ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/2155/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Берези Андрія Володимировича,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області
до: відділу Державної виконавчої служби Ладижинського міського управління, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли"
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду) до відділу Державної виконавчої служби Ладижинського міського управління (далі - відділ ДВС), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.07.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №2-а-1951/10/0270 про стягнення з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" недоїмки по сплаті страхових внесків в сумі 24707,52 грн. Вказаний виконавчий лист позивачем надано до відділу ДВС 05.08.2010 року. 13.09.2010 року державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270 від 30.07.2010 року. Постановою відповідача від 02.11.2010 року зупинено провадження по даному виконавчому листу, а постановою від 22.12.2010 року зазначене провадження поновлено. Оскільки, станом на 04.05.2011 року виконавчі дії по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270 від 30.07.2010 року не проведено в термін визначений ст. ст. 25, 30 Закону України "Про виконавче провадження", відділення виконавчої дирекції Фонду звернулось до суду з проханням визнати бездіяльність відповідача щодо примусового виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року протиправною та зобов'язати відділ ДВС виконати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року по справі №2-а-1951/10/0270 на підставі виконавчого листа від 30.07.2010 року.
У судове засідання позивач не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню. Заперечення проти позову обґрунтовано тим, що виконавче провадження по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270 від 30.07.2010 року перебуває у зведеному виконавчому провадженні щодо стягнення коштів з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду. Останній виконавчий документ, а саме: виконавчий лист Вінницького окружного адміністративного суду №2а/0270/470/11 про стягнення коштів з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду, надійшов на виконання до відділу ДВС 12.05.2011 року та був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 20.05.2011 року. А отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, строк на здійснення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270 від 30.07.2010 року поновився з 20.05.2011 року.
У судовому засіданні представник відповідача у задоволені позову просив відмовити, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" у судове засідання не з'явилася, повноваженого представника не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 1 ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Так, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").
Частина 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо рішень для усіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що 30.07.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №2-а-1951/10/0270, згідно якого постановлено стягнути з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду заборгованість по сплаті страхових внесків та пені в розмірі 24707,52 грн. (а.с. 4).
Листом від 05.08.2010 року №01-427 позивач пред'явив відповідачу вказаний виконавчий лист від 15.07.2010 року для виконання (а.с. 5).
На підставі виконавчого листа №2-а-1951/10/0270 від 15.07.2010 року та керуючись ст.ст. 3, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), державним виконавцем відділу ДВС 13.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270 від 30.07.2010 року (а.с. 6).
Відповідачем надано до суду ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.05.2010 року по справі №5/75-10 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли".
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Враховуючи вищевикладене відповідачем постановою від 02.11.2010 року зупинено провадження по виконавчому листі №2-а-1951/10/0270 від 15.07.2010 року.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року по справі №5/75-10 скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли".
Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Так, постановою відділу ДВС про поновлення виконавчого провадження від 22.12.2010 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1951/10/0270, виданого 15.07.2010 року, поновлено.
Поряд з тим, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено представником відповідача, постановою відділу ДВС про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 02.11.2010 року виконавчий лист №2-а-1951/10/0270, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 15.07.2010 року, про стягнення з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду заборгованість по сплаті страхових внесків та пені в розмірі 24707,52 грн. приєднано до зведеного виконавчого провадження №14029951 про стягнення коштів з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду, яке веде відділ ДВС.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Крім того, п. 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158 передбачено, що строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідачем надано до суду лист відділення виконавчої дирекції Фонду від 06.05.2011 року №01-248, яким позивач пред'явив відділу ДВС для виконання виконавчий лист від 26.04.2011 року по адміністративній справі №2а/0270/470/11, згідно якого постановлено стягнути з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду недоїмку в сумі 38898,0 гривень.
Відділом ДВС постановою від 12.05.2011 року виконавче провадження по виконавчому листу №2а/0270/470/11 від 26.04.2011 року відкрито та постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 20.05.2011 року даний виконавчий лист №2а/0270/470/11, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 26.04.2011 року, про стягнення з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду недоїмку у сумі 38898,0 грн. приєднано до зведеного виконавчого провадження №14029951 про стягнення коштів з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду, яке веде відділ ДВС.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що строк здійснення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-1951/10/0270, виданому Вінницьким окружним адміністративним судом 30.07.2010 року, про стягнення з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду заборгованість по сплаті страхових внесків та пені в розмірі 24707,52 грн., який знаходиться в зведеному виконавчому провадженні №14029951, відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа, тобто з 20.05.2011 року.
Також, судом досліджені матеріали зведеного виконавчого провадження №14029951, з якого вбачається, що відповідачем вжиті необхідні заходи, спрямовані на погашення боргу ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли". Зокрема, арештовані всі банківські рахунки боржника, накладено арешт на все майно боржника, проведено опис та арешт майна боржника, вилучено готівкові кошти з каси тощо.
Внаслідок вжитих відповідачем заходів борги ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" поступово погашаються. Так, 12.05.2011 року відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-81 від 03.03.2010 року Вінницького окружного адміністративного суду про стягнення коштів з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду.
Враховуючи вказане, судом не встановлено бездіяльності відповідача по виконанню постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року по справі №2-а-1951/10/0270 на підставі виконавчого листа від 30.07.2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 72 КАС України).
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав у задоволенні адміністративного позову відділення виконавчої дирекції Фонду щодо визнання бездіяльності відповідача про примусове виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року протиправною та зобов'язання відділ ДВС виконати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 року по справі №2-а-1951/10/0270 на підставі виконавчого листа від 30.07.2010 року.
Що стосується розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, суду не надано документально підтверджених доказів стосовно понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович