ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2011 р.                                                                  Справа № 10/059-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                     Привалова А.І.

при секретарі                                                                                     Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/059-11

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ        

до                               управління житлово-комунального господарства «Біличі»,

смт. Коцюбинське, Київська область      

про                               стягнення 474860,11 грн.

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1. - довіреність № Д07/2011/04/22-10

від 22.04.2011 р.;

від відповідача:           ОСОБА_2. - довіреність б/н від 01.09.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до управління житлово-комунального господарства «Біличі»(далі-відповідач) про стягнення 474860,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1410285 від 01.10.2002 р. в частині оплати використаної відповідачем теплової енергії, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 418289,47 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 39765,62 грн. інфляційних втрат, 11251,42 грн. 3 % річних та 5553,60 грн. пені.

Ухвалою суду від 07.04.2011 р. порушено провадження у справі № 10/059-11 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 26.04.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено.

В судових засіданнях 26.04.2011 р. та 24.05.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. Крім того, представником позивача надано заяву б/н від 24.05.2011 р. про зміну найменування позивача з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»на публічне акціонерне товариство «Київенерго». На підтвердження своєї заяви позивачем надані суду Свідоцтво серії А01 № 769840 про державну реєстрацію юридичної особи, довідку АБ № 150424 з ЄДРПОУ та Статут публічного акціонерного товариства «Київенерго», згідно з яким акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»перейменоване на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2011 р. не з’явився.  Присутнім в судовому засіданні 24.05.2011 р. представником відповідача усно визнано заявлені до нього позовні вимоги, а також усно заявлене клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені з підстав, важкого фінансового становища, що склалось на підприємстві відповідача.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 р. між позивачем (енергопостачальна компанія) та відповідачем (абонент) укладено Договір № 1410285, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.2 договору, енергопостачальна організація взяла на себе обов’язок постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення та вентиляції в період опалювального сезону та для гарячого водопостачання, протягом року, в кількості та в обсягах, визначених додатком до договору, а абонент взяв на себе обов’язок додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру, не допускаючи їх перевищення та своєчасно виконувати умови щодо порядку оплати спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 5.1 договору та Звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями.

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 1 до договору, згідно з яким між сторонами визначені обсяги постачання теплової енергії та орієнтована вартість теплової енергії за поточний рік, згідно з тарифами, що діють на момент укладення договору.

Підписаними між сторонами Додатками № 3 та № 4Б до договору між позивачем та відповідачем погоджено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації тарифами, за кожну відпущену Гігакалорію та проводяться виключно в грошовій формі. Для цього абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, в яку включена вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та зобов’язується здійснити оплату за перерахованими документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе зобов’язання згідно з умовами договору, надавши відповідачу теплову енергію у визначених між сторонами обсягах. Претензій щодо якості чи кількості отриманої теплової енергії з боку відповідача не надходило.

Проте, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов’язання згідно з умовами договору в частині оплати використаної теплової енергії, в наслідок чого в період з 01.12.2008 р. по 01.03.2011 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 418289,47 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.         

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати наданої позивачем на підставі Договору № 1410285 від 01.10.2002 р. теплової енергії на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 418289,47 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору № 1410285 від 01.10.2002 р., посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 11251,42 грн. 3 % річних та 39765,62 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум заборгованості на початок кожного місяця.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 11251,42 грн. 3 % річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 39765,62 грн. інфляційних втрат, то згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 33825,33 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.02.2009 - 28.02.200952051.741.015780.7852832.52

01.03.2009 - 31.03.200973961.841.0141035.4774997.31

01.04.2009 - 30.04.200993555.621.009842.0094397.62

01.05.2009 - 31.10.200999821.541.0302994.65102816.19

01.11.2009 - 30.11.2009106457.231.0111171.03107628.26

01.12.2009 - 31.12.2009123072.621.0091107.65124180.27

01.01.2010 - 31.01.2010150894.431.0182716.10153610.53

01.02.2010 - 28.02.2010185822.891.0193530.63189353.52

01.03.2010 - 31.03.2010213287.571.0091919.59215207.16

01.04.2010 - 30.04.2010236038.600.997-708.12235330.48

01.05.2010 - 31.10.2010243891.421.0348292.31252183.73

01.11.2010 - 30.11.2010258353.291.003775.06259128.35

01.12.2010 - 31.12.2010276975.901.0082215.81279191.71

01.01.2011 - 31.01.2011316574.651.0103165.75319740.40

01.02.2011 - 28.02.2011364277.581.0093278.50367556.08

Всього:                                                                                                               33825,33

Умовами п. 3.5 Додатку № 4Б до Договору № 1410285 від 01.10.2002 р. передбачено, що у випадку несплати абонентом теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати але не більш суми обумовленої чинним законодавством України.   

На підставі вказаного пункту та у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору № 1410285 від 01.10.2002 р., позивач просить стягнути з відповідача 5553,60 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості на початок кожного місяця, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».  

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір пені, що перевищує заявлений позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір пені в сумі 5553,60 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, у відповідності з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право  зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, подані докази і те, що відповідач є  збитковим підприємством, про що свідчать додані до матеріалів справи баланси станом на 31.12.2010 р., 31.03.2011 р. та звіти про фінансові результати за 2010 р., та за перший квартал 2011 р., суд вважає за можливе, з урахуванням приписів статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню на 30 % - до 3887,52 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін, пропорційно задоволеним вимогам, а в частині зменшеного розміру пені на відповідача, оскільки вимога заявлена правомірно.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

ВИРІШИВ:

1.       Позовні вимоги задовольнити частково.

2.   Стягнути з управління житлово-комунального господарства «Біличі»(08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11-а; код ЄДРПОУ 23579209) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, вул. Мельникова, 31; код 26187763; р/р із спеціальним режимом використання № 26000033002300 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 418289,47 грн. заборгованості.

3.  Стягнути з управління житлово-комунального господарства «Біличі»(08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11-а; код ЄДРПОУ 23579209) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, вул. Мельникова, 31; код 26187763; р/р № 26008013002300 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 11251,42 грн. 3 % річних, 33825,33 грн. інфляційних втрат, 3887,52 грн. пені, а також судові витрати: 4689,20 грн. витрат зі сплати державного мита та 233,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                А.І. Привалов

Повне рішення складено - 07.06.2011 р.