ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
19.04.2011Справа №5002-18/399-2011
За позовом – Відкритого Акціонерного Товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу: Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго», АР Крим, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)
До відповідача – Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект», АР Крим, м. Сімферополь (95053, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, б.1 «А»)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Маркет-Плазо» (01000, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 57; 98600, м. Ялта, пров. Дарсановський, 10).
Про стягнення 8 305,55 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_1 – ю/к, довіреність від 05.01.2011 р., ОСОБА_2 – ю/к, дов. від 05.01.2011 року.
Від відповідача – ОСОБА_3 – представник, довіреність від 21.03.2011 р.
Від третьої особи – не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь – позивач, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача 8 305,55 грн., яка складається з : заборгованість -7350,34 грн. з ПДВ, пеня – 500,67 грн., 3% річних - 94,37 гривень та інфляційні нарахування – 360,17 гривень.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 24 березня 2010 року Відкрите Акціонерне Товариство «Крименерго» (далі Постачальник) та Кримське республіканське підприємство «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» (далі Споживач) уклали договір на постачання електричної енергії №3617.
Згідно п. 9.6 договору №3617 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, а у частині розрахунків до повного їх завершення.
За розрахунковий період червня 2010 р. об’єм поставленої електроенергії складав 2459 кВт/ч на суму 2008,02 грн., таким чином заборгованість за розрахунковий період червня 2010 р. складає 2008,02 грн.
За розрахунковий період липня 2010 р. об’єм поставленої електроенергії складав 6426 кВТ/ч на суму 5342,32 грн., таким чином заборгованість за розрахунковий період липня 2010 р. складає 5342,32 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем і стала підставою для звернення позивача до суду.
21.02.2011 р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у зв’язку необхідністю надання обґрунтованого відзиву на позов. Суд вважав за можливе задовольнити надіслане клопотання.
У судовому засіданні 21.03.2011 р. представник відповідача надав письмовий відзив, в якому відповідач просить в позові відмовити. Суд залучив наданий відзив до матеріалів справи.
21.03.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав клопотання, в якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ДП «Маркет-Плазо» (01000, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 57).
Також, у судовому засіданні 21.03.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів.
Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи на 15 днів та задовольнив клопотання представника позивача.
Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ДП «Маркет-Плазо» (01000, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 57; 98600, м. Ялта, пров. Дарсановський, 10).
04.04.2011 р. на адресу господарського суду від позивача надійшли затребувані судом документи, які суд залучив до матеріалів справи.
Третя особа - ДП «Маркет-Плазо» - 18.04.2011 року через канцелярію суду надала свої письмові пояснення, які залучені судом до матеріалів даної справи.
По справі судом була оголошена перерва у порядку ст. 77 ГПК України з 18.04.2011 року по 19.04.2011 року.
У судовому засіданні позивач надав суду Заяву у порядку ст. 22 ГПК України, згідно якої позивач фактично зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь ВАТ «Крименерго» в особі Ялтинської міської електричної мережі суму заборгованості у розмірі 6327,00 грн., пеню у сумі 493,57 грн., 3% річних 83,60 грн., суму інфляції 360,66 грн.
Така заява позивача приймається судом до свого розгляду.
Крім того, у судовому засіданні 19.04.2011 року, представник відповідача заявив Клопотання про призначення у даній справі судової технічної експертизи, яке було здано ним через канцелярію суду.
В зв’язку з тим, що відповідач у подальшому при розгляді даної справи відмовився від свого клопотання про призначення у справі судової експертизи, судом таке клопотання по суті не розглядалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575\97 ВР, споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником, правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.
Відповідно до п.1.3 Правил Користування Електричною Енергією (далі – ПКЕЕ) - постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії.
Згідно п.5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
24 березня 2010 року між позивачем – Відкритим Акціонерним Товариством «Крименерго» (постачальник) - та відповідачем - Кримським республіканським підприємством «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» (споживач) був укладений Договір про поставку електричної енергії № 3617, згідно пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок користувача з приєднаною потужністю, яка вказана у додатку (додатках) № 6, а споживач сплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та виконує інші платежі згідно умовам даного договору.
Умовами такого договору № 3617 – пункт 2 – сторонами передбачено, що під час виконання умов даного договору, а також рішення всіх питань, які не обумовлені цім договором, сторони зобов’язуються керуватися діючим законодавством України, в томі числі, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, які затверджені у встановленому порядку.
Частиною 3 пункту 3 Додатку № 4 до Договору № 3617, а також п. 6.39 ПКЕЕ передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
В зв’язку з тим, що відповідачем у порушення умов договору не надавалися позивачу Акти про об’ємі наданої користувачу електричної енергії, позивачем за розрахунковий період травня 2010 року ( з 15.04. по 15.05.2010 року) об’єм спожитої електричної енергії відповідачем був встановлений згідно п. 6. 39 ПКЕЕ, п. 3 Додатку № 4 до договору № 3617 за середньодобовим об’ємом споживання за розрахунковий період квітня 2010 року та склав 0кВт/г.
За розрахунковий період червня 2010 року (з 15.05. по 15.06.2010 року) та липня 2010 року (з 15.06. по 12.07.2010 року) об’єми спожитої відповідачем електричної енергії були встановлені згідно п. 6.39 ПКЕЕ та пункту 3 договору № 3716 відповідно до дозволеної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання.
У судовому засіданні позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, надавши до такої заяви новий Розрахунок суми заборгованості, згідно якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за липень 2010 року у розмірі 2694, 78 грн., за липень 2010 року – 3632, 22 грн.
Суд розглянув такі розрахунки та вважає їх такими, які зроблені вірно та відповідають умовам договору № 3617, в т.ч. и Додатку № 9 до такого договору, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення суми заборгованості у розмірі 6327,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач, враховуючи його заяву про зменшення позовних вимог від 18.04.2011 року, просить суд стягнути з відповідача на користь ВАТ «Крименерго» 3% річних 83,60 грн. та суму інфляції 360,66 грн.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.
Розглянувши розрахунок позивача 3% річних 83,60 грн. за період з 20.06.2010 року по 15.12.2010 року та суми інфляції 360,66 грн. за період липень – грудень 2010 року, суд погоджується з такими розрахунками ВАТ «Крименерго» та вважає їх вірними та обґрунтованими.
Крім вищезазначених сум позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 493. 57 грн. за період з 20.06.2010 року по 15.01.2011 року.
Розглянувши такий розрахунок позивача, суд бажає необхідним зазначити наступне:
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.
Згідно п. 6 додатку № 4 до договору № 3617 у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить користувачу нарахування за весь час прострочки, включаючи день фактичної оплати: п е н ю у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла у період, за які проводиться нарахування.
Розглянувши розрахунок пені, якій наданий позивачем суду 17.04.2011 року, суд вважає обґрунтованим, а суму пені, такою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ВАТ «Крименерго».
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Крименерго» з врахуванням його заяви від 18.04.2011 року, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати суд відносить на відповідача на підставі ст. 44, 49 ГПК України.
При цьому суд звертає увагу на наступне:
Згідно п. 6 листа Вищого Господарського суду України від 13.08.2008 року № 01 – 8/482 зазначено, що факт зменшення ціни позову обов’язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Відповідно до пункту 4.2 Роз’яснень Вищого Арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України» доведено, що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
При розгляді даної справи позивач у процесі її розгляду фактично зменшив розмір своїх позовних вимог, про що остаточно відображено судом в описовій частині даного рішення у справі.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошена суддею у судовому засіданні 19.04.2011 року.
Повний текст рішення підписаний суддею 21.04.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. - ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Прийняти заяву позивача від 18.04.2011 року про зменшення позовних вимог до свого розгляду.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект», АР Крим, м. Сімферополь (95053, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, б.1 «А», код ЄДРПОУ 05463963; р/р 26003440441770 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Відкритого Акціонерного Товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу: Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго», АР Крим, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16; код ЄДРПОУ 00131400; спец. рахунок 260313511142 в філії – КРУ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805) суму заборгованості у розмірі 6327,00 грн.
Видати наказ після вступу рішення у закону силу.
4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект», АР Крим, м. Сімферополь (95053, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, б.1 «А», код ЄДРПОУ 05463963; р/р 26003440441770 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Відкритого Акціонерного Товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу: Ялтинська міська електрична мережа ВАТ «Крименерго», АР Крим, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16; код ЄДРПОУ 00131400; р/р 260053023577 в філії – Ялтинському відділенні № 4549 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 384038) пеню у сумі 493,57 грн., 3% річних у сумі 83,60 грн., суму інфляції у розмірі 360,66 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після вступу рішення у закону силу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.