Справа № 2-294/2011

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 року  

Комінтернівський   районний суд м.Харкова у складі:

головуючого  - судді Боговського Д.Є.,

при секретарі –Бороденко М.В., Манжос М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до Харківського радіотехнічного технікуму, директора Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2, заступнику директора Харківського  радіотехнічного технікуму ОСОБА_3  про  визнання  наказів  незаконними, їх скасування, стягнення суми, зобов'язання  відповідачів письмово визнати незаконність доган та письмового доведення до відома колективу, постановлення окремої ухвали, стягнення моральної шкоди, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень та доповнень, просила визнати незаконними та скасувати  накази № 340 від 25.12.2001, № 372 від 26.12.2002, № 406 від 21.12.2003, № 340 від 25.12.2003, № 406 від 24.12.2003, № 405 від 14.12.2004, № 405 від 24.12.2004, № 434 від 26.12.2005, № 379 від 22.12.2006, № 192 від 02.07.2007, № 121 від 26.04.2007, № 391 від 13.12.2007, № 220 від 11.07.2008; стягнення щорічної грошової винагороди відповідно до ст.57 Закону України "Про освіту" за 2001-2006 роки у сумі 1923,00 грн.; щорічної грошової винагороди відповідно до ст.57 Закону України "Про освіту" за 2007 р. у сумі 730,00 грн.; утримання з заробітної плати за 2005-2006 роки у сумі 1103,50 грн.; зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнати незаконність догани та довести до відома колективу Харківського радіотехнічного технікуму письмово; винести окрему ухвалу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно недопущення порушень діючого законодавства України адміністрацією ХРТТ; стягнути з Харківського радіотехнічного технікуму моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона працювала у відповідача на посаді викладача з вересня 2001 року по лютий 2008 року. Відповідно до ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам щорічно виплачується грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу, однак за період 2001-2007 р. грошова винагорода їй виплачена не в повному обсязі. Вважає, що таким чином ХРТТ неодноразово порушував її права та свободи, у зв’язку з чим просить визнати незаконними та скасувати накази  № 340 від 25.12.2001 р., № 372 від 26.12.2002 р., № 406 від 21.12.2003 р., № 340 від 25.12.2003 р., № 406 від 24.12.2003 р., № 405 від 14.12.2004 р., № 405 від 24.12.2004 р., № 434 від 26.12.2005 р., № 379 від 22.12.2006 р., № 391 від 13.12.2007 р., № 220 від 11.07.2008 р.  Крім того просить визнати незаконними та скасувати накази ХРТТ  за № 121 від 26 квітня 2007 року  та № 192 від 02.07.2007 року про оголошення їй догани, посилаючись на те, що застосування догани не погоджено з профспілковою організацією, членом якої вона була. Крім того протягом 2005-2006 років в порушення вимог ст. 249 КЗпП України  з її заробітної плати щомісяця здійснювалися відрахування членських профспілкових внесків  без її письмової заяви. Позивач вказує, що за період роботи в ХРТТ нею виконувалася робота за інших викладачів, що не передбачено її посадовими обов’язками.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити, зазначивши, що представником відповідача навмисно створюються перешкоди для повного та всебічного розгляду справи судом, його неявка у судові засідання свідчить лише про обґрунтованість заявлених нею позовних вимог.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав та в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що щорічна грошова винагорода ОСОБА_1 за період з 2001 по 2006 роки виплачена в повному обсязі, що підтверджується наданими в судовому засіданні наказами ХРТТ. Стосовно визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани позивачеві, вважає, що вони законні та обґрунтовані, оскільки факти, які відображені в наказах та висновках по них, мали місце. Накази погоджені з профспілковою організацією. Незаконні відрахування із заробітної плати за 2005-2006 роки повернуто позивачеві у листопаді 2007 року відповідно до припису Територіальної державної інспекції праці в Харківській області. В подальшому до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та винесенні судового рішення за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом директора Харківського радіотехнічного технікуму за № 205 від 29.08.2001 ОСОБА_1 прийнята на роботу з 03.09.2001 року викладачем по курсу „Операційні системи”. Наказом від 22 лютого 2008 року за № 61 ОСОБА_1 звільнено з роботи з 25 лютого 2008 року за власним бажанням,  ч.1 ст.38 КЗпП України, на підставі її заяви.  

Як з’ясовано у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 приймає участь у справі самостійно; надаючи до суду документі, оформлені на фірмених бланках Солідарної профгрупи Харківського радіотехнічного технікуму, однак не представляє її інтереси і діє від свого імені, захищаючи свої трудові права.

За період з 2001-2006 роки викладач ОСОБА_1 отримувала щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків в наступних розмірах та на підставі наступних документів: 2001 рік - наказ ХРТТ № 340 від 25 грудня 2001 року-170 грн.; 2002 рік - наказ ХРТТ № 372 від 26 грудня 2002 року-250 грн.; 2003 рік - наказ ХРТТ № 406 від 21 грудня 2003 року-200 грн.; 2004 рік - наказ ХРТТ № 405 від 24 грудня 2004 року-80 грн.; 2005 рік - наказ ХРТТ за № 220 від 11 липня 2008 року - 20 грн.; 2006 рік –наказ ХРТТ за № 379 від 22 грудня 2006 року - 450 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про освіту" держава встановлює гарантії педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, одна з яких є надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків.

Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 05 червня 2000 року (далі Порядок), відповідно до п.2 зазначеного Порядку щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.

В п.3 Порядку передбачено, що щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи.

Виходячи з аналізу зазначених норм, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам виплачується до одного посадового окладу, відповідно до положення, затвердженого керівником та погоджена з профспілковим комітетом. Однак зазначене положення представником відповідача суду для огляду та доручення до матеріалів справи не надано не надано.

Проведеною на підприємстві перевіркою Територіальною державною інспекцією праці в Харківській області встановлені порушення трудового законодавства на ХРТТ, а саме в порушення ст.. 57 ЗУ «Про освіту»в 2001-2006 роках ОСОБА_1 не виплачувалось щорічна грошова винагорода; Положення про виплату вказаної винагороди на підприємстві відсутнє.

Крім того судом встановлено, що  наказами ХРТТ  за № 121 від 26 квітня 2007 року  та № 192 від 02.07.2007 ОСОБА_1 оголошено догани.

Відповідно до ст.147, 147-1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення, який встановлений у один рік, заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Наказ № 121 від 26.04.2007  про оголошення догани ОСОБА_1 був оголошений за багаторазове невиконання навчального часу відведеного на заняття з комп'ютерної практики в гр. ОТ-345к 16.04.07 р., 17.04.07 р., 24.04.07 року. Підставою стала доповідна записка ОСОБА_5

Наказ за № 192 від 02.07.2007 про оголошення догани ОСОБА_1, який вона просить також визнати незаконним та скасувати, був оголошений за багаторазове невиконання навчального часу відведеного на заняття, відсутність на заняттях. Підставою стали доповідні записки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо відсутності ОСОБА_1 в травні 2007 року на заняттях, однак відповідно до наданого суду лікарняного позивач ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 14 травня 2007 року по 30 травня 2007 року, тобто в період перебування на лікарняному. За таких обставин і пояснень ОСОБА_1 щодо виданого приказу не надано.

Стаття 252 КЗпП України передбачає, що зміна трудового договору,оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Як свідчать матеріали справи, жодних погоджень Солідарної профгрупи ХРТТ, профгрупоргом якого є позивач, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, адміністрацією ХРТТ не отримано.

Таким чином наявні підстави для визнання наказів за № 121 від 26.04.2007 та № 192 від 02.07.2007  незаконними та їх скасування.

За таких обставин ОСОБА_1 належить до виплати щорічна грошова винагорода за 2001-2006 роки в сумі 1923,00 грн., за 2007 рік –730,00 грн., яку ХРТТ утримало у зв’язку із винесенням наказів.

Щодо позовних вимог про стягнення з ХРТТ відрахувань із заробітної плати за 2005-2006 роки в сумі 1103,50 грн., то відповідно до акту перевірки Територіальної державної інспекції праці в Харківській області № 20-01-19-510/31633 від 20.07.2007 р. в порушення вимог ст.127 КЗпП України з заробітної плати ОСОБА_1 здійснювались утримання: червень 2006 року - 87,42 грн., та 725,88 грн.; червень 2005 року - 65,60 грн., 6,56 грн.; разом, 885,46 грн. Вказана сума з урахуванням податків складає 739,36 грн.  Також встановлено порушення вимог ст. 249 КЗпП України про щомісячне відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за 2001 -2005 роки  членських профспілкових внесків без письмової заяви. Перевіркою було встановлено, що це є порушенням з боку ХРТТ, за яке було внесено припис про повернення грошових коштів ОСОБА_1

Судом встановлено, що ХРТТ повернув вказані суми позивачеві у листопаді 2007 року, що підтверджується платіжними відомостями за листопад 2007 року та довідкою про заробітну плату за 2007-2008 учбові роки.

Позивачка вказує, що протягом 2001-2005 років з її заробітної плати щомісячно перераховувалися членські профспілкові внески без її заяви в сумі 200 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була членом профспілкової організації ХРТТ. На підтвердження вступу до профспілкової організації ХРТТ вона при вступі на роботу подала профспілковий квиток до профспілки ХРТТ. Лише у 2005 року ОСОБА_1 написала заяву про вихід з профспілки ХРТТ та отримала назад профспілковий білет. Більш того, ОСОБА_1, як член профспілки ХРТТ написала на ім'я голови профкому ХРТТ заяву про надання їй матеріальної допомоги. Така матеріальна допомога їй надавалася одноразово.

Не дивлячись на надання матеріальної допомоги за рахунок профспілки ХРТТ, всі профспілкові внески повернуті ОСОБА_1 в повному обсязі відповідно до припису у сумі 114,54 грн., що підтверджується платіжною відомістю за лютий 2008 р.

Позивачка вказує, що у 2002 р. їй недоплачено матеріальну допомогу в сумі 10,00 грн.,  в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2002 року № 1222 їй у 2002 році матеріальна допомога на оздоровлення виплачувалася менше ніж 40% і таким чином ХРТТ недоплатило ОСОБА_1 10,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 200 від 29.07.2002 р. матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 68,00 грн. ОСОБА_1 була сплачена, що підтверджується видатковим касовим ордером № 200. Разом з тим, актом перевірки ТДІП від 21.05.2007 р. № 20-10-519/ № 1132 встановлено, що ХРТТ недоплатило ОСОБА_1 3,00 грн. Відповідно до припису та платіжної відомості від 11.10.2007 року ХРТТ депоновано ОСОБА_1 заборгованість матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.57 Закону України "Про освіту" за 2001-2002 року у сумі 3,00 грн.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково з урахуванням вимог розумності та справедливості та визначає її у розмірі 1000,00 грн.

Вимоги ОСОБА_1 щодо винесення окремої ухвали відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно недопущення порушень діючого законодавства України адміністрацією ХРТТ та  зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнати незаконність догани та довести до відома колективу Харківського радіотехнічного технікуму письмово не можуть бути предметом позовної заяви, оскільки діючим законодавством передбачений  порядок винесення окремої ухвали; вимоги щодо зобов’язання адміністрації ХТРР про визнання незаконності винесеної ОСОБА_1 догани та доведення цього факту до відома колективу не може бути предметом судового розгляду.

Враховуючи викрадене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 23, Цивільного кодексу України,  ст. ст.. 12, 14, 19, 57 Закону  України  «Про  освіту»,  ст.ст. 232, 237-1, 238, 252 КЗпП України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Визнати  накази № 340 от 25.12. 2001 р., № 372 от 26.12. 2002 p., № 406 от 21.12.2003 р., № 340 от 25.12. 2003 р., № 406 от 24.12.2003 р., № 405 от 14.12. 2004 р., № 405 от 24.12. 2004 р., № 434 от 26.12. 2005 р., № 379 от 22.12. 2006р., № 391 от 13.12.2007 р., №220 от 11.07.2008  року    незаконними    та  скасувати  в  частині, що  стосується  ОСОБА_1

Визнати  незаконним  та  скасувати  наказ  №121 від   26.04.2007 року.

Визнати  незаконним  та  скасувати  наказ  №192 від   02.07.2007 року.

Стягнути  з  Харківського радіотехнічного технікуму   на  користь  ОСОБА_1  щорічну  грошову  винагороду  за  2001-2006 роки   в  сумі  1923 грн.

Стягнути  з  Харківського радіотехнічного технікуму   на  користь  ОСОБА_1  щорічну  грошову  винагороду  за  2007  рік   в  сумі 730 грн.

Стягнути з Харківського радіотехнічного технікуму на  користь  ОСОБА_1  моральну  шкоду  в  сумі 1 000 гривень.

Всього  Стягнути  з  Харківського радіотехнічного технікуму   на  користь  ОСОБА_1  3653 гривні.

В  іншій  частині  в  задоволенні  позовних  вимог  відмовити.

Стягнути  з  Харківського радіотехнічного технікуму   судовий  збір  в  сумі 51 гривня та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  в  сумі 120 гривен.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області, шляхом подачі апеляційної  скарги  через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя -