ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2011 р. № 2а-12506/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
за участі секретаря Гіщинської С.Я.
та представника
позивача Оприск Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цімбори»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23 листопада 2010 року №0002082321/0.
В позовній заяві посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, складено Акт №5862/23-209/23267148 від 18 листопада 2010 року. Так, перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми зобов’язання з податку на прибуток за другий квартал 2010 року на загальну суму 50 120 грн. Відповідно до Акту перевірки позивачем в перевіреному періоді одержано товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн», згідно накладної №GYRN075588/002900 від 22 червня 2010 року, на загальну суму 974, 16 грн. Однак відповідач вважає, що ринкова вартість отриманого товару становить 201 458, 16 грн., а відтак товар на суму 200 484 грн. отриманий безоплатно та без включення вартості такого до складу валового доходу. На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 23 листопада 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002082321/0, яким визначено позивачу зобов’язання з податку на прибуток в сумі 60 144 грн., в тому числі за основним платежем – 50 120 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –10 024 грн. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, вказує на те, що він не отримував безоплатно від вказаного контрагента жодного товару, оскільки вартість такого оплачена у розмірі зазначеному у видатковій накладній №GYRN075588/002900, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких такий просить в позові відмовити, посилається на те, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, складено Акт №5862/23-209/23267148 від 18 листопада 2010 року, згідно якого встановлено, що позивачем занижено за ІІ квартал 2010 року валовий дохід на суму 200 484 грн. Стверджує, що підприємством одержано товар від постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн», згідно податкової накладної №GYRN075588/002900 від 22 червня 2010 року, на загальну суму 974, 16 грн. Однак, відповідач вважає, що ринкова вартість отриманого товару становить 201 458, 16 грн., а відтак товар на суму 200 484 грн. позивачем отримано безоплатно. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засіданні повторно не забезпечив без повідомлення ним про причину відсутності його представника, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заяви про відкладення судового засідання чи розгляду справи без його участі не надходило, а відтак, суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
В період з 29 жовтня по 15 листопада 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова на підставі направлення №923 від 29 жовтня 2010 року проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено Акт №5862/23-209/23267148 від 18 листопада 2010 року.
Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідач встановив порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Цімбори» вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми зобов’язання з податку на прибуток за другий квартал 2010 року на загальну суму 50 120 грн.
На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 23 листопада 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002082321/0, яким визначено позивачу зобов’язання з податку на прибуток в сумі 60 144 грн., в тому числі за основним платежем – 50 120 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –10 024 грн.
Відповідач на підтвердження своєї позиції щодо обґрунтованості висновків перевірки, вказує на те, що позивачем занижено за ІІ квартал 2010 року валовий дохід на суму 200 484 грн. Стверджує, що підприємством одержано товар від постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн»згідно податкової накладної №GYRN075588/002900 від 22 червня 2010 року на загальну суму 974, 16 грн. Однак, відповідач вважає, що ринкова вартість отриманого товару становить 201 458, 16 грн., а відтак товар на суму 200 484 грн. позивачем отримано безоплатно.
Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Підпунктом 4.1.6. п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Відповідно до п.1.23. ст.1 вищенаведеного Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Як вбачається з пояснень позивача, товар, а саме засоби гігієни ротової порожнини, отриманий від ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн», реалізовувався останнім згідно договору №2010ММ33 від 12 травня 2010 року, укладеного між позивачем і вказаним контрагентом.
Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи лист отриманий факсом від ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн», згідно якого вбачається, що позивачу запропоновано прийняти участь в маркетинговій акції по реалізації на відкритих ринках продукції торгових марок «Аквафреш», «Сенсодин», «Пародонтакс»та «Лактацид». Так, клієнти дистриб’юторів, які взяли на себе обов’язок щодо проведення вказаної акції, вправі придбавати продукцію вищенаведених торгових марок за акційними цінами за умови покупки відповідної кількості одиниць товару.
Так, позивач стверджує, що товар отриманий згідно видаткової накладної №GYRN075588/002900 від 22 червня 2010 року, спрямований на проведення вказаної акції.
Відповідно до видаткової накладної №GYRN075588/002900 від 22 червня 2010 року, виписаної постачальником - ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн», вартість отриманих позивачем товарів становить 974, 16 грн.
А відтак, висновок відповідача про безоплатне отримання позивачем від ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн»товарів є необґрунтованим, а саме таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Частиною 2 пп.1.20.10. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення правовідносин з приводу яких виник спір, податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.
Випадки за наявності яких дозволється застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування з податку на прибуток передбачені пп.5.3.9 ст.5, пп.7.1.1, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.4, пп.7.8.2, пп.7.8.9, пп.7.9.6, пп.7.11.13 ст.7 вищенаведеного Закону.
Підпунктом 1.20.1. п.1.20. ст.1 вищенаведеного Закону передбачено наступне. Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Відповідно до пп.1.20.8. п.1.20 ст.1 вищенаведеного Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
З вищенаведених норм вбачається, що податковий орган у випадках і в порядку передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», вправі застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування, зокрема якщо такий вважає, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.
Однак суд встановив, що відповідач рішення про застосування звичайних цін не приймав, а відтак і не надавав жодних обгрунтувань наявності передбачених законом випадків застосування звичайних цін щодо визначення бази оподаткування в частині операцій проведених між позивачем та його котрагентом ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн».
Крім того, судом береться до уваги те, що відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено документально його припущення щодо невідповідності оплаченої вартості отриманого позивачем товару рівню справедливих ринкових цін.
Згідно ст.62 Господарського Кодексу України, господарюючий об’єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Частиною 5 ст.19 вищенаведеного Кодексу передбачено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюється на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійнюється державне регулювання цін і тарифів.
З аналізу вищенаведених норм встановлено, що суб'єкти господарювання вправі самостійно встановлювати ціни на товари, які ними реалізовуються, крім тих, щодо яких здійнюється державне регулювання цін, а незаконне втручання органів державної влади в господарську діяльність таких суб’єктів господарювання з тим, щоб схилити таких підвищувати ціни на товари (послуги), а відтак збільшувати базу для оподаткування - заборонено.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не доведено перед судом факт безоплатного отримання позивачем від ТзОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн»товарів на суму 200 484 грн., позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, усі понесені таким документально підтверджені судові витрати підлягають до відшкодування.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 23 листопада 2010 року №0002082321/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цімбори» 3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2011 року.
Головуючий Ланкевич А.З.