Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5719/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – довір. від 25.04.2011 року № 25/8
від відповідача – ОСОБА_2 – довір. від 20.08.2010 року № 31
від третіх осіб – ОСОБА_3 – довір. від 17.03.2011 року б/н
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп»
до відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
треті особи:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрславресурс»
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпан - Тредіс»
про скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрславресурс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпан - Тредіс» про скасування податкового повідомлення – рішення від 22.12.2010 року № 0002192340/2/33221/10/23-313 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1083562 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 722375 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 361187 грн. 50 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує неправомірністю висновку податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Альпан – Тредіс», оскільки вважає помилковими зроблені під час перевірки висновки про порушення ст. 203 та ст. 215 ЦК України в частині недодержання під час укладення правочинів загальних вимог для чинності таких правочинів та неправомірністю висновку про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Зазначає, що на платника податків чинним законодавством не покладений обов’язок щодо попередньої перевірки правомірності господарської діяльності його контрагентів.
Вважає помилковим висновок про нікчемність угод, укладених з ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Альпан – Тредіс», з підстав відсутності у останніх основних засобів, виробничих потужностей, складських приміщень та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки, як зазначає позивач, договори з зазначеними контрагентами виконані, реальність договорів та їх виконання підтверджені матеріалами, доданими під час перевірки податковому органу, а саме, договорами, видатковими та податковими накладними.
Вказує на недоведеність умислу на укладення договорів з вказаними контрагентами на порушення конституційних прав і свобод, знищення або пошкодження майна або незаконне заволодіння ним відповідно до норм ст. 228 ЦК України.
Крім того, наполягає на відсутності в акті перевірки правомірного обґрунтування порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки під час перевірки товариством надані документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що під час перевірки позивачем не надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують обгрунтованність визначення податкових зобов’язань, а саме, товарно – транспортні та залізничні накладні.
Враховуючи наведене, податкова інспекція вважає операції безтоварними, зазначає, що ТМЦ позивачем не придбавались, у власній господарській діяльності не використовувались, тому наполягає на правомірності висновку про нікчемності угод та просить відмовити в задоволені позовної заяви
Ухвалою від 04.05.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучені Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрславресурс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпан – Тредіс».
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти доводів позовної заяви з підстав, викладених раніше.
Представник третіх осіб у судовому засіданні підтримує доводи позовної заяви, просить позовну заяву задовольнити з підстав, викладених в позові.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
ТОВ «Мастер груп» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.08.2003 року за юридичною адресою: 83048, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Челюскінців, буд. 202 А, кв. 57, присвоєний ідентифікаційний код в державному реєстрі юридичних осіб 32515829, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Мастер груп» ( т. 2 а.с. 63).
В основу повідомлення – рішення, яке оскаржується, покладений акт від 16.08.2010 року № 6257/23-3/32515829 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Мастер груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Альпан – Тредіс» та ТОВ «Укрславресурс» за період з 01.04.2009 року по 31.05.2010 року.
За результатами перевірки ТОВ «Мастер груп» інкримінувались порушення:
- вимог п.1.4 ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету, в сумі 722501 грн., в тому числі у листопаді 2009 року – в сумі 86541 грн., у грудні 2009 року – в сумі 451793 грн., у січні 2010 року – в сумі 184167 грн.; завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 188000 грн. за травень 2010 року;
- укладання ТОВ «Мастер груп» нікчемних правочинів з ТОВ «Альпан – Тредіс» та ТОВ «Укрславресурс» - угоди від 10.02.2010 року № 10-02, від 09.04.2009 року № ДГ-09/04-09, які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, вчинені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, згідно ст. 203 та ст. 215 ЦК України є нікчемними і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається (висновок акту перевірки - т. 1 а.с. 26).
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення – рішення від 30.08.2010 року № 0002192340/0/22527/10/23-313/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1083562 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 722375 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 361187 грн. 50 коп. відповідно до п.п. «б» п.п.4.2.2 ст.4 та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами розгляду скарг ТОВ «Мастер груп» ДПІ у Київському районі рішенням від 26.11.2010 року № 30397/10,25-013, ДПА у Донецькій області рішенням від 17.12.2010 року № 32468/10/25-113-5, ДПА України рішенням від 16.03.2011 року № 5201/6/25-015 податкове повідомлення – рішення залишили без змін, скарги – без задоволення (т. 1 а.с. 28 – 61).
ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення – рішення від 22.12.2010 року № 0002192340/2/33221/10/23-313 з тих же підстав та на ті ж суми, що і попереднє (т. 1 а.с. 27).
Судом встановлено, що 09.04.2009 року ТОВ «Мастер груп» (Покупець) з ТОВ «Укрславресурс» (Продавець) укладений договір № 09/04-09, відповідно до умов якого Покупець придбає лом та відходи металобрухту за ціною, визначеною в додатках, поставка здійснюється на умовах СРТ згідно правил Інкотермс – 2000 (т.1 а.с. 64 – 67).
Згідно актів приймання – передачі від 30.04.2009 року, від 31.05.2009 року, від 30.06.2009 року, від 31.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року, від 31.10.2009 року, від 31.12.2009 року, від 31.01.2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв лом та відходи металобрухту (т. 1 а.с. 74 – 83).
Продавцем ТОВ «Укрславресурс» виписані Покупцю ТОВ «Мастер груп» расходні накладні від 30.10.2009 року на суму 756834,30 грн., в тому числі ПДВ в сумі 126139,05 грн.; від 30.11.2009 року на суму 517547,81 грн., в тому числі ПДВ в сумі 86257,97 грн.; від 28.12.2009 року на суму 2367171,02 грн., в тому числі ПДВ в сумі 394528, 50 грн.; від 29.01.2009 року на суму 1568381,30 грн., в тому числі ПДВ в сумі 261396,88 грн. (т. 2 а.с. 16 - 19).
Факт приймання товару для транспортування підтверджений прийомо – здаточними актами від 20.04.2009 року. від 22.04.2009 року, від 27.04.2009 року, від 06.05.2009 року, від 07.05.2009 року, від 21.05.2009 року, від 22.05.2009 року, від 27.05.2009 року, від 10.05.2009 року, від 19.05.2009 року, від 27.05.2009 року, від 02.06.2009 року, від 10.06.2009 року, від 16.06.2009 року, від 26.06.2009 року, від 30.06.2009 року, від 14.08.2009 року, від 27.08.2009 року, від 31.08.2009 року, від 27.11.2009 року, від 03.12.2009 року, від 06.12.2009 року, від 09.12.2009 року, від 10.12.2009 року, від 15.12.2009 року, від 16.12.2009 року, від 20.12.2009 року, від 23.12.2009 року, від 26.12.2009 року, від 27.12.2009 року, від 03.01.2010 року, від 04.01.2010 року, від 09.01.2010 року, від 11.01.2010 року, від 14.01.2010 року, від 16.01.2010 року (т. 1 а.с. 84 - 141).
ТОВ «Укрславресурс» (Продавець) виписав ТОВ «Мастер груп» податкові накладні:
- від 30.04.2009 року № 125 на загальну суму 825000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 137500 грн.;
- від 31.05.2009 року № 185 на загальну суму 580000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 96666 грн.67 коп.;
- від 30.06.2009 року № 241 на загальну суму 450000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75000 грн.;
- від 31.07.2009 року № 303 на загальну суму 640000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 106666 грн. 67 коп.;
- від 31.08.2009 року № 355 на загальну суму 516000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 86000 грн.;
- від 30.09.2009 року № 428 на загальну суму 680000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 113333 грн. 33 коп.;
- 30.10.2009 року № 507 на загальну суму 580000 грн., в тому числі ПДВ 96666 грн. 67 коп.;
- від 30.11.2009 року № 558 на загальну суму 520000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 86666 грн. 67 коп.;
- від 30.12.2009 року № 601 на загальну суму 342828 грн. 98 коп., в тому числі ПДВ в сумі 57138 грн. 16 коп.;
- від 28.12.2009 року № 596 на загальну суму 2367171 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ 394528 грн. 50 коп.;
- від 29.01.2010 року № 23 на загальну суму 1105000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 184166 грн. 66 коп.;
податкові накладні між продавцем ТОВ «Альпан Тредіс» та покупцем ТОВ «Мастер Груп»:
- від 11.02.2010 року № 11021 на загальну суму 24187 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ в сумі 4031 грн. 30 коп.;
- від 12.02.2010 року № 12021 на загальну суму 57812 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 9635 грн. 83 коп.;
- від 13.02.2010 року № 13021 на загальну суму 1459 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ в сумі 243 грн. 30 коп.;
- від 13.02.2010 року № 13022 на загальну суму 20584 грн. в тому числі ПДВ в сумі 3430 грн. 67 коп.;
- від 13.02.2010 року № 13023 на загальну суму 39900 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ в сумі 6650 грн. 04 коп.;
- від 15.02.2010 року № 15021 на загальну суму 33811 грн. 92 коп., втому числі ПДВ 5635 грн. 32 коп.;
- від 15.02.2010 року № 15022 на загальну суму 23659 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 3943 грн. 20 коп.;
- від 16.02.2010 року № 16021 на загальну суму 18724 грн. в тому числі ПДВ в сумі 3120 грн. 67 коп.
- від 16.02.2010 року № 16022 на загальну суму 26853 грн. 84 коп., в тому числі 4475 грн. 64 коп.;
- від 17.02.2010 року № 17021 на загальну суму 44367 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 7394 грн., 53 коп.;
- від 18.02.2010 року № 18021 на загальну суму № 18773 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ в сумі 3128 грн. 93 коп.;
- від 22.02.2010 року № 22021 на загальну суму 111866 грн. 20 коп., втому числі 18644 грн. 37 коп.;
- від 24.02.2010 року № 24021 на загальну суму 60000 грн. в тому числі ПДВ 10000 грн.;
- від 02.03.2010 року № 25 на загальну суму 15444 грн. в тому числі ПДВ в сумі 2574 грн.;
- від 02.03.2010 року № 26 на загальну суму 44556 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7426 грн.;
- від 16.03.2010 року № 36 на загальну суму 90000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15000 грн.;
- від 24.03.2010 року № 44 на загальну суму 150000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 25000 грн.;
- від 25.03.2010 року № 49 на загальну суму 136000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 22666 грн. 67 коп.;
- від 07.05.2010 року № 89 на загальну суму 50000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8333 грн. 33 коп.;
- від 18.05.2010 року № 982 на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5000 грн.;
- від 19.05.2010 року № 1013 на загальну суму 40000 грн., в тому числі 6666 грн. 67 коп.;
- від 20.05.2010 року № 1014 на загальну суму 50000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8333 грн. 33 коп.;
- від 28.05.2010 року № 1091 на загальну суму 40000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6666 грн. 67 коп.
Факт приймання вантажу підтверджується квитанціями про приймання вантажу, наданими до матеріалів справи.
Розрахунки за поставлений товар здійснені ТОВ «Мастер групп» у безготівковій формі, про що свідчать виписки банків, надані до матеріалів справи (т. 3 а.с. 81-140).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.04.2011 року у справі № 9/51пд відмовлено в задоволені позовної заяви ТОВ «Мастер груп» до ТОВ «Укрславресурс» про визнання недійсним договору від 09.04.2009 року № 09/04-09 (т. 2 а.с. 39-40).
Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що при укладені договору стронами дотримані вимоги чинного законодавства, сторони діяли в рамках правил, передбачених чинним законодавством України для правовідносин щодо поставки товару.
10.02.2010 року ТОВ «Мастер груп» (Покупець) з ТОВ «Альпан – Тредіс» (Продавець) укладений договір № 10-02 відповідно до умов якого Покупець придбає лом та відходи металобрухту за ціною, визначеною в додатках, поставка здійснюється на умовах СРТ згідно правил Інкотермс – 2000 (т.1 а.с. 68 – 71).
Виконання контрагентами умов договору підтверджене актами приймання – передачі від 11.02.2010 року, від 13.02.2010 року, від 15.02.2010 року, від 16.02.2010 року, від 17.02.2010 року, від 18.02.2010 року, від 24.02.2010 року, від 26.02.2010 року, від 02.03.2010 року, від 05.03.2010 року, від 17.03.2010 року, від 23.03.2010 року, від 24.03.2010 року, від 25.03.2010 року; видатковими накладними від 11.02.2010 року, від 13.02.2010 року, від 15.02.2010 року, від 16.02.2010 року, від 18.02.2010 року, від 24.02.2010 року, від 26.02.2010 року, від 02.03.2010 року, від 05.03.2010 року, від 17.03.2010 року, від 23.03.2010 року, від 24.03.2010 року, від 25.03.2010 року, від 03.04.2010 року, від 04.05.2010 року, від 14.05.2010 року, від 19.05.2010 року, від 28.05.2010 року, від 31.05.2010 року, від 21.06.2010 року, від 01.07.2010 року та специфікаціями товару (т.1 а.с. 142 – 184, 215 – 250, т. 2 – а.с. 1 - 16).
Факт приймання товару для транспортування підтверджений актами приймання металів чорних (вторинних) від 03.04.2010 року, від 12.04.2010 року, від 26.04.2010 року, від 04.05.2010 року, від 14.05.2010 року, від 18.05.2010 року, від 19.05.2010 року, від 27.05.2010 року, від 31.05.2010 року, від 21.06.2010 року, від 01.07.2010 року (т. 1 а.с. 185 – 214).
ТОВ «Альпан - Тредіс» (Продавець) виписав ТОВ «Мастер груп» податкові накладні:
- від 11.02.2011 року № 11021 на загальну суму 24187грн. 80 коп., в тому числі ПДВ в
сумі 4031 грн. 30 коп.;
- від 12.02.2011 року № 12021 на загальну суму 57812 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 9635 грн. 37 коп.;
- від 13.02.2011 року № 13021 на загальну суму № 1459 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ в сумі 243 грн. 30 коп.;
- від 13.02.2011 року № 13022 на загальну суму 20584 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3430 грн. 67 коп.;
- від 13.02.2011 року № 13023 на загальну суму 39900 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ в сумі 6650 грн. 04 коп.;
- від 15.02.2011 року № 15021 на загальну суму 33811 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ в сумі 5635 грн. 32 коп.;
- від 15.02.2011 року № 15022 на загальну суму 23659 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 3943 грн. 20 коп.;
- від 16.02.2011 року № 16021 на загальну суму 18724 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3120 грн. 67 коп.;
- від 16.02.2011 року № 16022 на загальну суму 26853 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ в сумі 4475 грн. 64 коп.;
- від 17.02.2011 року № 17021 на загальну суму 44367 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ в сумі 7394 грн., 53 коп.;
- від 18.02.2011 року № 18021 на загальну суму 18773 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ в сумі 3128 грн. 93 коп.;
- від 22.02.2011 року № 22021 на загальну суму 111866 грн. 20коп., в тому числі ПДВ в сумі 18644 грн. 37 коп.;
- від 24.02.2011 року № 24021 на загальну суму 60000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 10000 грн.;
- 02.03.2011 року № 25 на загальну суму 15444 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2574 грн.;
- від 02.03.2011 року № 26 на загальну суму 44556 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7426 грн.;
- від 16.03.2011 року № 36 на загальну суму 90000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15000 грн.;
- від 20.03.2011 року № 44 на загальну суму 150000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 25000 грн.;
- від 25.03ю2011 року № 49 на загальну суму 136000 грн., в тому числі 22666 грн. 67 коп.;
- від 07.05.2011 року № 89 на загальну суму 50000 грн. в тому числі ПДВ в сумі 8333 грн. 33 коп.;
- від 18.05.2011 року № 982 на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5000 грн.;
- від 19.05.2011 року № 1013 на загальну суму 40000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6666 грн. 67 коп.;
- від 20.05.2011 року № 8014 на загальну суму 50000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8333 грн. 33 коп.;
- від 28.05.2011 року № 1091 на загальну суму 40000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6666 грн. 67 коп.
Розрахунки за поставлений товар здійснені ТОВ «Мастер групп» у безготівковій формі, про що свідчать виписки банків, надані до матеріалів справи (т. 3 а.с. 67-80).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2011 року у справі № 23/41пд відмовлено в задоволені позовної заяви ТОВ «Мастер груп» до ТОВ «Альпан – Тредіс» про визнання недійсним договору від 10.02.2010 року № 10-02 (т. 2 а.с. 42-43).
Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що при укладені договору стронами дотримані вимоги чинного законодавства.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Укрславресурс» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код в державному реєстрі юридичних осіб 32536262, юридична адреса: 84175, Донецька область, Слов’янський район, смт. Андріївка, вул. Октябрська 45А, взяте на облік платника податків до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.06.2009 року 3 274/10/29-014-17, та платника податків на додану вартість , індивідуальний податковий номер юридичної особи 325362605416. про що видані довідки про взяття на облік платника податків та про реєстрацію платника на додану вартість (т. 3 а.с. 217 - 227).
ТОВ «Альпан Тредіс» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код в державному реєстрі юридичних осіб 35980201, юридична адреса: 86105, Донецька область, м. Макіївка, вул. Кірова, 79-а, взяте на облік платника податків до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 26.06.2008 року № 7456, та платника податків на додану вартість індивідуальний номер 359802008290, про що видані довідки про взяття на облік платника податків та про реєстрацію платника податку на додану вартість ( т. 2 а.с. 67, 70 – 71).
Згідно ліцензії Серії АВ № 20100, виданій Міністерством промислової політики України 11.05.2010 року, вид господарської діяльності ТОВ «Укрславресурс» - заготівля, переробка металобрухту чорних металів (т.1 а.с. 63).
Згідно ліцензії Серії АВ № 501497, виданій Міністерством промислової політики України 17.12.2009 року, вид господарської діяльності ТОВ «Альпан – Тредіс» - заготівля, переробка металобрухту чорних металів (т.1 а.с. 62).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві вказується на помилковість висновку про нікчемність угод, укладених з третіми особами, та, відповідно, неправомірність прийняття податкового повідомлення – рішення про нарахування сум податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час спірних взаємовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, в редакції, яка була чинною на час спірних взаємовідносин, на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції з здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері оподаткування.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування“, чинному на час спірних взаємовідносин, на платників податку покладена відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування.
Порядок визначення об’єкту оподаткування, ставки та механізм сплати податку на додану вартість встановлений Законом України “Про податок на додану вартість”, який був чинним на час спірних взаємовідносин.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з абзацами 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як зазначалось раніше, контрагенти позивача ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Альпан Тредіс» як постачальники товарів (послуг) склалі та надали позивачу податкові накладні та на момент їх складення були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Суд вважає помилковим висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв'язку з укладанням нікчемних угод, з наступних підстав.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.
Суд не приймає до уваги довід відповідача щодо того, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції з метою нарощування податкового кредиту по господарським операціям з залученням як основних постачальників контрагентів ТОВ «Украславресурс» та ТОВ «Альпан – Тредіс» - третіх осіб у справі, оскільки під час перевірки не досліджувалась наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг (товарів) від контрагента та такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем та його контрагентами надані первинні та податкові документи (акти приймання-передачі, виписки банку, податкові накладні).
Таким чином, факт здійснення операції по придбанню товарів підтверджений отриманими позивачем від третіх осіб у справі документами, що спростовує довід відповідача.
Суд вважає необґрунтованим довід податкового органу щодо того, що позивачем здійснювались операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та створення податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідачем не надано суду доказів наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договорів з ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Альпан Тредіс» або наявності вироку суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо при укладенні та виконанні таких договорів.
Чинним на час спірних взаємовідносин законодавством України, зокрема, Законом України “Про систему оподаткування”, на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.
Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною 4 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” відомості про юридичну особу або фізичну особу -підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як зазначалось раніше, контрагенти позивача ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Альпан Тредіс» під час укладення та виконання договорів були зареєстровані як юридичні особи, записи щодо припинення юридичної особи відсутні, крім того, товариства зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, та, як наслідок, мали право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні.
Крім того, як зазначалось раніше, рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2011 року у справі № 23/41пд відмовлено в задоволені позовної заяви ТОВ «Мастер груп» до ТОВ «Альпан – Тредіс» про визнання недійсним договору від 10.02.2010 року № 10-02 та рішенням Господарського суду Донецької області від 20.04.2011 року у справі № 9/51пд відмовлено в задоволені позовної заяви ТОВ «Мастер груп» до ТОВ «Укрславресурс» про визнання недійсним договору від 09.04.2009 року № 09/04-09.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як зазначалось раніше, під час розгляду справ господарським судом встановлено, що при укладені договору сторонами дотримані вимоги чинного законодавства, сторони діяли в рамках правил, передбачених чинним законодавством України для правовідносин щодо поставки товару.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2, ст. 11-16, ст. 71, ст. 72, ст. 94, ст. 122-154, ст. 160, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення – рішення від 22.12.2010 року № 0002192340/2/33221/10/23-313 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1083562 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 722375 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 361187 грн. 50 коп. - задовольнити.
Податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 22.12.2010 року № 0002192340/2/33221/10/23-313 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1083562 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 722375 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 361187 грн. 50 коп. – скасувати.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 03.06.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 08.06.2011 року.
Суддя Т.В.Давиденко
Суддя Давиденко Т.В.