Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2011 року Справа № 1170/2а-510/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Хилько Л.І.
при секретарі Бабіч О.В.
за участю представників
-відповідача Кузьміна Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (надалі-Позивач) до Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області (надалі-Відповідач) про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області про зобов’язання здійснити державну реєстрацію автомобіля Опель Вектра 1994 року випуску кузов №НОМЕР_4, який переобладнано з автомобілю Опель Кадет Е (реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов №НОМЕР_2.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що здійснивши переобладнання автомобіля Опель Кадет Е на Опель Вектра шляхом заміни старого кузова від Опель Кадет Е 1986 року випуску кузов №НОМЕР_2 на новий від Опель Вектра 1994 року випуску кузов №НОМЕР_4 (придбаного на Універсальній товарній біржі “Галицька”14.03.2008 року (а.с.11) він мав намір внести зміни в реєстраційні документи, але не зміг цього зробити у 2008 році, оскільки виїжджав у справах за кордон. Звернувшись в листопаді 2010 року до відповідача з письмовим проханням здійснити заміну реєстраційних документів та провести державну реєстрацію транспортного засобу Опель Вектра 1994 року випуску (а.с.), позивач отримав відмову №11493 від 23.12.2010 року (а.с.10).
Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, що підтверджує поштове повідомлення (а.с.48), про причини неявки суду не повідомив, заяв не надав. У судових засіданнях протягом розгляду справ позивач підтримав позов повністю та просив його задовольнити.
Відповідач проти заявленого позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що у листопаді 2010 ОСОБА_3 звернувся до РЕВ УДАІ УМВС в Кіровоградській області з заявою про перереєстрацію автомобіля у зв'язку з проведеним ним переобладнанням з однієї моделі на іншу. Розглянувши дану заяву по суті РЕВ УДАІ надало письмову відмову у проведенні перереєстрації, посилаючись у відповіді на вимогу п. 9 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 0.09.1998 року №1388, (в редакції постанови КМУ № 1371 від 23.12.2009), відповідно до якого державна реєстрація (перереєстрація) легкових автомобілів, що переобладнані шляхом заміни кузова на кузов іншої марки, моделі, серії чи модифікаціі (крім автомобілів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) не допускається.
Відповідач вважає, що така відмова РЕВ ДАІ у проведені реєстраційної операції була обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до вимог п. 35 Правил державної реєстрації автомобілів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388, у разі зміни марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання проводиться перереєстрація транспортних засобів. Згідно п. 7 Правил, власники транспортних засобів - юридичні чи фізичні ос зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання... чи виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідачем зазначено, що поданий до суду сертифікат відповідності ДСС УкрСепро № 8703 від 21.03.2008, є документом, який має строк дії (з 21.03.2008 по 20.06.2008 року), який сплинув. Згідно з текстом висновку щодо узгодження переобладнання КТЗ № 2244 від 18.03.2008 даний висновок визначають таким, що втратив чинність, як: переобладнаний КТЗ не був зареєстрований (перереєстрований) у встановлено порядку органами ДАІ протягом 2-х років з дати затвердження висновку. Тобто до 18.03.2010. Тому, стверджує відповідач, на теперішній час вимоги щодо зобов'язання здійснити перереєстрацію переобладнаного легкового автомобіля не можуть бути виконані РЕВ ДАІ, у зв'язку з тим, що такі дії не допускаються згідно з Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, про що і було повідомлено позивача у наданій письмовій відповіді на його заяву.
Відповідач також зауважив, що позивачем не вказано у позові та не доведено у чому саме полягає неправомірність дій відповідача з урахуванням тих обставин які склались з належним йому транспортним засобом.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 03.06.2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення у судових засіданнях позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно між позивачем та членом Універсальної товарної біржі ПП ОСОБА_4 14.03.2008 року було укладено угоду купівлі-продажу транспортного засобу (а.с.6), згідно якої позивач ОСОБА_5 придбав у ПП ОСОБА_4 кузов транспортного засобу моделі Опель Вектра, 1994 року випуску, № кузова НОМЕР_5.
Як зазначає позивач в адміністративному позові, метою покупки було переобладнання легкового автомобіля Опель Кадет Е, 1985 року випуску, який належить на праві власності позивачу (а.с.11) шляхом заміни кузова автомобіля Опель Кадет Е на кузов (номер НОМЕР_5) від автомобіля Опель Вектра А, 1994 року виготовлення (модель 1988 року).
У зв’язку з переобладнанням автомобіля з моделі Опель Кадет (1986 року випуску) на модель Опель Вектра (1994 року випуску) позивачем було проведено дії по узгодженню такого переобладнання, а саме, отримано висновок науково-технічної експертизи ДП “ДержавтотрансНДІпроект”№224439 від 18.03.2008 року (а.с.7) та акт технічної експертизи про відповідність транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху №0921 від 20.03.2008 року (а.с.8), згідно якого автомобіль відповідає вимогам ДСТУ 2322-93, ДСТУ 3649-97, ПДР України та нормативним документам на автомобіль –Опель Вектра серійного виробництва. Також позивач отримав сертифікат відповідності №8703 від 21.03.2008 року (а.с.9), який станом на 14.02.11 року (день звернення з позовом до суду) втратив термін дії, оскільки він обчислювався з 21.03.2008 року по 20.06.2008 року.
Відповідно до п. 37 “Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів”(надалі –Правила) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 07 вересня 1998 р. № 1388 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. №1371, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).
Судом з’ясовано та підтверджено матеріалами справи, що позивач після придбання 14.03.2008 року на біржі автомобіля Опель Вектра, 1994 року випуску, кузов № НОМЕР_1, вчинив всі передбачені п.37 Правил дії, щодо виготовлення відповідних документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни) для ремонту належного йому автомобіля Опель Кадет, 1986 року випуску, кузов №НОМЕР_2.
Окрім того, згідно до п. 7 Правил, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
З урахуванням вищевказаного та наявних у справі доказів видно, що позивачем не виконано вимогу п. 7 Правил, оскільки він звернувся з письмовою заявою до відповідача 06.12.2010 року (а.с.27). Як доказ невиконання вимог п.7 Правил, позивач зазначив те, що він тривалий час перебував закордоном.
Судом встановлено, що позивач у 2008 році перебував за межами України, але згідно наданих ксерокопій закордонного паспорту (а.с.12) даний виїзд був здійснений у період з 21.05.2008 року по 04.06.2008 року, з 21.06.2008 року по 20.09.2008 року. Таким чином з дня укладення договору купівлі-продажу (14.03.2008 р.) позивач не був позбавлений змоги, у відповідності до п. 7 Правил, звернутися протягом 10-діб, з дня придбання транспортного засобу, до відповідача для його перереєстрації. Окрім того, на адвокатський запит від 13.04.2011 р. (а.с.39) на адресу начальника УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про надання інформації щодо звернення позивача до управління з питань перереєстрації в період з 10.03.2008 р. по 01.11.2009 р., було отримано відповідь (а.с.49) згідно якої звернень від гр. ОСОБА_6 в зв'язку з переобладнанням легкового автомобіля в МРЕВ УДАІ УМВС України в Кіровоградській області не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Позивач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях відповідача порушень законодавства, яке регулює державну реєстрацію належного позивачу автотранспортного засобу та порушення прав, свобод та інтересів позивача при відмові у реєстрації автомобіля. А порушення позивачем порядку державної реєстрації автотранспортного засобу, привели до необхідності визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, пояснень сторін, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача та надані ним докази є не обґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанову виготовлено в повному обсязі 03 червня 2011 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько