ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.05.11Справа №2а-973/11/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Євтушенко А.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 253/08 від 19.01.2011 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Севастопольського міського центру зайнятості до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 15 308,02 грн.,

в с т а н о в и в:

          Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення заборгованості в розмірі 15 308,02 грн. Вказує, що 10.10.2009 року з Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя звільнена з займаної посади заступник керівника апарату-начальника відділу господарського забезпечення районної державної адміністрації ОСОБА_2 Після звільнення остання 03.11.2009 року стала на облік у Севастопольський міський центр зайнятості, як безробітна.10.11.2009 року ОСОБА_2 було надано статус безробітного, нараховане та виплачено за рахунок Фонду матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю, за період перебування на обліку з 11.11.2009 року по 13.10.2010 року у загальній сумі 15 308,02 грн. У грудні 2010 року було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітного ОСОБА_2 15.12.2010 року на адресу Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя було направлено лист з пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих ОСОБА_2 соціальних послуг, але відповідь від відповідача до позивача не надійшла.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15 308,02 грн.

Ухвалою від 29 березня 2011 року відкрито провадження по  адміністративній справі, цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2. Ухвалою від 29 березня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити. Вказує, що 10.10.2009 року з Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя звільнена з займаної посади заступник керівника апарату-начальника відділу господарського забезпечення районної державної адміністрації ОСОБА_2 Після звільнення остання 03.11.2009 року стала на облік у Севастопольський міський центр зайнятості, як безробітна.10.11.2009 року ОСОБА_2 було надано статус безробітного, нараховане та виплачено за рахунок Фонду матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю, за період перебування на обліку з 11.11.2009 року по 13.10.2010 року у загальній сумі 15 308,02 грн. У грудні 2010 року було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітного ОСОБА_2 15.12.2010 року на адресу Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя було направлено лист з пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих ОСОБА_2 соціальних послуг, але відповідь від відповідача до позивача не надійшла.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. У запереченнях наданих до канцелярії суду 27.04.2011 року вказує, що проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, просить у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що пунктом 4 статті 35 Закону  України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, у зв’язку з чим Гагарінська районна державна адміністрація вважає, що не повинна виплачувати Севастопольському міському центру зайнятості заборгованість в сумі 15 308,02 грн.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.77).   

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»містить спеціальні норми щодо порядку сплати, стягнення та застосування фінансових санкцій за порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, і загальні, що стосуються вирішення у суді спорів, що виникають із правовідносин за цим Законом.

Згідно з п. 2 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15.10.1998 року, основним завданням позивача є реалізація державної політики зайнятості населення. Здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності.

Таким чином, позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Враховуючи суб’єктивний склад сторін, вимоги ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір є справою адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися Окружним адміністративним судом міста Севастополя.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне. 10.10.2009 року з Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя звільнена з займаної посади заступник керівника апарату-начальника відділу господарського забезпечення районної державної адміністрації ОСОБА_2 (а.с.25). Після звільнення ОСОБА_2 03.11.2009 року стала на облік у Севастопольський міський центр зайнятості, як безробітна (а.с.10).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»ОСОБА_2 було 10.11.2009 року надано статус безробітного (а.с.11). Також було нараховане та виплачено за рахунок Фонду матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю, за період перебування на обліку з 10.11.2009 року по 13.10.2010 року у загальній сумі 15 308,02 грн. (у тому числі послуги банку 45,75 грн.).

Зокрема, у судовому засіданні судом було досліджено матеріали адміністративної справи №2а-2372/09/2770 за позовом ОСОБА_2 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року по справі №2а-2372/09/2770 дата звільнення ОСОБА_2 була змінена з 10.10.2009 року на 13.10.2010 року (а.с.21-23).

Згідно п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України,  у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Судом встановлено, що фактично постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року (а.с.21)  було продовжено (поновлено) строк перебування на посаді  заступника керівника апарату –начальника відділу господарського забезпечення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя з 10.10.2009 по 13.10.2010 року. ОСОБА_2   поновлено на роботі на вказаний період за рішенням суду.

З огляду на вказане вище, суд при розгляді даної справи застосовує норми п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На підставі вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що, ОСОБА_2 фактично була поновлена на роботі з 10.10.2009 року по 13.10.2010 року.

08 грудня 2010 року Севастопольським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та складено акт № 28 від 08.12.2010 року (а.с.17). В акті зафіксовано, що ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю за період з 11.11.2009 року по 13.10.2010 року в сумі 15 308,02 грн.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13.02.2009 року № 60/62|7-1 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На підставі п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним директором Севастопольського міського центру зайнятості було прийнято наказ № 316 від 10.12.2010 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 (а.с.19).

15.12.2010 року на адресу Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя було направлено лист з пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих ОСОБА_2 соціальних послуг (вих.5223/05) (а.с.18). Вказаний наказ на час розгляду справи відповідачем у встановленому законом порядку не було оскаржено, сума коштів, неправомірно виплачених ОСОБА_2  розмірі 15 308,02 грн. не сплачена.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що витрати на виплату забезпечення і вартість наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_2 в сумі 15 308,02 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку,  позовні вимоги - задоволенню.

Постанову складено у повному обсязі 24 травня 2011 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8) на користь Севастопольського міського центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 40) витрати на виплату забезпечення і вартість наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_2 в сумі 15 308,02 грн. (п'ятнадцять тисяч триста вісім грн. 02 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                      О.І. Майсак