ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/1438/2011
10 травня 2011 року 11год.52хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції
до Комунального підприємства "Міськводоканал"
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Міськводоканал" про стягнення заборгованості в сумі 23473 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач втретє участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 травня 2008 року державним реєстратором Дубровицької районної державної адміністрації відповідача було зареєстровано як юридичну особу. 31.05.2008 року відповідача взято на облік платника податків в Дубровицькій міжрайонній державній податковій інспекції.
Станом на 25.02.2011 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 23473 грн.
Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданої до податкової інспекції податкової декларації за грудень 2010 року на суму 23473 грн.
На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом в сумі 23473 грн. відповідачем не погашено.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), копією довідки статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ (а.с.7), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.8), копією податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.9-10), копіями першої та другої податкових вимог відповідно №1/51 від 03.08.2009 року та №2/55 від 09.09.2009 року, з відмітками про вручення відповідачу (а.с.11,12), обліковою карткою (а.с.13-14).
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції чинній до 31.12.2010 року) встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.
Норму аналогічного змісту містить і Податковий кодекс України, що набув чинності з 01.01.2011 року.
Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. за № 2181-III із змінами і доповненнями (в редакції чинній до 31.12.2010 року) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Норму аналогічного змісту містить і Податковий кодекс України, що набув чинності з 01.01.2011 року. Зокрема, згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Так як податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23473 грн. визначене відповідачем самостійно в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р., то воно є узгодженим, а тому підлягає сплаті.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч цьому, станом на час розгляду справи судом відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання в розмірі 23473 грн.
У відповідності до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній до 31.12.2010 року) позивачем відповідачу виставлені перша податкова вимога форми "Ф1" №№1/51 від 03.08.2009 року та друга податкова вимога форми "Ф2" №2/55 від 09.09.2009 р., які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.
Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" до Державного бюджету України податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 23473 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.