ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 р. Справа № 2а-12721/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В.
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
прокурора
представника позивача Овчар Т.В.,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора П`ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор П`ятихатського району Дніпропетровської області (далі – прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Жовтоводської об`єдананної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Жовтоводська ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 (далі – ФОП ОСОБА_5, відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на користь держави податкову заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі – 6517,97 грн.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В позовній заяві прокурор зазначає, що відповідач має податковий борг (недоїмка) по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 6517,97 грн. (6512,80 грн. - штрафні санкції та 5,17 грн. – пеня, що обліковується на особовому рахунку) в результаті порушення вимог ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181). Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі, повістку про виклик в судове засідання, призначене на 18.11.2010 року, проте конверт повернувся з відміткою поштової установи „адресат вибув”. В наступне судове засідання, призначене на 13.01.2011 р. на адресу відповідача повторно було направлено повістку про виклик у судове засідання, проте конверт повернувся з відміткою поштової установи „за зазначеною адресою не проживає”. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 06.04.2005р. та перебуває на обліку платників податків у Жовтоводській ОДПІ.
13.11.2006 року між відповідачем та П`ятихатською районної державною адміністрацією було укладено договори оренди землі та водного фонду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
25.05.2010 року працівниками позивача здійснено невиїзну документальну перевірку повноти нарахування та сплати податкових зобов’язань з орендної плати з земель державної та комунальної власності. В ході перевірки було встановлено, що декларації з орендної плати за землю відповідачем протягом 2009-2010 років до ДПІ не подавалися. За наслідками перевірки складено акт № 49/170-НОМЕР_1.
Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов 'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
На підставі акту перевірки від 25.05.2010 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.06.2010 р. № 0020981701/0 про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 1506,56 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3060,00 грн. Податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 29.06.2010 р.
Відповідачем 30.01.2008 р. подано декларацію №488, згідно якої 30.09.2008 р. відповідачем здійснено сплату узгодженого податкового зобов’язання 110,50 грн. з затримкою 29 днів.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідачем Жовтоводською ОДПІ винесено податкове-повідомлення-рішення № 0020971701/0 від 11.06.2010 р. про застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафної санкції у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу з орендної плати, що складає 11,05 грн.
На підставі зазначеної декларації №488 відповідачем було також сплачено 6081,10 грн. з затримкою платежів від 43 до 90 днів.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідачем Жовтоводською ОДПІ винесено податкове-повідомлення-рішення № 0020961701/0 від 11.06.2010 р. про застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафної санкції у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу з орендної плати, що складає 1216,22 грн.
На підставі зазначеної декларації №488 відповідачем було також сплачено 4451,06 грн. з затримкою платежів від 104 до 163 днів.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідачем Жовтоводською ОДПІ винесено податкове-повідомлення-рішення № 0020951701/0 від 11.06.2010 р. про застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафної санкції у розмірі 50% від погашеної суми податкового боргу з орендної плати, що складає 2225,53 грн.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі – Закон №2181-ІІІ) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.
На підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Жовтоводською ОДПІ була нарахована пеня у розмірі 5,17 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи загальна сума визначеного податкового боргу, штрафних санкцій та пені, нарахованих ФОП ОСОБА_5 за затримку сплати податкового зобов`язання по орендній платі, складає 6517,97 грн.
Згідно пп.6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ ДПІ було сформовано першу податкову вимогу №1/1 від 23.07.2010 року та другу податкову вимогу № 2/5 від 30.08.2010 року, які отримані відповідачем 30.07.2010 р. та 06.09.2010 р. відповідно, про що свідчать відмітки на корінцях поштових повідомлень.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Доказів сплати відповідачем суми штрафних санкцій за затримку сплати податкового зобов`язання по орендній платі суду не надано.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з податкового боргу, з урахуванням штрафних санкцій та пені у розмірі – 6517, 97 грн.
В позовній заяві прокурор просить усі витрати по справі покласти на відповідача.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, клопотання прокурора щодо судових витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави податкову заборгованість у розмірі 6517 (шість тисяч п’ятсот сімнадцять) гривень 97 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18 січня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар