ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" травня 2011 р. Справа № 10/054-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/054-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»,
м. Бориспіль
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
с. Семиполки
про стягнення 2092,02 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 40 від 01.04.2011 р.;
від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 2092,02 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору на централізовану охорону об’єкта № 143 від 01.03.2008 р. в частині оплати наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1500,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 119,52 грн. пені, 97,50 грн. 3 % річних та 375,00 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 05.04.2011 р. порушено провадження у справі № 10/054-11 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 26.04.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено.
В судових засіданнях 26.04.2011 р. та 24.05.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судові засідання 26.04.2011 р. та 24.05.2011 р. не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 05.04.2011 р. та від 26.04.2011 р. про направлення останніх на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка підтверджена наданим суду Свідоцтвом серії НОМЕР_2. Вимоги ухвал суду від 05.04.2011 р. та від 26.04.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 143 на централізовану охорону об’єкта, відповідно до умов п.п. 1.1, 3.9 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно, що належить замовнику та зобов’язується надавати послуги з централізованої охорони об’єкта, шляхом забезпечення збереження майна, а замовник зобов’язується прийняти такі послуги та своєчасно здійснювати оплату за них.
Умовами п. 8.1, 8.3 договору визначено, що вартість послуг, наданих замовнику, є договірною і визначається на підставі двосторонньої угоди, яка є додатком до договору та його невід’ємною частиною. При цьому, замовник зобов’язується щомісячно оплачувати надані виконавцем послуги на протязі 15 календарних днів кожного поточного місяця за минулий місяць.
Між сторонами у справі підписаний Додаток № 1 «План - схема об’єкту»до договору, згідно з яким замовник передає, а виконавець приймає під централізовану охорону магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Крім того, між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 «Угода про вартість послуг»до договору, згідно з яким, вартість послуг за один місяць, включаючи ПДВ, становить 300,00 грн.
Також, між сторонами підписаний Додаток № 3 «Акт вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану об’єкта»до договору, з якого вбачається, що виконавцем виконані роботи щодо встановлення охоронної сигналізації, тощо, на об’єкті замовника.
Так, виконуючи взяті на себе зобов’язання згідно з умовами договору, позивачем належним чином та в повному обсязі надані відповідачу послуги з централізованої охорони об’єкта на загальну суму 1500,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи, підписані в двосторонньому порядку, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00005237 від 30.09.2008 р., № ОУ-0005697 від 30.10.2008 р., № ОУ-0006351 від 28.11.2008 р., № ОУ-0006874 від 18.12.2008 р., № ОУ-0000351 від 30.01.2009 р.
Проте, в порушення взятих на себе зобов’язань, згідно з умовами договору, вартість наданих позивачем послуг з централізованої охорони на об’єкті, згідно з вищезазначеними актами залишена відповідачем не сплаченою.
06.01.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 12, отримання якої підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1500,00 грн.
Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання від 26.04.2011 р. та від 24.05.2011 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати наданих позивачем послуг з централізованої охорони об’єкту не надав, а отже факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім, згідно з умовами Договору № 143 від 01.03.2008 р., послуги з централізованої охорони об’єкта, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1500,00 грн. підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Крім того, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати послуг з централізованої охорони об’єкта, позивач просить суд стягнути з відповідача 119,52 грн. пені.
Умовами п. 5.5 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати замовником послуг з централізованої охорони об’єкта, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок пені є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 119,52 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 97,50 грн. 3 % річних та 375,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат та задовольняє їх за розрахунком позивача, який доданий до матеріалів позовної заяви та є арифметично вірним.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07423, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Матросова, 34; код ЄДРПОУ 20582961) 1500,00 грн. заборгованості, 119,52 грн. пені, 97,50 грн. 3% річних, 375,00 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 06.06.2011 р.