ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.06.11 р.                                                                                 Справа № 34/66                               

Суддя господарського суду Донецької області  Соболєва С.М.

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Донмаштехнологія”,                                 м. Краматорськ  

до відповідача -  Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ

про стягнення 12685,09грн.          

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю від 04.04.2011р.

від відповідача –  не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Донмаштехнологія”,                                 м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ  про стягнення суми боргу у розмірі 9295,01грн., інфляційних витрат в сумі 2695,56грн. та  3% річних в сумі 694,52грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на гарантійний лист, видаткову накладну, довіреність на отримання товару, податкову накладну та претензію. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  ст.ст. 525, 526, 638, 639 Цивільного кодексу України та на ст.ст. 181, 193, 229 Господарського кодексу України.

Заявою від 08.06.2011р. (вх.№02-41/22777) позивач зменшив суму позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1416,16грн. та 3% річних в сумі 475,95грн. Решту позовних вимог позивач просить залишити без змін. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає задоволенню. Відтак судом розглядаються вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 9295,01грн., інфляційних витрат в сумі 1416,16грн. та 3% річних в сумі 475,95грн.  

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№02-41/19128  від 17.05.2011р) позов визнає частково та зазначає, що суму боргу у розмірі 9295,01грн. відповідач визнає у повному обсязі, однак  інфляційні витрати просить стягнути в сумі 1416,16грн., 3% річних -  в сумі 475,95грн.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області  від 16.05.2011р., у зв’язку із находженням судді Кододової О.В. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив :

Відповідач – Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівний завод” листом №48/2-149 від 01.08.2008р. звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донмаштехнологія”  з вимогою поставити йому катанку О6,5  у кількості 1100кг на суму 9295,01грн. Цим же листом відповідач гарантував оплату товару до 07.08.2008р.

Отриманий позивачем лист №48/2-149 був ним задоволений, у зв’язку із чим 01.08.2008р. відповідачу було відвантажено обумовлену продукцію – катанку 6,5 у кількості 1100кг. на загальну суму 9295,01грн., що підтверджується видатковою накладною №00000023 від 01.08.2008р. Товар за даною видатковою накладною було отримано представником відповідача Чуєвим С.Л., який діяв на підставі довіреності ЯПЗ №687201 від 01.08.2008р., яка видана для отримання цінностей на підставі листа №П48/2-149 від 01.08.2008р.

В той же день позивачем був виставлений до оплати рахунок-фактура №00000021 від 01.08.2008р. на суму 9295,01грн.

Факт здійснення господарської операції щодо поставки товару також підтверджується податковою накладною №20 від 01.08.2008р. на суму 9295,01грн.

Відповідачем в односторонньому порядку було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2008р. по 12.05.2011р. відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 9295,01грн.  

Відтак за розрахунком позивача, за невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого ним товару за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 9295,01грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який  за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу  України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу  України).   

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати отриманого товару належним чином не виконав, отриманий товар на суму 9295,01грн. не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 9295,01грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 9295,01грн. відповідач повністю підтвердив у відзиві на позовну заяву та визнав в односторонньому акті звірки взаєморозрахунків станом на 12.05.2011р. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 9295,01грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1416,16грн. та  3% річних в сумі 475,95грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1416,16грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 475,95грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на відповідача .

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та  керуючись ст.ст.  33, 43, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донмаштехнологія”,                                 м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ  про стягнення суми боргу у розмірі 9295,01грн., інфляційних витрат в сумі 1416,16грн. та  3% річних в сумі 475,95грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ  (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 05763642, п/р 26009980120 в УСБ, МФО 334486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донмаштехнологія” (84313, Донецька область,                                   м. Краматорськ, вул. Соціалістична, 50/27, код ЄДРПОУ 35841511, п/р 26002060110770 в КФ КБ „Приватбанка” м. Краматорська, МФО 335548) борг у розмірі 9295,01грн., інфляційні витрати в сумі 1416,16грн.,  3% річних в сумі 475,95грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 111,87грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Соболєва С.М.