ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 р. Справа № 2а-16588/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Басанського М.П
Липенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом малого приватного підприємства "Август" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство «Август» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0008111502/0 від 16.11.2010р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4855353,00 грн., в тому числі за основним платежем – 3734887,00 гривень, за штрафними санкціями – 1120466,00 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтуванні позовних вимог зазначено про таке. Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість щодо питання підтвердження правових відносин позивача з ТОВ «Елфра-Дисплей», за результатами якої складено акт та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. У ході перевірки виявлено, що малим приватним підприємством «Август» в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено податок на додану вартість у серпні 2010р. у розмірі 3734887,00 гривень. Однак, із зазначеним висновком податкового органу позивач не згодний, адже, дійсно підприємство не мало договірних відносин із ТОВ «Елфра-Дисплей» у перевіряємий період. Позивачем, через велику завантаженість, при заповненні декларації за завітний період були допущені помилки, а саме: помилково зазначено ІНН ТОВ «Елфра-Дисплей», з яким позивач взагалі не співпрацював. Оскільки мале приватне підприємство «Август» мало відносини не з ТОВ «Елфра-Дисплей», позивачем були неодноразово подані до податкового органу уточнюючі розрахунки до декларації з уточнюючим реєстром податкових накладних за серпень 2010р., які перебувають в стані «до відома». З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги такими доводами. Позивачем було надано до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р., в якій включено 3734887,00 гривень податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Елфра-Дисплей». Крім того, позивачем було надано до податкового органу у електронному вигляді реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010р., відповідно до якого до податкового кредиту внесено податкові накладні у кількості 6 штук на загальну суму 22403320 грн., в тому числі ПДВ 3734887,00 грн. по контрагенту ТОВ «Елфра-Дисплей». Відповідно до інформації реєстру платників ПДВ ДПА України ТОВ «Елфра-Дисплей» анульовано свідоцтво платника ПДВ 05.05.2010р., тобто починаючи з 05.05.2010р. зазначений контрагент втратив право виписувати податкові накладні. Таким чином, включення позивачем у серпні 2010 року 3734887,00 гривень податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Елфра-Дисплей» є порушенням вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97 – ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України №168/97 – ВР), що і було зафіксовано в акті перевірки. У зв’язку з викладеним, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Позивач - мале приватне підприємство «Август» (код ЄДРПОУ 21878971) – зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради 29.09.1995р. та перебуває на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції у м.Дніпродзержинську за № 997 від 05.10.1995р. Крім того, позивач є платником податку на додану вартість. Зазначені факти підтверджуються копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 394519), довідки про взяття на податковий облік, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (№04715315 від 25.03.2004р.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. за № 1251-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України № 1251-ХІІ) до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість.
Відповідно до абз. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України №2181-ІІІ) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України № 1251-ХІІ до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість.
Згідно до пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України №168/97 – ВР податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до абз. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
30.09.2010р. позивачем було подано до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (вх. № 104190).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України №509-XII) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженою особою Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську проведено невиїзну документальну перевірку декларації з податку на додану вартість малого приватного підприємства «Август» за серпень 2010р. (дата реєстрації в податковому органі – 30.09.2010р. вх. № 104190). При перевірці використані: декларація з ПДВ за серпень 2010р.; АРМ «ВЕС-ЗВІТ», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». За результатами перевірки складено акт №7415/604/15-223/21878971 від 13.10.2010 року.
У акті перевірки було зафіксовано, що в порушення норм п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» малим приватним підприємством «Август» занижено суму податкового зобов’язання за звітний період – серпень 2010 року на загальну суму 3734887,00 гривень - у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» розділу «Податковий кредит» податкової декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (вх. № 104190) позивачем було включено ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Елфра-Дисплей» (код 33743908, ІПН 337439026553).
Відповідно до АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податковим органом були встановлені розбіжності по податковому кредиту з контрагентом ТОВ «Елфра-Дисплей» на загальну суму 3734887,00 гривень.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно із п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97 – ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97 – ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону
Відповідно до інформації даних реєстру платників ПДВ ДПА України підприємству ТОВ «Елфра-Дисплей» (код 33743908, ІПН 337439026553) 05.05.2010р. анульовано свідоцтво платника ПДВ за ненадання до податкового органу декларацій з ПДВ протягом року (рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва).
Таким чином, починаючи з 05.05.2010р. ТОВ «Елфра-Дисплей» втратило право виписувати податкові накладні.
Відповідно до п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України № 168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Відповідно до п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97 – ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по контрагенту ТОВ «Елфра-Дисплей» (анульований, як платник ПДВ) за звітний період – серпень 2010р. на загальну суму 3734887,00 гривень.
З огляду на вищевикладене, відповідачем було правомірно встановлено порушення позивачем положень п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97 – ВР.
Відповідно до абз. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На виконання вищезазначених норм законодавства, відповідачем на підставі акту №7415/604/15-223/21878971 від 13.10.2010 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0008111502/0 від 16.11.2010р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4855353,00 грн., в тому числі за основним платежем – 3734887,00 гривень, за штрафними санкціями – 1120466,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 22.11.2010р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання.
Згідно з п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Позивачем було використано процедуру апеляційного узгодження нарахованого податковим органом податкового зобов’язання та оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську. За результатами розгляду скарги відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0008111502/1 від 18.01.2011р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4855353,00 грн., в тому числі за основним платежем – 3734887,00 гривень, за штрафними санкціями – 1120466,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 21.01.2011р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання.
Крім того, розглядаючи спір по суті, суд звернув увагу на той факт, що позивачем визнано те, що ним дійсно було включено до податкової декларації за серпень 2010р. ПДВ по податковим накладним, які були виписані ТОВ «Елфра-Дисплей» (код 33743908, ІПН 337439026553), проте, зазначено, що це було зроблено помилково, через велику завантаженість на підприємстві.
Твердження позивача щодо того, що підприємство неодноразово надсилало відповідачу скориговані розрахунки з ПДВ за зазначений період, а тому, за таких обставин, винесення оскаржуваного рішення є протиправним, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно з положеннями наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків» від 30.09.2010р. за № 756 якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону) , та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання. Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені. Таким чином, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.
Порушення позивачем положень п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (занижено суму податкового зобов’язання за звітний період – серпень 2010 року на загальну суму 3734887,00 гривень по контрагенту ТОВ «Елфра-Дисплей») було встановлено під час перевірки та зафіксовано в акті №7415/604/15-223/21878971 від 13.10.2010 року, а уточнюючий розрахунок, де в розділі 2 «Податковий кредит» додатку 5 виправлено замість контрагента ТОВ «Елфра-Дисплей» зазначено контрагент ТОВ «Оптдевайс» на суму 3734887,67 гривень, надійшов до податкового органу 23.11.2010р. (вх. № 12606), тобто після проведення перевірки (13.10.2010р.), виявлення помилки податковим органом (13.10.2010р.) та винесення оскаржуваного рішення (16.11.2010р.).
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення за № 0008111502/0 від 16.11.2010р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4855353,00 грн., в тому числі за основним платежем – 3734887,00 гривень, за штрафними санкціями – 1120466,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість позову.
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову малого приватного підприємства «Август» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 03.06.2011 року.
Суддя
В.В Ільков