Справа № 2а/1570/2130/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко Л.М., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення з території України, -
ВСТАНОВИВ:
15 березня 2011 року до суду надійшов адміністративний позов Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення з території України.
Представник позивача в судове засідання не прибув, але разом із адміністративними позовом надав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника позивача (а.с. 18).
Відповідач у судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій проти позову не заперечує та просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 19).
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХП від 04.02.1994, відповідно до ст.1 якого іноземець –це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 зазначеного Закону іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов’язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію»вiд 20.12.1990 № 565-XII визначено, що міліція –це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 цього ж Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995р. «Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» іноземці та особи без громадянства, які прибули до України на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими правилами.
У відповідності зі ст.32 Закону України №3929-ХП, якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що співробітниками сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Узбекистану, м. Ташкент, зареєстрований: Узбекистан, ОСОБА_1, національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий владою Республіки Узбекистану 24.12.1999р., терміном дії до 08.10.2018р. Перевіркою законності перебування останього на території України було встановлено, що він ухиляється від виїзду за межі території України після прийняття відносно нього 14 лютого 2011 року рішення про видворення за межі території України та зобов’язано у добровільному порядку до 21.02.2011р. покинути територію України, про що був зроблений відповідний штамп у його національному паспорті (а.с. 12).
В Україні громадянин Узбекистану ОСОБА_2 проживає в м. Одесі за адресою: АДРЕСА_1.
11.02.2011р. під час проведення загальнодержавної оперативно-профілактичної операції «Мігрант»на території Одеської області співробітниками ППСМ був доставлений до чергової частини Хмельницького ВМ Малиновського РВ громадянин Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Республіки Узбекистану, м. Ташкент, за порушення правил перебування іноземців на території України.
Стосовно нього був складений адміністративний протокол серії ОД № 001102 від 11.02.2011 року (а.с. 13) за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП та постановою за справою про адміністративне правопорушення від 11.02.2011р. матеріали справи стосовно ОСОБА_2 направлені до суду. Малиновським районним судом м. Одеси 11.02.2011р. винесена постанова у порядку ч. 1 ст. 203 КУпАП, а саме за порушення правил перебування іноземців на території України, на підставі якої ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп., який був ним сплачений, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 11).
В зв’язку з порушенням Відповідачем вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 14.02.2011 року прийнято рішення про видворення з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_2, яким його зобов’язано у добровільному порядку до 21.02.2011р. покинути територію України, та заборонено в’їзд на територію України терміном на шість місяців з 14.02.2011р. до 14.08.2011р. (а.с. 6-7).
Згідно ст. 32 Закону України № 3929-ХІІ, якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців, орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»був повідомлений прокурор Малиновського району м. Одеси (а.с. 9). 11.02.2011р. начальником Хмельницького ВМ Малиновського РВ прийнято рішення про скорочення терміну перебування в Україні ОСОБА_2 до 13.02.2011р. (а.с. 10).
Проте, судом встановлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_2 від виїзду ухилився, після прийняття рішення про видворення територію України не покинув.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове видворення Відповідача з території України підлягають задоволенню, оскільки суб’єкт владних повноважень –Хмельницький ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийняв рішення від 14.02.2011 року про добровільне видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_2 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але громадянин Узбекистану ОСОБА_2 територію України у визначений в рішенні термін не покинув та продовжує ухилятися від виїзду з України, що відповідно до ст. 32 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»є підставою для його примусового видворення з України.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159 –164, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення з території України –задовольнити повністю.
Громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий владою Республіки Узбекистану 24.12.1999р., терміном дії до 08.10.2018р.), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 примусово видворити за межі території України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.М. Бойко
07 червня 2011 року