ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-6314/10/1770
21 лютого 2011 р. 10год. 13хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Махаринця Д. Є. (головуючий), суддів Борискіна С.А., Боймиструка С.В., за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача1: представник Савчук В. О.,
відповідача2: представник Савчук В.О.
відповідача3: представник Гордійчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Міністерство оборони України , Рівненський обласний військовий комісаріат, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про нарахування вислуги років під час виконання обов`язків у складі миротворчого
контингенту
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про нарахування вислуги років за час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту з розрахунку один місяць за три місяці.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у якості військового спостерігача перебував у складі миротворчих сил в Придністровському регіоні Республіки Молдова. У зв’язку з цим позивач вважає, що відповідачами при складанні розрахунку вислуги років для обчислення пенсії, позивачу було неправомірно не зараховано до вислуги років даний період військової служби з розрахунку один місяць за три. Позивач вважає, що такими діями відповідачів порушено його права та законні інтереси та просить суд зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок вислуги років з урахуванням часу виконання обов’язків у складі 53 групи військових спостерігачів України у зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова з розрахунку один місяць за три, провести перерахунок пенсії на підставі розрахунку вислуги років один місяць
Відповідачі по справі надали суду заперечення на позов та вважають, що підстави для віднесення позивача як військового спостерігача до учасників міжнародних миротворчих операцій відсутні, оскільки порядок направлення військовослужбовців у якості спостерігачів до Придністровського регіону Республіки Молдова відмінний від встановленого статтями 3 та 4 Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вирішив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд виходив із такого.
Відповідно до Довідки від 09.02.2007, виданої 53 групою військових спостерігачів Міністерства оборони України, за № 274 ( а.с.4) позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1685 від 23.10.1998 «Про участь українських військових спостерігачів у врегулюванні наслідків конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова»з 01.02.2006 року по 09.02.2007 року проходив службу на посаді військового спостерігача 53 групи військових спостерігачів України в Придністровському регіоні Республіки Молдова та виконував завдання по нормалізації обстановки, відновленню законності та правопорядку.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях», який був прийнятий 23.04.1999 року, передбачено, що соціальний захист учасників міжнародних миротворчих операцій і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.
Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних миротворчих операцій, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються норми відповідного міжнародного договору або міжнародної угоди.
Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту і миротворчого персоналу обчислюється з розрахунку один місяць за три місяці.
Як вбачається з приєднаної до справи копії наказу Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України від 04.08.1999 № 235/130, яким затверджено Положення «Про українських військових спостерігачів, які направляються до Придністровського регіону Республіки Молдова»(а.с.7), військові спостерігачі входять до складу миротворчих сил Придністровського регіону Республіки Молдова та здійснюють свою діяльність на підставі домовленостей, які були досягнуті під час чотиристоронньої зустрічі (Україна, Російська Федерація, Республіка Молдова, Придністров’я) 20.03.1998 року (м. Одеса), постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.1998 № 1685 та рішень Об’єднаної комісії (п.1.2). Згідно з п.4 Положення соціальний і правовий захист українських військових спостерігачів, які направляються до Придністровського регіону Республіки Молдова, здійснюється згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Спеціальних гарантій щодо пільгового обчислення вислуги років зазначеним законом не передбачено.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та чинного законодавства України, військові спостерігачі, що перебували в Придністровському регіоні Республіки Молдова, входили до складу миротворчих сил.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях»передбачено, що Україна виключно на умовах, зазначених у рішенні Президента України, що схвалюється Верховною Радою України у випадках, передбачених Конституцією та законами України, та у порядку, встановленому цим Законом, бере участь у міжнародних миротворчих операціях, зокрема, Організації з безпеки і співробітництва в Європі чи інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки згідно з положеннями глави VIII Статуту ООН.
Як свідчить укладена між Республікою Молдова та Російською федерацією Угода про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова (Москва, 21.07.1992) зазначені країни при врегулюванні даного конфлікту керуються принципами Статуту ООН.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент перебування позивача у складі миротворчих сил в Придністровському регіоні був чинним Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях», статтею 1 Закону визначено поняття та коло осіб на яких поширюються вимоги даного закону, а саме:
- миротворчий контингент - військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв'язку, що направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях, у тому числі військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні батальйони тощо);
- миротворчий персонал - окремі військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших державних органів і цивільних установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях і не входять до складу миротворчого контингенту;
Військових спостерігачів цією нормою закону не віднесено ні до категорії миротворчого персоналу ні до складу миротворчого контингенту.
У зв’язку з цим, суд вважає, що на позивача не поширюються положення про соціальні гарантії для миротворців, передбачені зазначеним Законом, в тому числі і право на пільгове обчислення вислуги. .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій визнаються - учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово - Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території.
Учасником бойових дій у розумінні п.2 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є особа, яка безпосередньо проходила службу, працювала чи перебувала у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брала участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Викладене узгоджується не лише із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а витікає зі змісту підзаконних актів, прийнятих у його розвиток.
Так, пунктом 5 Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни та листів талонів на право одержання проїзних квитків безплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості ветеранам війни - військовослужбовцям, які проходять військову службу у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.03.1996 року №87 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 19.04.1996 року за №193/1218 встановлено, що підставою для видання посвідчень учасникам бойових дій за правилами п.2 ст.6 Закону військовослужбовцям, які були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, є надання: витягу з наказу відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження з відповідними відмітками про прибуття та вибуття, витягу з наказу по стройовій частині з військової частини, в яку вони були направлені у відрядження, довідки про участь у бойових діях встановленого зразку, видану військовою частиною, яка входила до складу миротворчих сил.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено вичерпний перелік держав і періодів бойових дій на їх території".
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на графу 10 військового квитка Серії ГГ № 182702 виданого на ім'я ОСОБА_1, тобто позивача, а саме на запис про його участь в бойових діях в якості військового спостерігача в республіці Молдова є безпідставними, і тому не береться судом до уваги, оскільки законодавець не відносить Республіку Молдова до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.021994 року №63
Одночасно, суд звертає увагу, що вимога позивача щодо зобов’язання вчинити певні дії Головне управління пенсійного фонду в Рівненській області є необґрунтованою з огляду на те, що позивач не ставить до даного відповідача вимог про визнання протиправними дій чи бездіяльності. В ході судового засідання позивач не заперечив той факт що його жодних неправомірних дій чи бездіяльності стосовно позивача Головне управління пенсійного фонду в Рівненській області не вчиняло.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам позивач не довів обґрунтованості свої вимог та доказів вчинення відповідачами порушень вимог законодавства при здійсненні відповідачами своїх функцій щодо обчислення вислуги служби та нарахуванні військової пенсії позивачу.
Водночас, відповідач належними та допустимими доказами та обґрунтовуючи нормами чинного законодавства довів правомірність своїх дій при обчисленні вислуги та нарахуванні пенсії позивачу.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до відповідачів - Міністерства оборони України, Рівненського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання відповідача - Міністерство оборони України, Рівненського обласного військового комісаріату здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням часу виконання обов'язків 53 групи військових спостерігачів України у зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова з розрахунку один місяць за три місяці, зобов'язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії на підставі розрахунку вислуги років у коефіцієнті один місяць за три місяці за час виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту у Придністровському регіоні республіки Молдова та зобов'язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 та виплатити фактично недоплачену різницю пенсії починаючи з 01.01.2009 року - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий Суддя Махаринець Д. Є.
Судді Борискін С.А.
Боймиструк С.В.