ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06                                                                                 Справа № 6/195.

Суддя Василенко Т.А.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Сватівського районного центру зайнятості, м. Сватове Луганської області

до Селянського (фермерського) господарства «Радуга», с. Мілуватка,  Луганської області

про стягнення  3 743 грн. 83 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Горшков А.В., дов. від 06.01.06.,

від відповідача –не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 3 743 грн. 83 коп., в тому числі  недоїмка по сплаті внесків на загальнообов’язкова державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 2 626 грн. 25 коп. та пеня у сумі 1 117 грн. 58 коп.  

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Справа розглядається за наявними у неї матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши  матеріали  справи, вислухав представника позивача, суд прийшов до наступного.

Відповідно до Закону України  від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про  загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ( далі –Закон) роботодавець набуває  статусу  платника страхових внесків  до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( далі - Фонд) з дня  реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний  своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини  другої статті  35 Закону ).

З матеріалів справи вбачається, що  відповідач є платником страхових внесків  до Фонду та  зобов`язаний сплачувати  страхові внески.

Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про  розмір  внесків на деякі  види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне  страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9 % суми  фактичних витрат на оплату праці  працівників.

Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі  несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому  числі  через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або  неповної їх сплати, страхувальники  сплачують суму  донарахованих контролюючим органом страхових внесків  (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з розрахунком позивача за період з 01.01.2002. по 17.03.2006. за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 3 743 грн. 83 коп., в тому числі  недоїмка по сплаті внесків на загальнообов’язкова державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 2 626 грн. 25 коп. та пеня у сумі 1 117 грн. 58 коп.  

З огляду на матеріали справи, слід визначити, що сума недоїмки та пені підтверджена матеріалами справи, в тому числі актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 20 від 16.03.2006.,  актом звірки взаємних розрахунків та іншими.

Окрім цього, позовні вимоги відповідачем не оспорені.

Також  згідно ч. 2 ст. 2 Закону на виконавчі дирекції Фонду та її робочі органи покладені у тому числі функції провадити збір страхових внесків, контролю за своєчасністю сплати страхових внесків , представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону на Фонд покладені обов’язки забезпечувати збір страхових внесків.

Згідно прикінцевих положень Закону Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується, діяльність якого регулюється Законом України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення” державній службі зайнятості надане право стягувати з підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною  3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням.

Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.  

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, які підлягають до стягнення на користь держбюджету щодо державного мита та на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позивач згідно Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито” звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Радуга», с. Мілуватка, Сватівського району Луганської області,  р\р 2600031348,ВОБ 2842, МФО 364069, код 20162271 на користь:

- Сватівського районного центру зайнятості, м. Сватове Луганської області, вул.Свердлова, 5, р\р 37173971900271 банк Управління державного казначейства м. Луганськ, МФО 804013, код 20188170 недоїмку у сумі 2 626 грн. 25 коп. та пеню у сумі 1 117 грн. 58 коп.  , видати наказ позивачу;

- Державного бюджету України державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., на                                      р/р 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач відділення Державного казначейства Ленінського району м. Луганська, банк –управління Державного казначейства в Луганській області, КБК 22090200,   видати наказ Сватівській  МДПІ після набрання рішенням законної сили;

- Державного підприємства  “Судовий  інформаційний  центр”,  м. Київ, вул. Дарвіна, 6, ідентифікаційний код 30045370, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів,              МФО 325707 витрати  на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  в сумі               118 грн. 00 коп., видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 09.06.2006.

Суддя                                                                                             Т.А.Василенко

          

          Помічник судді                                                                                         В.М.Паталаха