Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7830/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – довір.від 13.05.2011 року б/н
від відповідача – ОСОБА_2 – довір. від 24.05.2011 року № 11/7-1555/Сд
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3
до відповідача Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області
про визнання нечинним висновку та спонукання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про визнання нечинним висновку від 02.04.2011 року про відмову у видачі закордонного паспорту та зобов’язання оформити паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина за кордон визначений ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та стосовно неї не діє жодна з підстав, визначених зазначеною нормою Закону.
Вказує на те, що на території України проти неї кримінальна справа не порушена, тому немає законних підстав для відмови у видачі їй закордонного паспорту.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі та просив задовольнити позовну заяву з підстав, викладених в позові.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволені позовної заяви відмовити.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
03.02.2011 року ОСОБА_3 звернулась до Відділу у справах громадян, іміграції та реєстрації фізичних осіб Донецького МУ УМВС України в Донецькій області з заявою про оформлення паспорту для виїзду за кордон (а.с. 7).
30.03.2011 року ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області звернулось до УУР ГУ МВД України в Донецькій області з листом про висловлення думки щодо надання ОСОБА_3 паспорту для виїзду за кордон (а.с. 15).
02.04.2011 року ВГІРФО ДМУ УМВС України в Донецькій області надав висновок про необхідність тимчасової відмови ОСОБА_3 у видачі закордонного паспорту на підставі Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (а.с. 16).
Згідно висновку від 24.03.2011 року за матеріалами перевірки повідомлення Управління інформаційних технологій ГУМВС України в Донецькій області відносно розшукуваємої УВС м. Нижний Новгород ГУВС Нижегородської області ОСОБА_3. (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_3. (ОСОБА_3) знаходиться в розшуку у 5-му відділі міліції УВС м. Нижний Новгород, кримінальна справа № 256269 від 02.04.2009 року, запобіжний захід – арешт (а.с. 12 – 14).
Згідно довідки МВС України від 29.03.2011 року ОСОБА_3 (ОСОБА_4, ОСОБА_3) знаходиться у міждержавному розшуку за скоєння злочину, передбаченому ст. 159 КК Росії (а.с. 11).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати нечинним висновок та зобов’язати оформити на її ім’я паспорт для виїзду за кордон, оскільки вважає, що вона не підпадає під дію ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну» як особа, право якої на отримання закордонного паспорту обмежене.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає такий висновок помилковим, а позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно ст. 5 цього Закону оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" визначено, що заява щодо оформлення паспорта/проїзного документа подається особисто або через своїх законних представників до управлінь (відділів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), відділів (секторів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС (далі - підрозділи) за місцем проживання в Україні або міжрегіональних центрів видачі паспортних документів незалежно від місця проживання в Україні;
Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції, в тому числі, щодо видачі паспортів для виїзду за кордон.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про визнання нечинним висновку про відмову у видачі закордонного паспорту.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", відповідно до яких громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема, у випадках, якщо проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі.
Тобто, нормою Закону, який визначає порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, передбачена певна підстава для обмеження права громадянина на виїзд з України – порушення проти такого громадянина кримінальної справи.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_3 знаходиться у міждержавному розшуку за скоєння злочину, передбаченому ст. 159 КК Росії, проти неї порушена кримінальна справа, запобіжний захід - арешт.
Згідно ч. 1,2 ст. 5 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», що закріплене в Правилах оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, заяви громадян України або їх законних представників про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини (далі - паспорт) розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України для неї оформляється паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Термін його оформлення - до десяти робочих днів.
У разі обгрунтованої відмови у видачі громадянинові України паспорта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмовій формі.
Оскільки ОСОБА_3 знаходиться у міждержавному розшуку за скоєння злочину, передбаченому ст. 159 КК Росії, проти неї порушена кримінальна справа, відповідач правомірно, на підставі Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, відмовив позивачу у видачі закордонного паспорту.
При цьому суд враховує, що статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлені тимчасові обмеження у праві виїзду громадян України за кордон та частина 3 цієї норми містить таку підставу як порушення проти громадянина кримінальної справи, при цьому таке обмеження діє до закінчення провадження у справі.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що нею передбачене тільки тимчасове обмеження права на виїзд за кордон та громадянин не позбавлений можливості поновлення такого права у разі закінчення провадження у справі.
Тобто, у разі закінчення провадження у кримінальній справі позивач має право звернутись до відповідача з заявою про видачу закордонного паспорту в порядку, встановленому Законом.
Крім того, частиною 3 статті 5 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» позивачу надане право через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта звернутись повторно з відповідним клопотанням. При цьому беруться до уваги матеріали, подані раніше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.
Враховуючи наведене, суд вважає дії відповідача щодо відмови у видачі закордонного паспорту громадянину, проти якого порушена кримінальна справа, правомірними, вчиненими в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства України.
З викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовної заяви про оскарження рішення про відмову у видачі закордонного паспорту та зобов’язання видати закордонний паспорт особі, проти якої порушена кримінальна справа та провадження у справі не закрите.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 2, ст. 7 – 14, ст. 69 – 86, ст. 94, ст. 122 – 154, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_3 до Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про визнання нечинним висновку від 02.04.2011 року про відмову у видач?і закордонного паспорту та зо?бов’язання оформити паспорт громадянина України для виїзду за кордон – залишити без задоволення.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна ска?рга на постанову суду першої і?нстанції подається протягом? десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цьог?о Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодекс?у, було повідомлено про можлив?ість отримання копії постано?ви суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 03.06.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 08.06.2011 року.
Суддя Давиденко Т.В.