Справа № 22-а-8428/11 Головуючий у І інстанції Мартинов Є. О.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування послалась на те, що вона має статус дитини війни, тому на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01 січня 2006 року вона має право щомісячно до пенсії за віком отримувати надбавку у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Протягом 2006-2007 років відповідач не виплачував вказану надбавку позивачці. У 2008 році відповідач виплачував позивачу надбавку до пенсії в обмеженому розмірі тільки 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 3891,90 грн.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язано відповідача здійснити нарахування позивачу недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 13.03.2008 року по 31.12.2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, що підтверджується паспортними даними та пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Оскільки, вищевказана допомога не виплачувалась позивачу в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача. Вказані висновки суду зроблені у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розміру визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та з врахуванням висновків, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року щодо визнання положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині нової редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неконституційними.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно не нараховував позивачу вказані кошти в розмірі який передбачено вказаним законом, тому суд обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Проте колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України № 10-рп було постановлено 22 травня 2008 року, то у позивача право на перерахунок та виплату пенсії та доплат до неї виникло з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає доцільним на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії та доплат до неї в межах річного строку та з урахуванням позовних вимог, з 22 травня 2008 року з врахуванням виплачених сум вказаної допомоги.
За таких підстав апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування та виплат.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України , колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2009 року змінити в частині періоду проведення перерахування та виплат.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області здійснити нарахування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч.5 ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді