УХВАЛА

22 лютого 2011 р. 2а/0470/1550/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єфанової О. В    

при секретарі -   Кравець Є.С.

за участю  позивача   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до  Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанов , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із позовними вимогами про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення його відчуження від 12.05.2009 року та постанови про розшук майнга боржника від 12.05.2009 року, згідно яких накладено арешт та розшук автомобіля ВАЗ 11183-110-20, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 11183-110-20, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

У зв’язку з заначеним, позивач звернулась до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою  про зняття арешу автомобіля для можливості зареєтструвати право власності за рішенням суду. Проте листом від 17.01.2011 року (фактичий номер №238 та дата від 17.01.2010 року) заступник начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ надав роз’яснення про необхідність звернення до суду про звільнення майна з-під арешту.

Таким чином, позивач фактично звернулась до суду про звільнення майна, яке належить їй в 1/2 частині, з-під арешту, оскільки скасування зазначених постанов вмотивовано наявним у неї рішенням суду про визнання за нею права власності та необхідністю здійснити дії по реєстрації цього права.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС) визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст. 181 КАС, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК) передбачено судовий контроль за виконанням рішень у цивільних справах.

Відповідно до ст. 383 ЦПК учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, досліджених в суді,  вбачається, що позивач оскаржує рішення посадових осіб Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по примусовому виконанню виконавчого листа №12-50 виданого 09 червня  1997 року Дніпропетровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку.

Наказ видано на підставі рішення Дніпропетровського районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі № 12-50/1997р.

ОСОБА_1 є власником 1/2 частини майна боржника у виконавчому провадженні.

Отже, оскарження рішень, дій або бездіяльності органів та посадових осіб Державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду у цивільній справі прийнятого за правилами ЦПК має здійснюватися у загальному суді в порядку, встановленому ЦПК.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо рішень, дій та бездіяльності останнього під час виконання рішення Дніпропетровського районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі зокрема щодо проведення опису майна боржника й накладення на нього арешту, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зазначений висновок узгоджується із постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", правовими позиціями Вищого адміністративного суду України, викладеними у листі від 9 січня 2008 року №7/9/1/13-08 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)", постановою президії Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2009 року № 33 "Про практику розгляду судами справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ..

 Згідно із ч.3 ст.157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.51, 112, 136, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 2а/0470/1550/11 за позовом ОСОБА_1  до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення його відчуження від 12.05.2009 року та постанови про розшук майна боржника від 12.05.2009 року, згідно яких накладено арешт та розшук автомобіля ВАЗ 11183-110-20, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

Розяснити позивачеві, що розгляд такої справи має здійснюватися загальними судами у порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровский окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                        О.В. Єфанова