Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-953\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Бойко П.М.

26                          Доповідач Кіселик  С. А.   

РІШЕННЯ

Іменем України

24  травня  2011 року                    

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Авраменко Т.М.,

суддів : Кіселика С.А., Суржика М.М.

при секретарі  Слюсаренко Н.Л.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від  30 вересня  2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В липні  2010 року ВАТ ВТБ Банк  звернувся  до суду із позовом   до  ОСОБА_2  про стягнення  боргу.  Просив  стягнути  на  користь  ВАТ ВТБ Банк,  від  імені  якого  діє  Кіровоградська  філія, з ОСОБА_2  заборгованість  за  кредитним  договором  у  розмірі 14077 грн. 47 коп.  та  судові  витрати.

Свої  вимоги  позивач  мотивує  тим,  що 06 травня  2008 року   між  ВАТ ВТБ Банк (далі по тексту Банк)  та ОСОБА_2 було  укладено  кредитний  договір № 20.00.000031,    згідно  якого  банк  надав  позичальнику  кредит  у  розмірі  9 000 грн. з  кінцевим  терміном  погашення 05 травня 2011 року  під 30%  річних  плати  за  користування кредитом. Позичальник  зобов’язався  повертати  кредит  та  сплачувати  проценти  за його  користування  згідно  графіка  погашення  кредиту  та  інших  платежів. Позивач  свої  зобов’язання  виконав  та  перерахував  кредитні  кошти  в  сумі 9 000 грн.  на  картковий  рахунок відповідача. В  свою  чергу  позичальник  передбачені  кредитним  договором  зобов’язання  щодо  своєчасності  сплати  належних  за  кредитним  договором  платежів  не  виконує.  Станом  на 29 квітня 2010  року  прострочена  заборгованість  становить: 7133 грн. 04 коп. - заборгованість  по кредиту,  1941 грн. 44 коп. - заборгованість  по  процентам,   2893  грн. 23 коп. –борг  по  пені  за  прострочене  зобов’язання  по сплаті  кредиту, 1728 грн. 10 коп. –борг по пені  за  прострочене  зобов’язання  по сплаті  відсотків,  305 грн. 78 коп. інфляційних  та 75 грн. 88 коп. –3 % річних.  Наголошуючи  на  своє  право  щодо  дострокового  стягнення  суми  кредиту  позивач  послався  на  положення статті 1050  ЦК  України.

 Заочним рішенням  Долинського районного суду    Кіровоградської  області     від 30 вересня   2010 року    позов  задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначила, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи . Зокрема, зазначила, що  участі  у  судовому  засіданні  не  приймала,  оскільки  належним  чином  не  була  повідомлена  про  час  та місце  розгляду  справи. Оскільки  не  приймала  участі  в  розгляді  справи,  то  не  мала  можливості  надати  свої  заперечення  проти  суми  заборгованості.

Просила рішення суду скасувати, а  справу  повернути  на  новий  розгляд  в  суд  першої  інстанції.

В  судове  засідання  в суд  апеляційної  інстанції  відповідач  не з’явилася і  подала  заяву  про  розгляд  справи  за  її відсутності.

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає  частковому  задоволенню,  а  рішення  суду в  частині  стягнення  з ОСОБА_2 на  користь Банку 3 відсотків річних  в сумі 75 грн. 88 коп. скасуванню,  із  наступних  підстав.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник,  який  прострочив  виконання  грошового зобов’язання на  вимогу  кредитора  зобов’язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за  весь час прострочення, а  також  три проценти  річних  від  простроченої суми, якщо інший  розмір  процентів  не  встановлено  договором  або  законом.

Встановлені  ЦК  3 проценти  річних  є платою  за  користування  кредитом.

Вирішуючи  спір  та  задовольняючи  позов  у  повному  обсязі  суд  першої інстанції зробив  не правильний  аналіз  положенням ч.2 ст. 625 ЦК  України  і  за  наявності  передбаченої  кредитним  договором  умови  щодо  сплати  позичальником  Банку  30%  річних  плати  за  користування кредитом,  безпідставно  стягнув  із  ОСОБА_2 додатково ще   3 проценти  річних.

В  іншій  частині  рішення  суду  скасуванню  не  підлягає,  оскільки  постановлено  у  відповідності  до  вимог діючого  законодавства  та  ґрунтується  на  доказах  наданих  позивачем.

Відповідач  зазначаючи  в  апеляційній  скарзі,  що не  згодна із  сумою  боргу  будь  яких  розрахунків,  які б  підтверджували  її  заперечення суду  не  надала.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є  порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи  наведене,   рішення суду   в  частині стягнення  з ОСОБА_2 на  користь Банку 3 відсотків річних  в сумі 75 грн. 88 коп. підлягає скасуванню  із  постановленням  в цій  частині  іншого рішення, яким  в  задоволенні  вимоги Банку  про  стягнення 3 відсотків річних  в сумі 75 грн. 88 коп.   необхідно  відмовити.

Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш  И  Л  А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2, задовольнити  частково.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від  30 вересня  2010 року,  в  частині  стягнення 3%  річних в сумі 75 грн. 88 коп. скасувати  і  в задоволенні  цієї  частини  позовних вимог  відмовити.

В  решті  рішення  суду  залишити без змін..

Рішення  набирає  чинності  з  моменту  його  проголошення  і  може  бути оскаржено протягом  двадцяти  днів до  Вищого  спеціалізованого  суду України  з  розгляду   цивільних  і   кримінальних  справ.  

Головуючий:

Судді: