Справа № 1-324/11р.

П О С Т А Н О В А   

Іменем   України   

 31.05.2011  року              Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі:  

          головуючого по справі -судді  Батченко В.Г.

    при секретарі     - Хлєбородової Л.Л.

    за участю:

    прокурора         - Непши Н.П.,

    захисників - адвокатів- Гудзловенко С.П.,

                            ОСОБА_1,

    законного представника –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:      

1)          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого;

-          в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

2)          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

- в скоєнні злочину, передбаченого ст.198 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2011 року приблизно о 20 годині 20 хвилин неповнолітній підсудний ОСОБА_3 знаходячись в кімнаті №3 санаторія-профілакторія «Знання», розташованого по Заводській площі,1 в Корабельному районі м.Миколаєва, скориставшись відсутністю уваги з боку будь-кого, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа-5130 Експресмьюзік»з сім-картою мобільного оператора «Діджус», який належав неповнолітньому ОСОБА_5 З викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 1200 гривень.

   21 лютого 2011 року приблизно о 16-00 годині підсудний ОСОБА_4, знаходячись разом з неповнолітнім підсудним ОСОБА_3 на ринку «Колос», розташованому в Ленінському районі м.Миколаєва, завідомо знаючи про те, що мобільний телефон «Нокіа-5130 Експресмьюзік»з сім-картою мобільного оператора «Діджус»добутий злочинним шляхом, по раніше досягнутій між ними домовленості, збув вказаний телефон невстановленій в ході досудового слідства особі.

  У судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним повністю та пояснив, що він дійсно при викладених вище обставинах, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон, який належав ОСОБА_5; вподальшому про викрадення вказаного телефону він розповів ОСОБА_4, який допоміг йому збути даний телефон на ринку «Колос».

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним повністю та пояснив, що дізнавшись про викрадення ОСОБА_3 мобільного телефону, за згодою останнього, збув вказаний телефон на ринку «Колос».

Окрім визнання вини підсудними, їх винність у вчинених злочинах підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду місця події (а.с.7-9), заявою поданої ОСОБА_4 до відділу міліції про вчинений злочин (а.с.18), протоколом виїмки (а.с.27).

Дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд визнав за недоцільне на підставі ч.3 ст. 299 КПК України.  

Дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України, так як він таємно викрав чуже майно; дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.198 КК України, так як він заздалегідь необіцяно збув майно, завідомо отримане злочинним шляхом.

   У судовому засіданні захисниками заявлені клопотання про закриття провадження у справі відносно неповнолітнього ОСОБА_3 на підставі ст.447 КПК України, із застосуванням до останнього примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі останнього під нагляд батьку ОСОБА_2, та відносно ОСОБА_4 на підставі ст.7 КПК України, оскільки на час розгляду справи в суді останній перестав бути суспільно-небезпечною особою.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення підсудних, думку законного представника неповнолітнього та думку прокурора, який вважав клопотання підлягаючими задоволенню, суд вважає можливим кримінальну справу відносно ОСОБА_3 закрити на підставі ст.447 КПК України із застосуванням до останнього примусових заходів виховного характеру, передбачених ст.105 ч.2 п.3 КК України, так як ОСОБА_3, вчинив злочин середньої тяжкості у неповнолітньому віці, раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, у вчиненому щиро кається, матеріальну шкоду відшкодував; крім того, враховуючи те, що ОСОБА_4 скоїв злочин середньої тяжкості, щиро кається у вчиненому, характеризується позитивно, раніше не судимий, тобто на момент розгляду справи в суді перестав бути суспільно-небезпечною особою та не потребує у застосуванні до нього кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 48 КК України та на підставі ст.7 КПК України останній може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, так як ОСОБА_4 перестав бути суспільно-небезпечною особою.

            Керуючись ст.ст. 7-1 п.3, 447 КПК України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

  Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.185 ч.1 КК України та ОСОБА_4 за ст.198 КК України закрити.

           Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру, передавши неповнолітнього під нагляд батьку ОСОБА_2 строком на 1 рік.

     ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.198 КК України, на підставі ст.48 КК України звільнити у зв'язку із зміною обстановки.

            Міри запобіжного заходу скасувати.

    Речові докази по справі –мобільний телефон «Нокіа-5130 Експресмьюзік»(а.с.30) залишити потерпілому ОСОБА_5, за належністю.

          На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 7 діб з дня її винесення.              

        Суддя:                                                                                      В. Г. Батченко