Справа № 2-а-719/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2011 року суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову пенсію як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії згідно з вимогами ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 липня 2010 року, оскільки приймав участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, в результаті чого йому надано статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв’язку з чим, він повинен отримувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська з заявою про здійснення перерахунку пенсії, але у цьому йому було відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що позов необхідно частково задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої А категорії, що підтверджується свідоцтвом серії А № 087503 від 18.01.2005 року.

Позивач звернувся до відповідача, де перебуває на обліку як пенсіонер, з заявою про нарахування додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку позивачу було відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначенні та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність права у позивача на призначення державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст. 50, 54 Закону № 796 є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З положень ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»слідує, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно –правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є безпідставним. Згідно з даним положенням мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону № 796.

Безпідставним є також посилання відповідача на відсутність коштів, для забезпечення виплати зазначених пенсій в таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов’язань, які встановленні статтею 46 Конституції України, та ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону № 796, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Суд вважає необґрунтованим відмову відповідача у перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі, встановленому ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При таких обставинах суд вважає, що позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі, встановленому ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк.

Враховуючи пропуск строку звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню –в межах строку, який встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 2, 6, 8, 9, 94, 104, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявлений позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі, встановленому ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 28 липня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоотриману суму державної пенсії з 2007-2010 роки відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на день виплати пенсії.

Решту позовних вимог ОСОБА_2 –залишити без розгляду.

          Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                                                                                        О.К. Подобєд