Справа № 11-581 Головуючий у І інстанції Батюк
Категорія 4 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко
УХВАЛА
Іменем України
«01»червня 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого –ІГНАТЮКА О.В.
суддів –ЛІТВІНОВА Є.В. та ЗАГОРУЙКА В.В.
за участю прокурора НЕЧЕПОРЕНКО С.П., потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляд справи в суді 1-ї інстанції ОСОБА_5, засудженого та його захисника-адвоката на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2010 року, за яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленкорань Республіки Азербайджан, азербайджанця, громадянина Азербайджану, розлученого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 7 років,
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком, 27 березня 2009 року близько 21 години ОСОБА_3 з метою з‘ясування місцезнаходження своєї дружини ОСОБА_7, з якою у нього склались неприязні стосунки, на ґрунті яких вона переховувалась від нього, прибув до будинку АДРЕСА_1, де проживали батьки дружини –ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Намагаючись пройти до приміщення будинку, куди його не пускали ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 розбив вікно вхідних дверей та пошкодивши замок, увійшов до веранди, де виникла сварка з ОСОБА_1, який не пускав його в будинок. Маючи умисел на нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, ОСОБА_3 наніс тому один удар ножем в область лівого надпліччя, завдавши ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани лівої половини грудної клітки у вигляді рани в області лівого надпліччя і лівостороннього гемопневматорекса з розвитком посттравматичної пневмонії, тобто тяжки тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя. Після цього на допомогу до чоловіка вийшла його дружина –ОСОБА_8, яка разом з чоловіком звалили ОСОБА_3 на підлогу, та почали виштовхувати його на подвір‘я. Останній наніс удар ножем ОСОБА_1, чим завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лобній області, тобто легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров‘я.
Не погоджуючись з даним вироком, прокурором, засудженим та його захисником подано апеляції, в яких вони просять:
- прокурор –вирок скасувати з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого в зв‘язку з його м‘якістю, та постановити новий вирок, призначивши засудженому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців. В обґрунтування цього він вказує, що санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, а судом не в повній мірі враховано особу засудженого. Крім того, ОСОБА_3 не визнав своєї вини, давав суду неправдиві показання та неодноразово їх змінював, що, на думку прокурора, свідчить про явне небажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення та вказує на можливість вчинення ним нових злочинів у майбутньому.
- адвокат - вирок скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ст. 124 КК України, та змінити строк покарання у бік пом‘якшення, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є чоловіком та дружиною, та могли змовитись між собою з метою обмовити ОСОБА_3. Крім того, на думку автора апеляції, суд залишив без уваги покази самого ОСОБА_3, та неповною мірою врахував всі дані, що стосуються особи засудженого, та призначив йому занадто суворе покарання.
- засуджений –направити справу на додаткове розслідування, або пом‘якшити призначене покарання, оскільки, на його думку, справу розглянуто не в повному обсязі, а в самої справі брак доказів. Свою вину він визнав повністю, допомагав слідству, і тяжких наслідків від його дій не наступило.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка апеляції не підтримала та просила вирок залишити без змін, виступ засудженого та його адвоката, які просили їх апеляції задовольнити, виступи потерпілого та його представника, які просили задовольнити апеляцію прокурора, апеляційний суд, обговоривши доводи апеляцій, та вивчивши матеріали справи, знаходить вирок законним та обґрунтованим, виходячи при цьому з наступного.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яки достатньо викладені у вироку, та їм дана належна оцінка.
Так, в основу вироку покладені покази самого засудженого, який в частково визнав свою вину, та показав, що він, перебуваючи в стані необхідної оборони, спричинив ножем поранення ОСОБА_1 Крім цього, в основу вироку судом покладені покази потерпілого, його дружини, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, протоколи слідчих дій, висновки експертиз.
Оцінивши в сукупності всі досліджені по справі докази, суд, достатньо обґрунтувавши своє рішення, прийшов до правильного висновку про те, що вина ОСОБА_3 в умисному заподіянні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень доведена повністю, і його дії судом за ст. 121, ч.1 КК України кваліфіковані вірно.
При цьому суд не знаходить будь-яких підстав для перекваліфікації дій винного на ст. 124 КК України, як цього просить адвокат ОСОБА_4, тим більше, що жодного обґрунтування для цього він в апеляції не наводить. Судом 1-ї інстанції це припущення адвоката та його підзахисного перевірялось належним чином, та на підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд прийшов до вірного висновку про те, що дане твердження не узгоджується з матеріалами справи.. Свої висновки з цього приводу суд достатньо обґрунтував.
Призначаючи винному покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі обставини справи, особу винного, який характеризується посередньо, та вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім‘ї. Прийнявши до уваги всі наведені вище обставини, суд прийшов до вірного висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 волі, та призначив йому покарання, яке не можна визнати явно несправедливим як внаслідок м‘якості, так і суворості.
Інші доводи апеляцій висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Київської області,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляд справи в суді 1-ї інстанції ОСОБА_5, засудженого та його захисника-адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_3 –без змін.
Головуючий
Судді