Судове рішення #15715788


Справа №22-ц-1041/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Лебедько

Категорія - 57 Суддя-доповідач - Смирнова


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Смирнової Т. В.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Гагіна  М. В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

        

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2011  року

у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції, -            

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2011  року у задоволенні скарги ПАТ «Сведбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сведбанк», посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги. Вважає, що суд безпідставно послався на відсутність авансування банком розшуку боржника, оскільки така пропозиція державним виконавцем взагалі не надавалася.

          

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення представника ДВС проти скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011 року постановою державного виконавця виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» 39740 грн. 77 коп. повернуто стягувачу на підставі ст. 38, п.4 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.4 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо він не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Стягувач – він же скаржник ПАТ «Сведбанк» у своїй скарзі до суду першої інстанції на дії та бездіяльність державного виконавця, зазначив, що будь-якої пропозиції на авансування розшуку боржника до стягувача не надходило, тому відсутні підстави вважати, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Суд першої інстанції не перевірив доводів скарги, та не з’ясував належним чином факту одержання стягувачем пропозиції від ДВС про авансування витрат на розшук боржника.

Так, в матеріалах цивільної справи є постанова про відкриття виконавчого провадження, в якому зазначено адресу стягувача ПАТ «Сведбанк»: м. Київ, вул. Комінтерну, 30 (а.с.18), та за цією адресою ДВС надіслано повідомлення про відкриття виконавчого провадження (а.с.19-лист ДВС).

З листа про попередження стягувача про необхідність авансування витрат на проведення розшуку боржника (а.с.17) вбачається, що цей лист адресований не юридичній особі за місцезнаходженням у м. Києві, а нібито надіслано до ПАТ «Сведбанк» у м. Суми вул. Воскресенська, 11 (а.с.17). За таких розбіжностей в адресах та заперечення банку щодо одержання попередження про авансування витрат виконавчого провадження, суду слід було зобов’язати відділ ДВС надати відповідні докази про одержання стягувачем цього листа-попередження.

Проте, таких доказів суду не було надано, отже висновки судової ухвали про правомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу на підставі викладених положень Закону України «Про виконавче провадження» не ґрунтуються на матеріалах справи.

У засіданні апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги представник ВДВС посилався, що доказом відправлення попередження стягувачу є лише реєстрація в книзі відправлення.

За таких обставин, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням ухвали про задоволення скарги ПАТ «Сведбанк» на дії та бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -              

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2011 року у даній справі скасувати.

Постанову державного виконавця відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції від 01.03.2011 року про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-2917, виданого 21.08.2008 року скасувати, та зобов’язати державного виконавця продовжити виконання зазначеного виконавчого документа.

          Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.     


Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація