ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.09.06 р. Справа № 25/242пд
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом державного підприємства „Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк
про спонукання до укладення додаткової угоди
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Петрухіна Є.В. – представник (довіреність № 11408-06 від 14.08.2006)
В судовому засіданні 21.09.2006
було оголошено перерву
до 25.09.2006 о 10год.30хв.
Позивач – державне підприємство „Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ПК „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк про спонукання до укладення Додаткової угоди від 15.03.2006 до договору спільної діяльності № 1 від 20.04.2005, укладеному між ДП „Красноармійсьвугілля” та ТОВ „ПК „Донецьке вугільне паливо”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на супровідний лист № 13-1055 від 30.03.2006, додаткову угоду від 15.03.2006 до договору № 1 від 20.04.2005, лист № 13-442 від 31.05.2005, договір № 1 спільної діяльності від 20.04.2005.
14.08.2006 відповідач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № 265 від 14.08.2006) надав відзив на позовну заяву, копію опису вкладення у цінний лист та копію фіскального чеку.
В відзиві на позовну заяву (вих. № 263 від 10.08.2006) відповідач просить у позовних вимогах ДП „Красноармійськвугілля” відмовити, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
Відповідач у судовому засіданні 05.09.2006 надав уточнення та пояснення (вих. № 10409-06 від 04.09.2006р. ) до відзиву на позовну заяву та додаткову угоду від 01.08.2006р. до договору № 1 від 20.04.2005р. спільної діяльності, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо п. 1 додаткової угоди, яку пропонує укласти позивач. Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.08.2006р. сторони дійшли згоди розділ 4 договору доповнити п. 4.9 у наступній редакції: “П.4.9 “Учасник 2” забезпечує першочергову переробку, збагачення рядового вугілля та першочергове відвантаження продуктів збагачення “Учасника 2”. Позиція відповідача стосовно доповнення договору № 1 від 20.04.2005 пунктом 7.3. залишилася незмінною, в цій частині слід позивачу відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.
В засіданні суду 21.09.2006 представник позивача надав уточнення позовних вимог (вих. № 205 від 21.09.2006), в яких зазначено, що по п. 1 додаткової угоди від 15.03.2006 до договору № 1 від 20.04.2006 сторони досягли згоди, тому даний пункт угоди виключається із спору. Відносно п. 2 цієї угоди пояснює, що згідно ТЕО розвитку гірничих робіт ордену Трудового Червоного Знамені шахти імені Г.М. Димитрова, розробленого проектним інститутом Дніпрогіпрошахт у відповідності з наказом Мінвуглепрому СРСР № 501 від 09.11.1978, технологічний комплекс поверхні: прийом вугілля та породи в надшахтній будівлі стволу № 7, обладнаного двохскиповими вугільним та породним під’ємами; сортування та збагачувальна установка для механізованої вибірки породи із вугілля класу +13мм. Згідно даного висновку проектного інституту позивач вважає, що п. 2 додаткової угоди є обґрунтованим.
У судовому засіданні 21.09.2006 було оголошено перерву до 25.09.2006 о 10год.30хв. для надання доказів в підтвердження направлення позивачем на адресу відповідача додаткової угоди та доказів в підтвердження отримання зазначеної угоди відповідачем, а також надсилання відповідачем відповіді стосовно цієї угоди.
25.09.2006 о 10год.30хв. судове засідання було продовжено.
Представник позивача в судове засідання 25.09.2006 не з’явився, додаткових документів та пояснень не надав. Про час та дату слухання справи був оповіщений у судовому засіданні 21.09.2006, на якому він був присутній (протокол судового засідання від 21.09.2006).
Представник відповідача в засіданні суду 25.09.2006 пояснив, що п. 2 додаткової угоди від 15.03.2006 до договору № 1 від 20.04.2005 залишився неврегульованим.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
20.04.2005 між державним підприємством „Красноармійськвугілля” „Учасник № 1” та товариством з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” „Учасник 2” був укладений договір № 1 спільної діяльності від 20.04.2005.
03.04.2006 державне підприємство „Красноармійськвугілля” направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” додаткову угоду від 15.03.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005, про що свідчить реєстр відправки рекомендованих листів за березень 2006 року від 03.04.2006.
Зазначеною додатковою угодою позивач пропонував:
розділ 4 договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005 доповнити пунктом 4.9. у наступній редакції: „ Учасник № 2 забезпечує першочергову переробку та збагачення рядового вугілля Учасника № 1”;
розділ 7 цього договору доповнити п. 7.3. у наступній редакції: „Виробничі будинки, споруди, обладнання та інше майно, надане Учаснику № 2 відповідно до п. 3.4.4. договору № 1 від 20.04.2005, входить до єдиного технологічного комплексу шахти Димитрова і залишається у власності Учасника № 1 за будь-яких умов”.
Відповідно до п. 3 цієї угоди інші умови договору № 1 від 20.04.2005. не займані даною додатковою угодою, залишаються без змін та сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.
Як зазначено в позовній заяві, пропозиція ДП „Красноармійськвугілля”, викладена в додатковій угоді від 15.03.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005, залишена відповідачем без розгляду та відповіді у встановлений 20-денний строк, передбачений ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України. У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про спонукання до укладення додаткової угоди.
Під час розгляду справи сторони дійшли згоди по п. 1 додаткової угоди від 15.03.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005 шляхом укладення додаткової угоди від 01.08.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005. Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.08.2006 розділ 4 договору був доповнений п. 4.9. наступного змісту: „Учасник № 2 забезпечує першочергову переробку, збагачення рядового вугілля та першочергове відвантаження продуктів збагачення Учасника № 1”.
У зв’язку з цим, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, так як відсутній предмет спору.
Стосовно п. 2 додаткової угоди від 15.03.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005, то суд вважає, що в цій частині позивачу слід відмовити з наступних підстав.
ДП „Красноармійськвугілля” в обгрунтування своїх вимог відносно п. 2 додаткової угоди від 15.03.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005 згідно ст. 625 Цивільного кодексу України посилається на те, що укладення зазначеної додаткової угоди (п.2 угоди) є істотним для позивача, оскільки виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону – ДП „Красноармійськвугілля” того, на що вона розраховувала при укладенні договору № 1 від 20.04.2005. Окрім того, як зазначив позивач, зміст п. 2 Додаткової угоди до договору № 1 від 20.04.2005 передбачений ст.191 Цивільного кодексу України.
Частини 1 та 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачають, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду, що укладення додаткової угоди (пункту 2 додаткової угоди) є істотним для ДП „Красноармійськвугілля”, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону – ДП „Красноармійськвугілля” того, на що вона розраховувала при укладенні договору; не зазначив, в чому полягають суттєві зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору № 1 від 20.04.2005 та на підставі яких слід внести відповідні зміни в цей договір.
Посилання позивача на ст. 191 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що підприємство є єдиним майновим комплексом, який використовується для здійснення підприємницької діяльності, є некоректним, оскільки дана стаття визначає підприємство як єдиний майновий комплекс, в той час як позивач в додатковій угоді говорить про єдиний технологічний комплекс шахти Димитрова.
З огляду на це, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, тому як останні не мають під собою правового підґрунтя.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підстав викладеного, згідно ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 191, 652 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 77, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В:
В позовних вимогах державному підприємству „Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „ПК „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк про спонукання до укладення пункту 2 Додаткової угоди від 15.03.2006 до договору спільної діяльності № 1 від 20.04.2005 шляхом доповнення розділу 7 цього договору п. 7.3. у наступній редакції: „ Виробничі будинки, споруди, обладнання та інше майно, надане Учаснику № 2 відповідно до п. 3.4.4. договору № 1 від 20.04.2005, входить до єдиного технологічного комплексу шахти Димитрова і залишається у власності Учасника № 1 за будь-яких умов”, ВІДМОВИТИ.
Провадження по справі в частині спонукання до укладення пункту 1 Додаткової угоди від 15.03.2006 до договору спільної діяльності № 1 від 20.04.2005 шляхом доповнення розділу 4 цього договору пунктом 4.9. у наступній редакції: „ Учасник № 2 забезпечує першочергову переробку та збагачення рядового вугілля Учасника № 1”, припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору (сторони узгодили п. 1 Додаткової угоди від 15.03.2006 до договору спільної діяльності № 1 від 20.04.2005 шляхом укладення додаткової угоди від 01.08.2006 до договору № 1 спільної діяльності від 20.04.2005 наступного змісту: розділ 4 договору спільної діяльності № 1 від 20.04.2005 доповнити п. 4.9. такого змісту: „Учасник № 2 забезпечує першочергову переробку, збагачення рядового вугілля та першочергове відвантаження продуктів збагачення Учасника № 1” (п. 1 цієї угоди).
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
Тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим. – до справи
1 прим. – позивачу;
1 прим – відповідачу.