ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.05.11
о 16 год. 00 хв.
каб. № 3Справа №2а-709/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Новобузьким РВ УМВСУ в Миколаївській області 06.03.2001;
відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 484/9/10-0 від 14.03.2011;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Малого приватного підприємства «Ольга»
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя
про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
Мале приватне підприємство «Ольга»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання дій по здійсненню перевірки незаконними, визнання незаконним та скасування рішення № 0007872330 від 28.12.2010 про застосування штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства.
Ухвалою від 17.03.2011 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 31.03.2011, з’ясував відсутність можливості врегулювання спору між сторонами, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
В ході судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, вважає дії Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя при проведенні перевірки господарської одиниці, яка належить позивачу такими, що відповідають нормам діючого законодавства. Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 24.05.2011 позовна заява по цієї справі в частині визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0007872330 від 28.12.2010 залишена без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений частиною п’ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
Мале приватне підприємство «Ольга»знаходиться на обліку як платник податків та зборів у ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя.
25.12.2010 працівниками ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя на підставі направлень на проведення перевірки від 24.12.2010 проведено перевірку господарської одиниці –закусочної, яка розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Семипалатинська, 38, та належить позивачеві з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Посадові особи ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя були допущені до проведення перевірки, направлення на перевірку вручені уповноваженій особі позивача, про що свідчить її особистий підпис на направленнях.
Перевірка проведена у присутності бармена-стажера ОСОБА_3.
В ході перевірки перевіряючими встановлені порушення, зокрема, статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-BP від19.12.1995, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон № 481), про що складений відповідний акт перевірки від 25.12.2010 (реєстраційний № 27030704/2330/23439419).
Акт перевірки підписаний уповноваженою особою позивача без зауважень.
Так, в ході проведеної перевірки зафіксовано факт відсутність наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"; у спеціально відведених для куріння місцях відсутня наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
За вказані порушення, керуючись абзацом 9 частини другої статті 17 Закону № 481, ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя до позивача були застосовані штрафні санкції на суму 3400,00 грн. за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону.
На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийнято рішення № 0007872330 від 28.12.2010 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00 грн.
Зазначене рішення одержане уповноваженою особою позивача 28.12.2010, про що свідчить її особистий підпис на копії рішення, прикладеному до матеріалів справи (а.с.17).
З матеріалів справи вбачається, що зазначена перевірка була проведена на підставі плану перевірок суб’єктів господарської діяльності у сфері готівкового обігу на грудень 2010 року, затвердженого наказом начальника ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя № 413 від 30.11.2010, із змінами, внесеними наказом № 433 від 21.12.2010, тобто була плановою.
На проведення перевірки були оформлені направлення від 24.12.2010, в яких зазначений вид перевірки - планова перевірка, реквізити яких відображені в акті перевірки.
При цьому, у цих направленнях встановлено, що перевірка буде проводитися, зокрема, з питань дотримання вимог Закону № 841
Направлення скріплені підписом керівника податкового органу та печаткою податкової інспекції, вручені уповноваженій особі позивача, про що зроблені відмітки у направленнях.
Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями статі 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон № 509) встановлено, що до завдань органів державної податкової служби, поряд з іншим, відноситься у тому числі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби), що встановлено статтею 1 Закону № 509.
Згідно пункту 1 статті 8 Закону № 509 на Державну податкову адміністрацію України покладено функції безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаних із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Частиною першою та другою статті 9 Закону № 509 встановлено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першої цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Положеннями статті 111 Закону № 509 передбачені підстави та порядок проведення трьох видів перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів): планова виїзна (фінансово-господарська діяльність), позапланова виїзна (при наявності визначених обставин, перелік яких є вичерпним), та позапланова, але таких перевірок відповідач не здійснював.
За порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртовим етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 481 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»№ 510/2001 від 11.07.2001 на Державну податкову адміністрацію України покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що органи державної податкової служби, в тому числі і ДПІ у Нахімовському м.Севастополі, є іншим уповноваженим державою органом, якому Законом № 509 надано право здійснення перевірок та накладення штрафів за порушення норм Закону № 481.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Положеннями статті 152 Закону № 481 передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять. Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Актом перевірки зафіксований факт порушення позивачем, зокрема, вимог частини дев’ятої статті 152 Закону № 481 –у приміщенні закусочної передбачені законом графічні знаки –«Місце для куріння», «Куріння шкодить Вашому здоров’ю», «Куріння заборонено»були відсутні. Заперечень чи зауважень від особи у присутності якої проходила перевірка, не надходило, акт перевірки підписаний барменом-стажером ОСОБА_3 без заперечень та зауважень.
Статтею 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення норм Закону № 481 щодо необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 3400 гривень.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, зокрема, які свідчили б про неправомірність дій ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя щодо проведення перевірки та застосування штрафних санкцій, а надані відповідачем письмові докази є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що частина позовних вимог щодо визнання дій відповідача по здійсненню перевірки незаконними та викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30 травня 2011 року о 17-30.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко