ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.11р.Справа № 5005/3428/2011

За позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ      

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест", м. Дніпропетровськ 

третя особа: Дніпропетровська міська рада     

про усунення перешкод в користуванні власністю                  

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: ОСОБА_2, представник за  довіреністю № 557 від 24.03.11р.;

 ОСОБА_3, представник за  довіреністю № 861 від 04.05.11р.

 від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № 14 від 26.04.11р.  

СУТЬ СПОРУ:

   Ухвалою господарського суду від 17.03.11р. порушено провадження у справі №5005/3428/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест", м. Дніпропетровськ (далі- відповідач) про усунення перешкод в користуванні власністю.  

            Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїми діями, а саме самовільним розміщенням об'єктів дрібнороздрібної торгівлі в безпосередній близькості до належного позивачу, на праві приватної власності приміщення, строює перешкоди в користуванні належною позивачеві нерухомістю.

        Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи правом самостійно господарювати на  орендованій землі.

     Третя особа  позовні вимоги позивача визнає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 17.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

      Розглянувши  матеріали  справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

     Позивачу  належать  на  праві  приватної  власності нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яке придбано у Приватного підприємства "ФАСТ-ФУД" за договором купівлі –продажу нерухомого майна від 29.12.2009 р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського округу за реєстром №3778, та зареєстроване  в Дніпропетровському  МБТІ за № 21385542.

              Відповідачем на відстані 1,5 метра від фасаду нежитлового приміщення, яке належить позивачу, самовільно  встановлено об'єкти дрібнороздрібної торгівлі - стаціонарні металеві кіоски.

     Як  зазначає  позивач у позовній заяві та в доповненнях до позовної заяви,  дані дії відповідача є незаконними та такими, що порушують норми вимог чинного законодавства України, виходячи з наступного.

     По-перше, розміщення  стаціонарних  металевих  кіосків порушує норми пожежної безпеки, що також підтверджує лист з вих. № 61/355 від 06.10.10р. служби з питань наглядово-профілактичної діяльності СДПЧ-3 Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська (Т-1, 10 арк. справи).

             По-друге, згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а крім того, відповідно до ч. 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Таким чином, як зазначає позивач, відповідач своїми діями, а саме розміщенням об'єктів дрібнороздрібної торгівлі в безпосередній близькості до належного позивачу, на праві приватної власності приміщення, строює перешкоди в користуванні належною позивачеві нерухомістю.

                    Третє, дії відповідача створюють такі умови при яких позивач не має змоги використовувати приміщення для здійснення підприємницької діяльності, зокрема:

                    - у зв'язку з самовільним розміщенням перед фасадом приміщення АДРЕСА_1  стаціонарних металевих кіосків, вікна приміщення позивача закриті, що не дозволяє йому використовувати їх як вітрину та встановити об'єкти внутрішньої реклами;

                    - впритул встановлені самовільно металеві кіоски та самовільна встановлена відповідачем металева огорожа створює загорожу для проходу до приміщення позивача збоку;

                    -  внаслідок встановлення кіосків під стінами приміщення позивача утворився смітник, відходи з риби, яку продають в одному із металевих кіосків зливають під вікна, що приводить до постійного неприємного сморіду в наслідок чого розповсюджуються різноманітні комахи, які є джерелом різноманітних інфекційних захворювань.

             В зв'язку з існуванням вищезазначених обставин приміщення, яке на праві власності належить позивачу, закрите та для здійснення підприємницької діяльності не використовується.

            Четверте, позивач посилається на те, що відповідач не має правових підстав для користування земельною ділянкою, чим порушує вимоги ст.125 Земельного кодексу України, що також підтверджується даними Державного земельного кадастру станом на 19.11.10р.

           Таким чином, позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належним йому на праві власності нежитловим приміщенням АДРЕСА_1, шляхом демонтажу металевих кіосків розміщених на відстані ближче ніж 15 метрів від фасаду нежитлового приміщення позивача.

            Відповідач з позовними вимогами позивача не згоден, про що зазначає у відзиві, виходячи з наступного.

              У відповідності до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі;... споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

            Також, нормами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

             Крім того, відповідач посилається на те, що 31.10.07р.  Дніпропетровською міською   радою прийнято рішення № 198/22 про задоволення клопотання відповідача про продовження строку дії договору оренди земельних ділянок (кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, 1210100000:01:442:0022, 1210100000:01:442:0024) в районі вул.Калинової, 14; продовжено дію Договору від 28.12.02р. (номер державної реєстрації 39152) строком на 5 років; зобов'язано відповідача укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельних ділянок та в установленому чинним законодавством порядку зареєструвати нотаріально посвідчений договір оренди земельних ділянок (Т-1, 81 арк. справи).

                    Як зазначає відповідач, у 2009р. між ним та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі (Т-1 , 61 арк. справи), однак на сьогоднішній день договір не зареєстрований та нотаріально не посвідчений, оскільки Дніпропетровською міською радою не вчинено усіх необхідних  дій для укладання договору оренди земельної ділянки.

               Позивач надав заперечення на відзив відповідача, відповідно якого укладений договір у 2009р. між третьою особою та відповідачем не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки він складений з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: у договорі не має числа та місяця укладання зазначеного договору, не визначений розмір земельної ділянки, відсутній розмір орендної плати, відсутня нормативна грошова оцінка земельних ділянок, крім того, договір належним чином не зареєстрований. Також, позивач зазначає про те, що посилання відповідача на план земельної ділянки до попереднього договору оренди земельної ділянки від 28.12.02р. є не зрозумілим, оскільки строк дії договору закінчився 19.09.07р. Крім того,  позивач посилається на те, що твердження відповідача про те, що йому було передано в оренду земельні ділянки є хибним, оскільки  згідно графічних та семантичних даних Державного земельного кадастру м. Дніпропетровська станом на 19.11.10р. (Т-1, 108 арк. справи) відповідач як землевласник чи землекористувач по вул. Артеківська та вул. Калинова не значиться.

                    У своїх запереченнях позивач зазначає також про те, що подані відповідачем документи, а саме: ухвала Бабушкінського районного суду від 25.02.09р., постанова Бабушкінського районного суду від 10.12.07р.,  ухвала Бабушкінського районного суду від 15.11.02р., взагалі не мають ніякого відношення до справи, оскільки не є документами, які засвідчують право користування земельними ділянками.

               Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного документу, який би підтверджував законність розміщення на вищезазначеній земельній ділянці стаціонарних металевих кіосків.

               Відповідач в свою чергу  надав до суду пояснення на заперечення позивача на відзив до позовної заяви, відповідно яких заперечення позивача вважає безпідставними, виходячи з наступного.

            Для підготовки проекту договору оренди землі 2009 р. використовувалася технічна документація розроблена та погоджена під договір оренди земельної ділянки 2002 р., укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Спрут и К" правонаступником якого є ТОВ "Торг Інвест", в яких зазначено розмір земельної ділянки.

              Розмір  орендної  плати визначено у п. 4.1. Договору оренди землі 2009 р., з умовами якого відповідач не згоден, оскільки це може призвести до відмови в державній реєстрації договору оренди. Задля вирішення цього питання, відповідачем було направлено на адресу Дніпропетровської міської ради лист № 14 від 14.03.11р., в якому зазначалося на некоректне визначення істотної умови договору оренди землі 2009 р. - орендної плати, і наголошувалося на необхідності вжити термінових заходів для підготовки та оформлення, підписання і нотаріального посвідчення договору оренди земельних ділянок.

                    Крім того, відповідач зазначає про те, що посилання позивача на графічні та семантичні дані Державного земельного кадастру м. Дніпропетровська є безпідставними, оскільки вони виготовлені за запитом, щодо вулиці Артеківська, а адреса переданих відповідачу земельних ділянок є вул. Калинова, 14, тому це ствердження не може ані спростувати, ані підтвердити факт реєстрації земельних ділянок, переданих в оренду відповідачу.

                    Також, відповідач зазначає, що металеві конструкції - кіоски є частиною єдиного торгівельного комплексу, які розташовані на земельній ділянці на яку відповідачем набуто право користування та систематично здійснюється плата за землю, а з вини посадових осіб Дніпропетровської міської ради, він не може нотаріально посвідчити догорів оренди землі 2009р. та пройти державну реєстрацію.

              Дніпропетровською міською радою  надано пояснення по суті справи, відповідно яких на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.07р. у 2009р. між Дніпропетровською міською радою та відповідачем було укладено договір оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14 по фактичному розміщенню будівель та споруд на підставі рішення  Дніпропетровської міської ради від 31.10.07р. № 198/22.

                    Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виконання або припинення права оренди земельних ділянок.  

                    Для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів необхідні документи для проведення відповідної державної реєстрації. Таким чином, орендар повинен звернутись до відповідного державного органу для проведення державної реєстрації.

             Однак, відповідач  до  цього часу не зареєстрував договір оренди земельних ділянок, таким чином у нього не виникло право на використання земельних  ділянок  в районі вулиці Калинової, 14.

            Таким чином, Дніпропетровська міська рада підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити в повному обсязі.

       При  викладених  обставинах  вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

                Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

            Договір   купівлі-продажу  нерухомого  майна  від  29.12.2009 р., на підставі якого позивачу належить на праві приватної власності нежитлове приміщення АДРЕСА_1, є чинним станом на момент розгляду даної справи і в передбаченому законом порядку недійсним судом не визнавався.

              Тобто, позивачем  у  відповідності  до  ст.ст. 33, 34  Господарського процесуального кодексу України  було надано належні докази, які підтверджують його право власність на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

    Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, крім того, він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а також усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

   Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ст. 320 Цивільного кодексу України).

      Приписи ст. 321  Цивільного кодексу  України закріплюють конституційні положення про те, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України).

        Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні цим майном за умови, якщо він має майно у своєму володінні, проте протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним.

     Пунктом  4.1.16 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року № 126 передбачено, що тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібний більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін. Інвентарні будівлі мобільного типу, кіоски, інші подібні будівлі допускається розміщувати групами, але не більше 10 у групі і площею не більше 800 м2. Відстань між групами цих будівель та від них до інших споруд повинна становити не менше 15 м.

       Але, господарський суд ці доводи позивача не може покласти в основу рішення, тому що договір оренди землі набуває чинності лише тільки після його підписання і державної реєстрації.

          Земельні  відносини  щодо  володіння, користування  і  розпорядження землею регулюються Конституцією України,  Земельним кодексом  України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, громадяни та юридичнi особи набувають права власностi та права користування земельними дiлянками iз земель державної або комунальної власностi за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здiйснюється шляхом передачi земельних дiлянок у власнiсть або надання їх у користування. Право власностi та право постiйного користування на земельну дiлянку виникає пiсля одержання її власником або користувачем документа, що посвiдчує право власностi чи право постiйного користування земельною дiлянкою, та його державної реєстрацiї. Право на оренду земельної дiлянки виникає пiсля укладення договору оренди i його державної реєстрацiї. Приступати до використання земельної дiлянки до встановлення її меж у натурi (на мiсцевостi), а також до одержання документа, що посвiдчує право на неї, та державної реєстрацiї забороняється.

    Право власностi на земельну дiлянку i право постiйного користування земельною дiлянкою посвiдчується державними актами. Форми державних актiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Право оренди землi оформляється договором, який реєструється вiдповiдно до закону.

      Згідно ст.1 Закону України  "Про державний контроль за використанням та охороною  земель"  самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

      У даному випадку цей порядок порушено і державну реєстрації договору оренди землі 2009р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, останнім не здійснено, а тому відповідач не мав жодного права на будівництво будь-яких споруд на зазначених земельних ділянках. Цього права він набуває лише після належного оформлення  договору оренди земельних ділянок.

     Посилання відповідача на акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації № 1284 від 16.07.1998р., проектну документацію Торгівельного комплексу "Калиновий" в м. Дніпропетровську, Свідоцтва про право власності на будівлі та споруди комплексу Калиновського ринку і автостоянки, а також на те, що його не влаштовують умови п. 4.1.Договору оренди землі 2009р., суд не може прийняти до уваги, оскільки аналіз вищевикладених норм права та обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, дозволяють зробити висновок про те, що дії відповідача  порушують чинне земельне законодавство України, а також права та інтереси позивача як добросовісного набувача нерухомого майна за вказаною адресою, а тому ці дії є незаконними, у зв’язку з чим  суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення.

      Щодо клопотання відповідача  про проведення судової експертизи господарський суд приходить до висновку, що воно є не обґрунтованим і задоволенню не підлягає, тому що ті питання, які відповідач просить поставити перед експертами повинні вирішуватися лише після належного оформлення правовстановлюючих документів на оренду земельних ділянок.

                Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 317, 319, 320, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 95, 116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України  "Про державний контроль за використанням та охороною  земель", Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року № 126, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити у повному обсязі.

      Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нерухомим  майном, а саме приміщенням АДРЕСА_1, зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 14, ЄДРПОУ 23934490)  демонтажувати металеві  кіоски  розміщені  на відстані ближче ніж 15 метрів від фасаду нежитлового приміщення № 14 розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Артеківська, буд. 20.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Калинова, 14, ЄДРПОУ 23934490,  р/р 2600830356801 в АБ "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49033, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 18.05.11р.