вентилятора на підставі доповідної записки майстра ОСОБА_3
( а.с. 28) та службової записки головного інженера ( а.с. 29)
Але суд не вбачає вини ОСОБА_1 в тому , що електродвигун вийшов з ладу , оскільки безпосередньо за стан електрообладнання відповідає головний енергетик підприємства.
А із службової записки головного енергетика видно , що причинами виходу з ладу електродвигунів є технічні причини та велика навантаженість.
При таких обставинах немає підстав вважати , що ОСОБА_1 не виконував без поважних причин своїх обов»язків. .
В судовому засіданні ОСОБА_1 взагалі заперечував , що йому оголошувалась догана 3.09.2007 року.
На підтвердження факту оголошення догани ОСОБА_1 відповідач надав акт від 3.09.2007 року про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом але відмовився від підпису.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили , що підписували даний акт. При цьому свідок ОСОБА_3 показав , що наказ про оголошення догани був зачитаний директором в кабінеті директора . Потім в кабінет йому начальник відділу кадрів принесла цей акт про відмову ОСОБА_1 від підпису і він цей акт підписав.
Сам він акт не писав і ОСОБА_1 при цьому не було.
Свідок ОСОБА_4 в суді показав , що директор на нараді зачитав наказ про оголошення догани ОСОБА_1. Потім юрист дав йому акт про відмову ОСОБА_1, підписати наказ і він його підписав. Але ОСОБА_1 при цьому не було.
В той же час співвідповідач директор Смоляник К.Ф. пояснював , що 3.09.2007 року він усно на нараді оголосив догану ОСОБА_1 , а потім дав вказівку відділу кадрів підготувати наказ.
Представник відповідача в суді пояснила , що акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом склала секретар.
Свідок ОСОБА_2 в суді також пояснив , що він , як механік , приймав участь в нарадах , але не чув , щоб на нараді ОСОБА_1 була оголошена догана.
Із показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в суді випливає , що акт від 3.09.2007 року не відповідає дійсності , оскільки цей акт вони самі не складали і в їхній присутності ОСОБА_1 з цим наказом про оголошення догани не був ознайомлений і відповідно , не відмовлявся від підпису.
Суд також не може взяти до уваги покази цих свідків , що ОСОБА_1 була оголошена догана , оскільки їхні покази непослідовні , плутані , суперечливі , а самі вони є підлеглими директора Соляник К.Ф. , відповідача по справі, заінтересованої особи по справі.
Покази цих свідків суперечать поясненням позивача , а також покази свідка ОСОБА_2 , який не підтвердив факт , винесення догани ОСОБА_1 на нараді 3.09.2007 року.
З цих підстав суд приходить до висновку, що наказ № 94-ВК від 03.09.2007 року був виданий після звернення ОСОБА_1 з позовом до суду з метою обґрунтувати правильність звільнення ОСОБА_1 з роботи. Тому з даним наказом і не був ознайомлений ОСОБА_1 та не були взяті письмові пояснення від позивача.
Підтвердженням цьому є і службова записка головного енергетика від 30.08.2007 року на ім.»я директора Соляник К.Ф. , хоча останній був призначений директором лише з 3.09.2007 року , тобто через 4 дні ( а.с. 55)
Оскільки наказ № 94-ВК від 3.09.2007 року суд визнає незаконним і таким , що не відповідає дійсності , то у адміністрації були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних обов»язків своїх причин , оскільки відсутнє систематичне невиконання ОСОБА_1 своїх обов»язків.
Крім того , при винесення наказу № 100 13.09.2007 року про звільнення ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.. 149 ч.1 КЗпП України адміністрація заводу не відібрала від ОСОБА_1 письмові пояснення та не виконала вимог ч.3 ст. 149 КЗпП України , що при обранні стягнення необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду , обставини , за яких вчинено проступок , і попередню роботу працівника.
Відповідач не надав доказів , які саме порушення правил внутрішньо трудового розпорядку допустив ОСОБА_1 і в наказі про звільнення конкретно не вказані які саме порушення допустив ОСОБА_1. Також адміністрацією не надано доказів про заподіяну ОСОБА_1 шкоди. Представник відповідача в суді пояснив , що підставою звільнення ОСОБА_1 стала службова записка головного енергетика та майстра ОСОБА_3 про вихід з ладу двигунів і ця ж підстава була вказана відповідачем при винесенні наказу від 3.09.2007 року.
Тобто фактично за одне і те ж порушення адміністрація двічі притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Тому суд приходить до висновку що ОСОБА_1 незаконно був звільнений з посади згідно наказу № 100 ВК від 13.09.2007 року за п.3 ст. 40 КЗпП оскільки :
- В суді не встановлено , що ОСОБА_1 систематично не виконував обов»язків , покладених на нього правилами внутрішньо трудового розпорядку і до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення .
- Адміністрацією порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений ст.. 149 КЗпП ( відсутність письмових пояснень ОСОБА_1 та не врахування при звільнені тяжкості вчиненого проступку і заподіяної шкоди , обставини вчинення проступку і попередню роботу працівника).
Адміністрацією не враховано , що безпосередню відповідальність за стан електрообладнання на заводі несуть головний енергетик та енергетик, а не головний інженер.
Суд не вбачає безпосередньо вини ОСОБА_1 у виході з ладу електродвигунів, оскільки , згідно службової записки головного енергетика, це пов»язано з їх тривалою експлуатацією , зношеністю, значними навантаженнями .
Адміністрацією також не враховано , що ОСОБА_1 нетривалий час працював на посаді головного інженера , лише з 1.08.2007 року
Ні в службовій записці головного енергетика , ні в доповідній записці майстра не вказано , що вихід з ладу електрообладнання пов»язаний з невиконанням своїх обов»язків ОСОБА_1.
З цих підстав суд вважає, що відповідач порушив право ОСОБА_1 на працю , незаконно звільнивши його з роботи.
Тому порушене право ОСОБА_1 необхідно захистити шляхом поновлення його на роботі та стягнення середнього проступку за час вимушеного прогулу.
Середній заробіток за період з 14.09.2007 року по 24.01.2008 року становить 3880 грн. 95 коп. , що підтверджується довідкою ТОВ «Роменський комбікормовий завод». Дана довідка не оспорюється сторонами і не викликає сумнівів у суду.
Суд вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
Позивач був звільнений з роботи 13.09.2007 року , а звернувся з заявою до суду 9.11.2007 року . При цьому він вказував , що своєчасно не міг звернутися до суду , оскільки хворів , а коли дізнався про своє звільнення 26.09.2007 року , то звернувся до юристів.
Але поскільки були відсутні наказ про звільнення і такий наказ він отримав лише в листопаді 2007 року , то тоді і була оформлена позовна заява в суд. Ці пояснення ОСОБА_1 підтвердили в суді і представник відповідача , пояснивши , що наказ про звільнення ОСОБА_1 13.09.2007 року не був вручений, а був йому виданий лише тоді , коли він звернувся з позовом до суду .
Факт знаходження ОСОБА_1 на лікарняному підтверджується також листом непрацездатності з 14.09.2007 р. по 29.09.2007 року.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк звернення до суду і даний строк підлягає поновленню відповідно до ст.. 234 КЗпП України.
Позивач заявив позов до ТОВ « Роменський комбікормовий завод» та до директора заводу Соляник К.Ф.
Суд вважає, що належним відповідачем по справі є лише ТОВ « Роменський комбікормовий завод» , а не Соляник К.Ф. , директор заводу.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з ТОВ « Роменський комбікормовий завод» на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. , а також витрати за інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 40 , 149, 232, 233, 234, 235, 236 КЗпП України,
ст. ст. 3,4,10,11,60,88,209,212,213-215,218,367 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський комбікормовий завод» та поновити його на посаді головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський комбікормовий завод».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Роменський комбікормовий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3880 грн. 95 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Роменський комбікормовий завод» на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. , а також витрати за інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про оскарження рішення суду і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ підпис…
КОПІЯ ВІРНА :
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Ф. ЯКОВЕЦЬ