ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1911/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Мехед Олесі Миколаївні
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області
про: зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області про зобов'язання до вчинення певних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звільнений з посади спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області у зв'язку з виявленою невідповідністю в роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає виконанню даної роботи з правом дострокового виходу на пенсію. На думку позивача, при звільненні він повинен був отримати вихідну допомогу в розмірі середньомісячного посадового окладу та грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів. Однак, відповідач відмовив у виплаті такої допомоги.
З урахуванням викладеного, позивач вимушений був звернутися до суду з позовними вимогами щодо зобов'язання відділ Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області провести виплату зазначеної допомоги.
Ухвалою суду від 10 травня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відділ Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області провести виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного посадового окладу.
Позивач в судовому засіданні решту позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, обґрунтовуючи їх тим, що позивача було звільнено із займаної посади в зв’язку з виявленою невідповідністю його виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає виконання даної роботи, а не в зв’язку з його виходом на пенсію. Окрім того, просив врахувати подані письмові заперечення вих. №743 від 04.05.2011 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
15 березня 2011 року на підставі наказу відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області №5-о (а.с.17) ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель у зв’язку з виявленою невідповідністю роботі, яку виконує, внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає виконанню даної роботи з правом дострокового виходу на пенсію відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
На час звільнення стаж державної служби ОСОБА_1 становив 22 роки 06 місяців, що підтверджується листом відділу Держкомзему у Гайсинському районі вих. №744 від 04.05.2011 року (а.с.25).
21 березня 2011 року позивач звернувся з письмовою заявою до заступника начальника відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області, в якій просив виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Проте, листом вих. №583 від 06.04.2011 року йому було відмовлено у виплаті зазначеної допомоги, посилаючись при цьому на лист–роз’яснення Головного управління державної служби України у Вінницькій області від 30 березня 2011 року вих. №81/ТО 02-11 та лист Головного управління Держкомзему у Вінницькій області від 22 березня 2011 року вих. №01-09-26/1424.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 37 Закону України "Про державну службу" передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Положеннями абзацу 12 статті 37 даного Закону визначено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Поряд з цим, відповідно до положень статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Отже, законодавцем встановлено додаткову соціальну гарантію з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов.
З наведеного слідує, що норми статті 37 Закону України "Про державну службу" виплату грошової допомоги пов’язують з двома умовами: виходом на пенсію і стажем державної служби не менш як 10 років.
Також, суд звертає увагу на те, що норми статті 37 вказаного Закону не передбачають виключень або обмежень щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення особи за статтею 40 КЗпП України або з інших підстав.
ОСОБА_1 пропрацював на державній службі 22 роки 06 місяців, що підтверджується листом відповідача вих. № 744 від 04 травня 2011 року (а.с. 25). При цьому, ОСОБА_1 одночасно із звільненням із займаної посади у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, достроково вийшов на пенсію, що випливає з наказу про звільнення №5-о від 15 березня 2011 року.
Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм випливає, що в даному випадку наявні зазначені умови, які дають право позивачу на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, із врахуванням викладених обставин, відповідач при прийнятті рішення повинен був керуватися положеннями чинного законодавства, зокрема, статтею 37 Закону України "Про державну службу", що дає підстави зробити висновок про необґрунтованість відмови відповідача у виплаті грошової допомоги при виході на пенсію ОСОБА_1
З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача на лист Головного управління державної служби України у Вінницькій області, адже останній носить рекомендаційний характер та не може бути застосований, якщо положеннями закону визначено інше.
При вирішені даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС України).
Мотивація та докази, надані відповідачем, не спростовують доводи позивача, а встановлені у справі обставини підтверджують необґрунтованість позиції відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3,40 гривень, зазначені кошти підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати відділ Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних посадових окладів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович