ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 р. Справа № 2а-12627/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О. В
при секретаріКравець Є.С.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Тищенко О.О.
Ганжа М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, в якому позивач просить стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 301634,02 грн. на користь місцевого бюджету.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено ст.8, 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: несвоєчасно та не в повному обсязі перерахований до бюджету податок, утриманий з заробітної плати найманих працівників за період з 01.01.2004 року по 31.10.2009 року, у зв'язку з чим станом на 01.11.2009 року утворилась заборгованість в сумі 301634,02 грн.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, просив суд відстрочити виконання судового рішення строком на три роки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25.02.2004 року та перебуває на обліку в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
30.11.2009 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати найманих працівників за період з 01.01.2006 року по 31.10.2009 року, за результатами якої складено акт №3303/173/25841545 від 30.11.2009 року. Акт підписано представниками відповідача без заперечень.
В ході перевірки встановлено, що Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради порушено ст.8, 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: несвоєчасно та не в повному обсязі перерахований до бюджету податок, утриманий з заробітної плати найманих працівників за період з 01.01.2004 року по 31.10.2009 року, у зв'язку з чим станом на 01.11.2009 року утворилась заборгованість в сумі 301634,02 грн.
09.12.2009 року відповідачем надано лист до позивача №681 від 04.12.2009 року, в якому підтверджується сума заборгованості у розмірі 301634,02 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 23 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного вище закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом.
Крім цього, відповідач надав клопотання про відстрочення виконання судового рішення, яке обгрунтував тим, що в зв'язку з припиненням фінансово-господарської діяльності відповідача за ініціативою власника з 2005 року, виникла дуже складна ситуація щодо погашення заборгованості відповідача перед позивачем.
У відповідності до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно зі ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З урахуванням зазначених обставин суд задовольняє заяву представника відповідача, та надає відстрочку виконання судового рішення на 3 роки.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254, 263 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути податковий борг з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2004 року по 31.10.2009 року в сумі 301634,02 грн. на користь місцевого бюджету (р/р 33217800700003 код платежу 11010100, Відділення Державного казначейства в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська УДКУ Дніпропетровської області МФО 805012, ОКПО 24244876).
Відстрочити виконання судового рішення строком на 3 роки.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15.03.2011 року.
Суддя
О.В. Єфанова