ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
10.03.2011Справа №5002-15/6030-2010
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша / Пушкіна, 24/23, кв. 5; ЄДРПО 24034989)
До відповідача Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1; ЄДРПО 24693663)
Про стягнення 134 916,62 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_1, представник, довіреність від 13.01.2011
Від відповідача – ОСОБА_2, представник, довіреність від 01.09.2010
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» про стягнення 100 089,25 грн. інфляційних втрат та 33 699,35 грн. 3% річних.
19.01.2011 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 101 217,27 грн. інфляційних втрат та 33 699,35 грн. 3% річних.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
10.03.2011 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд у задоволені позову відмовити, вказує що позов є безпідставним, з тих мотивів, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену судовим рішенням суму боргу, за період примусового виконання рішення.
У судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 08.06.2010 у справі №2-29/1055-2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» на користь ТОВ «Гєнуя-Тур» заборгованість у сумі 1 234 920,60 грн., індекс інфляції у сумі 31 095,30 грн., 3% річних у сумі 18 676,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 12 846,92 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Отже, рішенням господарського суду АР Крим від 08.06.2010 у справі №2-29/1055-2010, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2010, підтверджується заборгованість Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» в сумі 1 234 920,60 грн.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З рішення господарського суду АР Крим від 08.06.2010 по справі №2-29/1055-2010 вбачається, що з відповідача стягнуто 31 095,30 грн. індексу інфляції та 18 676,00 грн. 3% річних за період з липня по грудень 2009 року включно, однак відповідач до 08.12.2010 продовжував користуватися грошовими коштами позивача у розмірі 1 234 920,60 грн.
За даний період, внаслідок інфляційних процесів відбулося знецінення грошових коштів у зв’язку з підвищенням цін на товари та послуги, що й стало причиною звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» до суду з даним позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» 101 217,27 грн. інфляційних втрат та 33 699,35 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 01.01.2010 по 08.12.2010.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.01.2010 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 234 920,60 грн.
У позові вказано, що рішення суду виконувалося частково шляхом заліку зустрічних грошових зобов’язань 30.09.2010 на суму 74 196,14 грн. та 30.10.2010 на суму 67 500,00 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 30.09.2010 та 30.10.2010 (а.с.11,12).
Згідно виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» за 08.12.2010, з відповідача на користь позивача стягнуто 1 156 078,92 грн. (а.с.13).
Основні критерії належності виконання містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов’язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Відповідно до статей 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.
Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» в сумі 1 234 920,60 грн. підтвердженої рішенням господарського суду АР Крим від 08.06.2010 у справі №2-29/1055-2010 в період з 01.01.2010 по 08.12.2010.
Суд вважає, що нарахована позивачем Дочірньому підприємству «Пансіонат «Зеніт» сума 3% річних у розмірі 33 699,35 грн. є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи, отже повинна бути стягнута з відповідача.
Однак, суд не погоджується з розрахунком інфляційних втрат та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 101 217,27 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 100 467,41 грн., у зв’язку з тим, що у розрахунку інфляційних втрат Головного управління статистики в АР Крим (а.с.52) було допущене часткове подвійне нарахування інфляційних втрат за період з 01.10.2010 до 01.12.2010.
Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1; ЄДРПО 24693663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєнуя-Тур» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша / Пушкіна, 24/23, кв. 5; ЄДРПО 24034989) 100467,41 грн. інфляційних втрат та 33 699,35 грн. 3% річних, 1341,67 грн. державного мита та 234,68 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 14.03.2011.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.