ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3342/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними рішення,
ВСТАНОВИВ:
23.03.2011 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Красногвардійського району (далі – позивач або підприємство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі – відповідач або ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська) про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0011611501/0-№32292 та №0011601501/0-№32290 та податкові повідомлення-рішення №0056201502/0, №0056191502/0, №0056181502/0.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що податкові повідомлення рішення від 03 листопада 2010 року №0011611501/0-№32292, №0011601501/0-№32290, №0056201502/0, №0056191502/0, №0056181502/0 прийняті Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно – правових відносин, а тому підлягають скасуванню. Вказує на те, що Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Красногвардійського району є планово-збитковим, а тому не має можливості повноцінно вести свою діяльність, своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату робітникам, сплачувати обов’язкові платежі до бюджету міста та державних цільових фондів. Вважає, що вина у несвоєчасній сплаті податку відсутня.
Позивач у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району (код ЄДРПОУ 3341240) та за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська позивачу були винесені податкові повідомлення рішення від 03 листопада 2010 року №0011611501/0-№32292, №0011601501/0-№32290, №0056201502/0, №0056191502/0, №0056181502/0.
Перевірками встановлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, п.п.6.1.7 п.6.1 п.6 Інструкції від 17 березня 2001 року № 110 "Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" зі змінами і доповненнями платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.
Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями.
На порушення п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платником Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району відповідальність за що передбачена п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Позивач скористувавшись своїм правом оскаржив вказане вище податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку. Однак, рішеннями відповідача було відмовлено у задоволенні скарги, та залишено без змін податкові повідомлення рішення від 03 листопада 2010 року №0011611501/0-№32292, №0011601501/0-№32290, №0056201502/0, №0056191502/0, №0056181502/0.
Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 20.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
За результатами перевірки позивача встановлено порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання. Таким чином, податкові повідомлення рішення від 03 листопада 2010 року №0011611501/0-№32292, №0011601501/0-№32290, №0056201502/0, №0056191502/0, №0056181502/0 прийняті Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу, що посилання позивача на те, що Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Красногвардійського району є планово-збитковим, не має можливості повноцінно вести свою діяльність, своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату робітникам, сплачувати обов’язкові платежі до бюджету міста та державних цільових фондів, та посилання на те, що вина у несвоєчасній сплаті позивачем податку відсутня є безпідставними та необґрунтованими нормами чинним законодавством.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними рішення є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними рішення– відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.05.2011 року.
Суддя
Н.В. Захарчук