ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14.09.06 р.                                                                                 Справа № 31/149пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Москалик В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім..Ілліча” м. Маріуполь

до Державної податкової інспекції у м. Маріуполь

про визнання незаконними дії відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ;

зобов’язання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача;

заборонення відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви

В присутності представників сторін:

від позивача: Бодягін Євген Євгенович – довіреність № 04/468 від 20.06.06р.

                    Чомаєва І.А. – довіреність № 09/127 від 10.01.06р.

                    Цигульва С.Г – довіреність № 09/16 від 04.01.06р.

від відповідача: Підопригора В.В. – довіреність б/н від 03.04.05р.

                        Дзюба Д.А. – довіреність б/н від 20.06.06р.

                        Кияшко О.Ю. – довіреність б/н від 20.06.06р.

                                                        ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат ім..Ілліча” м.Маріуполь звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Маріуполь про визнання дій ДПІ по нарахуванню в обліковій картці особового рахунку платника податку сум зобов’язань по податковим векселям, що видані ВАТ „ММК ім. Ілліча” за період з лютого по березень 2006р. включно і відображенню в обліку погашення податкових векселів за період з лютого по березень 2006р. включно шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ – протиправними, а також про спонукання  відновити в картці особового рахунку невідшкодовану суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 363 284 017,81 грн. станом на 28.03.06р., яка зарахована в рахунок погашення суми по податковим векселям – шляхом  внесення виправлень в облікові дані особової картки з порядком відшкодування, зазначеним у деклараціях з ПДВ.

Позивач в порядку ст.. 51 КАС України на стадіях підготовчого та судового розгляду справи змінював предмет позову і заявою від 07.09.06р. остаточно сформулював свої вимоги, в яких просить:

-          визнати незаконними дії відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ;

-          зобов’язати ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача;

-          заборонити відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що протягом лютого-березня 2006р. він здійснював імпорт товарів і при їх митному оформленні відповідно до абз. 1 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” була відстрочена сплата ПДВ шляхом видачі (поставки) податкових векселів.

З метою погашення виданих податкових векселів на підставі абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” він включив суму зобов’язань по податковим векселям в склад податкових зобов’язань по декларації звітного податкового періоду при наявності у нього підтвердженої суми бюджетного відшкодування ПДВ.

ДПІ по картці особового рахунку по строку їх сплати нарахувала суму зобов’язань по податковим векселям, виданим у березні 2006р. на суму 22335860,57грн. як суму податкових зобов’язань з ПДВ і (до подачі декларації з відображенням порядку і суми їх погашення) здійснила їх погашення шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування, яке обліковувалось по особовій картці на суму 22335860,57грн.

Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, оскільки своєї згоди (заяви) на зарахування бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових векселів він не давав.

Відповідач проти позову заперечує і посилається на те, що зобов’язання по податковому векселю є сумою узгодженого податкового зобов’язання, сплата якого відстрочена на строк, зазначений у векселі, і відповідно до “Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету” затвердж. наказом ДПА України від 18.07.05р. № 276, підлягає відображенню (нарахуванню) в картці особового рахунку платника податку як окремий документ.

Оскільки позивач по строку погашення податкових векселів їх не сплатив, ДПІ здійснила погашення заборгованості по векселю шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ, яке обліковувалось в особовій картці позивача.

Відповідач вважає зазначені дії правомірними і посилається при цьому на п. 11.6 та п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Розгляд справи здійснено за правилами КАС України відповідно до приписів п. 6, 7 розділу “Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України.

На стадії підготовчого провадження судом відхилено клопотання позивача щодо застосування заходів забезпечення позову, пов’язаних із забороною здійснювати відповідачем дії по нарахуванню в обліковій картці особового рахунку суми зобов’язань по векселям та по відображенню погашення податкових векселів шляхом зменшення бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки незастосування цих засобів не тягло неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача, і на думку суду було недоцільним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами додаткові докази господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м.Маріуполь і зареєстрований як платник податку на додану вартість.

В березні 2006р. позивач здійснював імпортні операції і відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” за власним бажанням надав згідно реєстру (т. 1 а.с. 37-52) органам митного контролю 199 авальованих банком податкових векселів на суму ПДВ 26 303 420,38грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня їх поставки органу митного контролю.

ДПІ по строку сплати (погашення) податкових векселів в особовій картці позивача як платника податку, здійснила нарахування податкових зобов’язань на суму поставлених в березні 2006р. митному органу податкових векселів.

Відповідно до ч. 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податкові векселі шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулась така сплата.

Разом з тим, за приписами ч. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону якщо платник податку на дату поставки податкового векселю органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулась його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю в наступному звітному періоді.

Позивач не скористався правом погашення податкових векселів в порядку, визначеному законом (ч. 4 та ч. 5 п. 11.5 ст. 11 Закону), а маючи підтверджену на дату поставки векселів митному органу суму бюджетного відшкодування в більшій сумі ніж зобов’язань по векселям, надав до ДПІ 20.04.06р.  (по строку подачі) декларацію з ПДВ за березень 2006р., в якій в рядку 19.2 включив суму зобов’язань у розмірі 26 303 420грн. по податковим векселям, термін погашення яких припадає на поточний період, до складу податкових зобов’язань за даний звітний період, погасивши таким чином і податкові векселі, строк сплати яких наступив до закінчення терміну подачі декларації з ПДВ на суму 22 335 860,57грн.

Про вибраний спосіб погашення податкових векселів позивач до подачі декларації повідомив ДПІ листом від 11.04.06р. вих. № 04/289.

Оскільки в строки сплати, зазначені в податкових векселях (по терміну сплати до закінчення строку подачі декларації) оплата грошовими коштами не надійшла, ДПІ самостійно здійснила погашення 155 векселів шляхом зменшення суми переплати (бюджетного відшкодування) без заяви платника податку, що підтверджується даними картки особового рахунку.

Згідно акту звірки, здійсненого сторонами на виконання ухвали суду, сума бюджетного відшкодування, зарахована в рахунок погашення 155 податкових векселів, виданих в березні 2006р. зі строком сплати до закінчення строку подачі декларації склала 22 335 860,57грн.

19.05.06р. ДПІ у м.Маріуполі здійснила камеральну перевірку податкової декларації за березень 2006р. з питання погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р.

Даним актом ДПІ було встановлено, що станом на 28.03.06р. у позивача обліковувалась в особовому рахунку сума підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 363 284 017,81грн. До дати подачі декларації з ПДВ за березень 2006р. ВАТ „ММК імені Ілліча” не надав ДПІ заяву про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів.

В декларації за березень 2006р. позивач задекларував від’ємне значення ПДВ у сумі 86 617 577грн.

До рядку 6 декларації за березень 2006р. включені податкові векселі, видані у березні 2006р. на суму ПДВ – 26 303 420 грн., в тому числі векселі зі строком погашення до подачі декларації (векселі І категорії) на суму 22 335 860,57грн.

До рядку 19.1 (до зменшення) суми ПДВ, які не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному податковому періоді (березень 2006р.) відображені податкові векселі, видані в поточному звітному періоді у сумі 26 303 420грн, а в рядок 19.2 декларації (до збільшення) суми ПДВ, які підлягають включенню до складу податкових зобов’язань в поточному звітному періоді – податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період – у сумі 26 303 420 грн. (векселі І категорії).

Таким чином, позивач вірно відобразив в декларації видачу та погашення податкових векселів, прийнявши рішення про порядок погашення податкових векселів, передбачений в ч. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

За результатами перевірки ДПІ суму податкових векселів І категорії нарахованої ДПІ в автоматичному режимі по картці особового рахунку у розмірі 22 335 860,57грн. скасувала, а суму відновленого бюджетного відшкодування у розмірі 22 335 860,57грн. зарахувала в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Відповідно до визначення, наданого в п. 1.16 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати ПДВ, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, а сума, зазначена в непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Згідно з ч. 1 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової неповної, попередньої чи періодичної декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня поставки його органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу ДПІ за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податків.

Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

01.10.97р. прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1104 (зі змінами та доповненнями), якою затверджений „Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” (далі – „Порядок”).

Відповідно до п. 6, 7, 9 „Порядку” видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Податковий вексель складається на суму податкового зобов’язання, тобто на суму ПДВ, яка нарахована і має бути сплачена при імпорті товарів на митну територію України. Вексель видається на повну суму податкового зобов’язання, нарахованого за вантажною митною декларацією.

Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 3 „Порядку” зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення ВМД, але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Пунктом 10.1 „в” ст.. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, у разі, якщо сплата податку розстрочується шляхом надання податкового векселя, є платник податку, який видав такий податковий вексель.

Сума ПДВ, зазначена у податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.

Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства господарський суд вважає, що сума ПДВ, визначена в податковому векселі, є сумою самостійно узгодженого платником податку податкового зобов’язання з ПДВ, строк сплати якого відстрочується на термін, визначений у податковому векселі.

При цьому узгодження податкового зобов’язання здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів шляхом видачі платником податку податкового векселя та зазначення суми податку у належно оформленій ВМД.

При цьому нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, визначеного в податковому векселі і вказаного у ВМД, здійснює сам платник податку.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що ДПІ у м.Маріуполі мала підстави для внесення до особового рахунку позивача як платника податку по строку сплати податкового векселя, визначеної в ньому суми ПДВ як суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податку, і ці дії ДПІ відповідають вимогам п. 4.1 „Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку платників до бюджету, контроль за сплатою яких здійснюється органами Державної податкової служби України” (затвердж. наказом ДПА України № 276 від 18.07.05р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 02.08.05р. за № 843/11123).

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача, що сума ПДВ, визначена у податковому векселі, не є узгодженою сумою податкового зобов’язання відповідно до ст.. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Разом з тим господарський суд вважає, що ДПІ у м. Маріуполі безпідставно в момент настання строку сплати (погашення) відстрочених податкових зобов’язань з ПДВ, визначених у податкових векселях (строк погашення яких настав до подачі декларації за звітний податковий період, в якому видані векселі – березень 2006р.) і відображених в особовій картці як сума узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, здійснювала без згоди (заяви) позивача погашення цих векселів сумою підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ, яка обліковувалась у позивача.

Необхідність подання платником податку заяви (згоди) на погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням, передбачено як п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, так і п. 19 „Порядку”, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97рю № 1104.

Оскільки таке волевиявлення позивача було відсутнє, зазначені дії ДПІ у м.Маріуполі є протиправними.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України.

ДПІ у м.Маріуполі перевищила свої повноваження, в результаті чого були ущемлені законні інтереси позивача як платника податків, якому була протиправно зменшена суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 22 335 860,57грн., яка є матеріальним правом позивача і яку мав право отримати позивач в порядку, визначеному у відповідних деклараціях.

Дії позивача по погашенню податкових векселів, виданих в березні 2006р. (із строком погашення до граничного строку подачі декларації за даний звітний податковий період) шляхом включення до декларації за березень 2006р. суми зобов’язань по цим податковим векселям до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (березень 2006р.) відповіднали вимогам ч. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” і є правом позивача, яким він скористався, маючи підтверджену суму бюджетного відшкодування 363 284 017,81грн. на дату поставки даних податкових векселів органу митного контролю, що не оспорюється відповідачем.

Згідно письмових пояснень відповідача (вих. № 16153/10 від 06.09.05р.) за результатами камеральної перевірки від 19.05.06р. (акт № 30/15/00191129) було скасовано нарахування по особовому рахунку позивача податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 22 335 860,57грн. по податковим векселям, термін сплати яких наступив до закінчення граничного строку подачі декларації за березень 2006р.  і відновлено суму бюджетного відшкодування, зарахованого в рахунок погашення цих податкових векселів станом на 19.05.06р.

Однак відновлена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 22 335 860,57грн. була в подальшому знову зменшена на суми нарахованих в особовій картці позивача сум податкових зобов’язань по податковим векселям наступних звітних періодів (травень, червень, липень 2006р.) без згоди на це позивача, що також не узгоджується з вимогами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Судом не прийняті до уваги посилання відповідача на методичні рекомендації щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів від 22.12.05р. № 25595/7/16-1517), оскільки вони не мають сили нормативно-правового акту.

З урахуванням викладених обставин та мотивів вимоги позивача щодо визнання незаконними дій ДПІ у м.Маріуполі по відображенню в особовому рахунку погашення податкових векселів на суму 22.335 860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ та спонукання ДПІ у м.Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по особовому рахунку суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 22 335 860,57грн. шляхом внесення відповідних змін в облікові дані особової картки підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо заборони здійснювати відповідачу дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійно прийнятого позивачем рішення і подачі ним письмової заяви, то ці вимоги задоволенню не підлягають.

Кожна особа, в тому числі і юридична, має право на судовий захист свого порушеного права. При цьому спосіб такого захисту особа обирає самостійно. Позивачем в цій частині вимог невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд визнав в даному судовому рішенні протиправними дії відповідача щодо погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням ПДВ без згоди позивача і зобов’язав відновити в обліку суму такого зменшення ПДВ станом на 01.05.06р. що фактично сприятиме відновленню порушеного права позивача в межах отриманого ним способу захисту і не потребує додаткової заборони вчиняти певні дії, які визнані судом протиправними.

З урахуванням результатів розгляду справи, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3,40грн. підлягає стягненню з коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.. 2, 12, 71, 72, 86, 94, 153, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, п. 1.16 ст. 1 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 2, 11, 19, 20 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митній території України”, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97р. № 1107 (із змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється органами Державної податкової служби України”, затвердж. наказом ДПА України № 276 від 18.07.06р. (за реєстр. В Міністерстві юстиції України 02.08.05р. № 843/11123), господарський суд

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім..Ілліча” м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у м. Маріуполь про визнання незаконними дій відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ, зобов’язання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача, заборонення відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви – задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ДПІ у м.Маріуполі по відображенню в картці особового рахунку ВАТ „ММК імені Ілліча” погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ

Зобов’язати ДПІ у м.Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці особового рахунку ВАТ „ММК імені Ілліча” суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн., зарахованого в рахунок погашення векселів на суму 22 335 860,57грн., шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Присудити з коштів Державного бюджету України на користь ВАТ „ММК імені Ілліча” судові витрати – судовий збір у сумі 3,40грн.

Вступну та резолютивну частину постанови долучити до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та подачі протягом 20 днів апеляційної скарги з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 19.09.06р.

          

Суддя                                                                                                Ушенко Л.В.