ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 310
УХВАЛА
14.03.2011Справа №5002-34/256-2011
за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства
«Агрофірма «Мойнаки»
(97403, АР Крим, м. Євпаторія, міськпитомник)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі
Євпаторійського району електричних мереж
(95620, АР Крим,м. Євпаторія, вул. Л.Українки, 4)
про визнання недійсними додатку до протоколу, розрахунку обсягу та вартості недорахованої електричної енергії
Суддя А.Р.Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю №13 від 07.02.2011р.;
від відповідача – не з’явилися
Суть спору: Колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Мойнаки» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариство «Крименерго» в особі Євпаторійського району електричних мереж та просило суд визнати недійсними:
- додаток до протоколу №5617 від 21.12.2010р., розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії;
- виставлений на підставі відповідного рішення, оформленого зазначеним протоколом, рахунок №0405/058/1210Ш від 22.12.2010р. за електроенергію по акту порушення Правил користування електричною енергією.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення, вчинені працівниками відповідача при складанні акта про не допуск до приладів обліку. Зокрема, позивач посилається на те, що представник КСП «Агрофірма «Мойнаки» був присутній при складанні акта про недопущення до приладів обліку, між тим, у ньому зазначено про те, що він відмовився від підпису; працівники відповідача не були допущені до приладів обліку з технічних причин.
Крім того, позивач зазначає, що розрахунок обсягу та вартості недоврахованого обсягу електроенергії здійснений відповідачем з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики від 04.05.2006р. №562 (далі – Правила). Зокрема, позивач вказує, що факт пошкодження приладів обліку виявлений за участю працівників відповідача 05.10.2010р. і на момент відповідної події об’єкт офіційно відключений від електропостачання, що свідчить про відсутність ознак втручання в роботу приладів обліку, у зв’язку з чим відповідно до п.1.2 Методики, вона не мала застосовуватись.
Також, позивач посилається на те, що:
- перерахунок здійснено по тарифу 2 групи непромислових споживачів, хоча основним споживачем електроенергії є населення;
- у акті зазначено, що розрахунок обсягу здійснено по зафіксованим працюючим струмоприймачам, хоча об’єкт був відключений від електропостачання;
- у розрахунок включені дні, у які об’єкт був відключений від електропостачання (а.с.3-4).
Відповідач у справі – ВАТ «Крименерго» у відзиві на позов просить у задоволенні заявлених вимог в частині визнання недійсним додатку до протоколу №5617 відмовити, а провадження у справі в часині визнання недійсним спірного рахунку припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
У поданому відзиві відповідач посилається на відсутність факту порушення суб’єктивного матеріального права позивача, у зв’язку з чим вважає, що фактично вимоги позивача обумовлюються можливістю настання у майбутньому негативних наслідків, що суперечить ст.2 Закону України «Про судоустрій», ст.2 ГПК України, в силу яких суд здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких вже порушені або оспорюються.
Крім того, відповідач вказує, що оскаржуваний позивачем додаток до протоколу за своїми ознаками не є актом, який носить характер обов’язкового до виконання, а є лише фіксацією результатів прийнятого рішення, при цьому, у разі його суперечності чинному законодавству, такий акт не застосовується судом в силу ч.2 ст.4 ГПК України.
Також, у відзиві на позов відповідач звертає увагу на те, що Правила передбачають право оскаржити рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил в суді, а не протокол чи додаток до нього.
Щодо вимог позивача в частині визнання недійсним вищевказаного рахунку, відповідач вважає, що справа у цій частині не може бути предметом розгляду в господарських судах (а.с.38-41).
До розгляду справи по суті, позивач відмовився від позову в частині визнання недійсним рахунку №0405/058/1210Ш від 22.12.2010р. і відмова від позову у відповідній частині прийнята судом, у зв’язку з чим провадження у даній справі у такій частині припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2011р.
Також, ухвалою від 22.02.2011р. судом відмовлено позивачу у прийнятті його заяви про зміну предмету позову, враховуючи подання такої заяви, всупереч ч.4 ст.22 ГПК України, після початку розгляду справи по суті (а.с.87).
В судовому засіданні позивач інші заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач проти позову в судовому засіданні 22.02.2011р. заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними додатку до протоколу №5617 від 21.12.2010р., розрахунку обсягу та вартості недорахованої електроенергії підлягає припиненню, враховуючи наступне.
Під час розгляду спору у даній справі встановлені наступні обставини.
15.10.2004р. між ВАТ «Крименерго» в особі заступника начальника Євпаторійського району електричних мереж та КСП «Агрофірма «Майнаки» укладено договір №405 про постачання електричної енергії.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань в силу ст.ст.173,174, ч.1 ст.175 ГК України.
Враховуючи, що вищевказаний договір від імені відповідача у справі – ВАТ «Крименерго» укладено заступником начальника Евпаторійського району електричних мереж на підставі довіреності, яка видана відповідачем такий договір є підставою для набуття прав та обов’язків безпосередньо позивачем у справі.
Так, в силу ст.239 ЦК України, правочин (договір, за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, є видом правочину), вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
За умовами вказаного договору, відповідач зобов’язався здійснювати постачання електричної енергії відповідачу у визначених обсягах, а позивач – оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.
Договором визначено, що при виконання його умов, а також вирішенні всіх питань, які не обумовлені договором, сторони керуються діючим законодавством, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.
09.09.2010р. працівниками ВАТ "Крименерго", за результатами огляду об’єкта – ВРУ КСП «Агрофірма «Мойнаки» (адреса: м.Євпаторія, міськпитомник) складено акт, яким зафіксовано порушення позивачем зобов’язань за договором, а саме щодо допуску до приладів обліку об’єкта "міськпитомник". Даний акт підписано представником позивача Довгополим В.І., повноваження якого діяти від імені КСП "Агрофірма "Мойнаки" не оспорюються позивачем.
05.10.2010р. працівниками ВАТ «Крименерго» за результатами огляду об’єкта – ВРУ КСП «Агрофірма «Мойнаки» (адреса: м. Євпаторія, міськпитомник) складено акт №109618 про порушення Правил користування електричною енергією, яким зафіксовано факт зриву пломб енергозбуту та механічного пошкодження електролічильника (а.с.25).
За результатами розгляду вказаного акта, комісією ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято рішення, яке оформлене протоколом №5617 від 21.12.2010р., відповідно до якого вирішено провести перерахунок обсягу недорахованої електроенергії за період з 05.04.2010р. по 05.10.10р. та визначено, що до оплати за актом №109618 підлягає сума у розмірі 50 029,56грн. (а.с.27).
На вказану суму позивачу відповідачем виставлений рахунок №0405/058/1210Ш від 22.12.2010р. (а.с.29).
У даній справі позивач не заявляє вимог про визнання недійсним самого рішення комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яке оформлене протоколом №5617 від 21.12.2010р. і за своєю правовою природою є оперативно-господарською санкцією, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 29.11.2010р. у справі №2-15/1783-2009, що, в силу ч.1 ст.11128 ГПК України, є обов’язковою для всіх судів України, і може бути оскаржено в суді відповідно до п.6.42 Правил.
Не оспорюючи самого рішення комісії, яке оформлене протоколом, позивач просить визнати недійсним додаток до нього та розрахунок обсягу та вартості недорахованої електроенергії, який фактично містить мотивувальна частина такого рішення.
Між тим, зазначені вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду (без оскарження самого рішення комісії) з наступних підстав.
Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.
Разом з тим, додаток до рішення комісії та розрахунок обсягу та вартості електричної енергії не є самостійними діями чи рішенням відповідача, їх також не можна вважати оперативно-господарською санкцією. Відповідні додатки та розрахунок є складовими рішення відповідача про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді односторонньої зміни умов договору в частині способу визначення обсягу спожитої електроенергії (за договором – по показниках лічильника, а у разі порушення ПКЕЕ, які є обов’язковими для споживача, – розрахунковим способом, що передбачено Правилами та Методикою, якими сторони керуються в силу п.2 договору ), у зв’язку з чим не можуть оскаржуватись самостійно без оскарження самого рішення про застосування відповідної оперативно-господарської санкції.
Так, ні додаток до рішення комісії, ні розрахунок обсягу та вартості електричної енергії самі по собі не спричиняють виникнення у позивача відповідних прав та обов’язків.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не передбачає права самостійного оскарження додатку до рішення та розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, що містить рішення, а визначає право споживача оскаржити саме відповідне рішення (п.6.42 Правил) та застосування оперативно-господарської санкції (ч.2 ст.237 ГК України).
В силу п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню.
Відповідно до ст.47 ГПК України, п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 85грн. державного мита, сплаченого відповідно до квитанції №ПН15984 від 18.01.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст.47, п. 1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
1. Провадження у справі № 5002-34/256-2011 припинити.
2. Повернути Колективному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Мойнаки» з державного бюджету 85грн. державного мита, сплаченого відповідно до квитанції №ПН15984 від 18.01.2011р.
3. Дану ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою поштою.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.