Справа №1-20/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року.                                                              Новгородківський

районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді                                                                 Сосновської Л.І.

при секретарі                                                                         Хижняк Л.М.

за участю:                                             прокурора                 Апостолова B.C.,

захисників:                                           адвоката                   ОСОБА_1,

                                                              адвоката                   ОСОБА_2,

                                                              адвоката                   ОСОБА_3,

                                                                                                ОСОБА_4,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   залі   суду   в   смт. Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Джанкой Автономної Республіки Крим, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, одруженого, освіта загально-середня, працює механіком на

СТОВ "Кіровоград-Лада", проживає АДРЕСА_1 раніше не судимого, у скоєнні  злочину,  передбаченого ч.2 ст.187, ст.304 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, допризовника, не працює і не навчається, не одруженого, особа, що не має судимості;

ОСОБА_7,    ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта загально-середня, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, не навчається, особа, що не має судимості;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця М.Марганець, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта загально-середня, знаходиться в цивільному шлюбі із ОСОБА_9, був студентом 1-го курсу Міжрегіонального центру перепідготовки кадрів м.Кривого - Рогу Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_4, раніше судимого:

17 лютого 2006 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.296, ч.2 ст.187, 69, 70 КК України до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна;

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 

Підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 за пропозицією останнього, вчинили тяжкий злочин - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб при слідуючих обставинах:

12 листопада 2004 року близько 00.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні бару "Ірина", розташованого по вулиці Нова в м.Долинська Кіровоградської області, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 домовились спільно вчинити напад з метою заволодіння особистим майном відвідувача бару ОСОБА_10, який приїхав у відрядження в м.Долинську і ввечері знаходився на відпочинку, познайомившись з ОСОБА_11, з якою грав в гральні автомати.

Підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, довідавшись від підсудного ОСОБА_8 що ОСОБА_11 його знайома, дали йому завдання під любим приводом вивести потерпілого ОСОБА_10 із бару. Довідавшись від ОСОБА_11 про бажання потерпілого повернутися до готелю  "ІНФОРМАЦІЯ_5",  розташованого  по  АДРЕСА_5,  де  він

 

3

тимчасово проживав, підсудний ОСОБА_8, реалізуючи злочинний намір, запропонував ОСОБА_10 підвести його до готелю, на що той дав згоду.

Автомобілем "Фольксваген-Пассат", реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10 приїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5".

ОСОБА_14, якому було відомо про злочинні наміри ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 добровільно відмовився від участі у скоєнні злочину і покинув місце події, від'їхав у сквер "Залізничників" і там зупинився, а ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_10 у дворі готелю розпили пляшку горілки, якою пригостив потерпілий. Після розпиття горілки ОСОБА_13, якому було відомо про злочинні наміри підсудних і який добровільно відмовився від участі у скоєнні злочину, попередив потерпілого про наміри останніх вчинити на нього напад і порадив втекти. В той же час ОСОБА_5 пляшкою з-під горілки наніс удар ОСОБА_10 по голові, а ОСОБА_6 - удар кулаком в обличчя і разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повалили його на землю.

Лежачого на землі потерпілого, підсудні продовжили бити ногами по тулубу, завдавши не менше двох ударів кожний, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді гострої закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, кантузії лівого глазного яблука, ядерного ураження глазо-рухового нерву, лікворно-гіпертензійного, вистибуло-атактичного синдрому, забитої рани дільниці травматичного набряку дрібних тканин і крововиливів на голові, крововиливу на тулубі, які згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 8966 від 4 лютого 2005 року відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я.

Продовжуючи протиправні дії, направлені на досягнення єдиного злочинного результату ОСОБА_7 і ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_5 і ОСОБА_8, заволоділи курткою і светром, знявши їх з потерпілого, а ОСОБА_5 обшукав кишені штанів потерпілого і заволодів ключами. Заволодівши майном і залишивши ОСОБА_10 на землі, підсудні з місця скоєння злочину втекли. Підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_6 із светром і курткою потерпілого забігли в парк "Залізничників", де обшукали кишені куртки і виявили 1650,00 гривень, мобільний телефон "LG", пачку сигарет "LM", одноразову газову запальничку, які привласнили, а ОСОБА_5 і ОСОБА_8 повідомили про відсутність грошей. Куртку чоловічу, светр ОСОБА_7 і ОСОБА_6икинули в сквері.

В результаті розбійного нападу підсудні заволоділи майном потерпілого, а саме курткою чоловічою, вартістю 240,00 грн., светром вовняняним, вартістю 1100,00 грн., мобільним телефоном "LG"моделі "В-1300", вартістю 511,00 грн. із стартовим пакетом "UMS", вартістю 85,00 грн., пачкою цигарок "LM", вартістю 3,63 грн., одноразовою газовою запальничкою, вартістю 0,50 грн., ключем до замка запалення та двома ключами до салону автомобіля "ВАЗ-2108", загальною вартістю 45,00 грн., грошима в сумі 1650,00 грн., а всього на загальну суму 3633,85 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди.

 

4

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 винними себе не визнали, просили суд їх виправдати, а підсудний ОСОБА_7 визнав себе винним повністю, суду дали пояснення:

-     Підсудний ОСОБА_7 про те, що 11 листопада 2004 року до нього додому заїхали брати ОСОБА_6 і вони втрьох на автомобілі "Фольксваген-Пассат" під керуванням ОСОБА_12 поїхали в бар "Каравелла" м. Долинська, де зустріли ОСОБА_5 Разом з останнім поїхали в бар "Ірина", в якому стали

відпочивати, вживати спиртне, каву. В цьому барі до них підійшли ОСОБА_8 з ОСОБА_13. Він звернув увагу, що біля гральних автоматів знаходиться ОСОБА_11 з якимсь чоловіком. Через деякий час ОСОБА_11 підійшла до їх групи і звернулася з питанням чи можна відвести чоловіка, з яким вона грала, до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5". Зверталася вона безпосередньо до ОСОБА_8 З цим прохання ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_12, який погодився. Він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13,

ОСОБА_11 і потерпілим вийшли на вулицю. Потерпілий в магазині купив пляшку горілки і вони всі поїхали до готелю. Він не пам'ятає хто знаходився в салоні автомобіля, а хто в багажному відділені. Коли під'їхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", то ОСОБА_6 сів в автомобіль і разом із ОСОБА_14, який був за кермом автомобіля, поїхали. Потерпілий сходив в магазин і купив закуску. Горілку розпивали він, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11 і потерпілий. Він почув, що потерпілий вимагає від ОСОБА_11, щоб вона з ним кудись пішла. Це його обурило і він штовхнув потерпілого, а всім іншим сказав, щоб вони йшли геть з двору готелю. Він потерпілого відвів далі у двір, де став бити. Зняв з нього куртку і светр, обшукав кишені, забрав у потерпілого 1450,00 грн., мобільний телефон, ключі від автомобіля. Пішов в ту сторону, куди побігла вся група. В сквері "Залізничників" зустрівся з ними. Там же знаходився ОСОБА_12 з автомобілем. Речі потерпілого він викинув в сквері. Про те, що він побив потерпілого і забрав його речі, він нікому не казав. Гроші і мобільний телефон він привласнив собі і ні з ким не ділився. Підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 про це не знали. На досудовому слідстві він давав інші пояснення під фізичним і психологічним впливом працівників міліції, оговоривши підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_8.

-     Підсудний ОСОБА_5 про те, що 11 листопада 2004 року він пішов відпочивав в кафе "Каравелла". Через деякий час в кафе приїхали брати ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і вони разом поїхали в бар "Ірина", в якому стали відпочивати. В барі до них підійшли ОСОБА_8 з ОСОБА_13. Трохи пізніше до

ОСОБА_8 підійшла ОСОБА_11 і звернулась з проханням відвести потерпілого до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5". ОСОБА_8 переказав її прохання ОСОБА_14 і той погодився. Вони всі вийшли на вулицю і потерпілий зайшов магазин, купив пляшку горілки для розрахунку. Потім всі сіли в машину. Особисто він заліз в багажне відділення автомобіля "Фольскваген - Пасат". Коли приїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", то потерпілий сходив в магазин і купив закуску. ОСОБА_6 сів в автомобіль і разом з братом від'їхали. Коли розпили спиртне, він почув, що ОСОБА_7сказав їм всім іти геть. Спочатку пішли ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_13, за ними він. Що далі відбувалося на подвір'ї готелю йому не відомо.    Він побіг в сквер "Залізничників", де побачив

 

5

автомобіль з ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13. Пізніше до них підійшов ОСОБА_7. На досудовому слідстві оговорив себе і інших підсудних під впливом фізичного і психологічного тиску працівників міліції. Про те, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, йому відомо не було. Він знав його по школі і на зовнішній вигляд він виглядає за віком як і він сам.

-  Підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_6 суду дали аналогічні пояснення, заявивши, що на досудовому слідстві вони оговорили себе і інших підсудних, так як стосовно них теж був вчинений психологічний і фізичний тиск.

Але вина підсудних у скоєнні тяжкого злочину в судовому засіданні доведена поясненнями потерпілого ОСОБА_10, свідків та матеріалами кримінальної справи:

-  потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що 10 листопада 2004 року він з м.Харкова приїхав у відрядження в м.Долинська Кіровоградської області і оселився проживати в готелі "ІНФОРМАЦІЯ_5". 11 листопада 2004 року він ввечері мав на меті бажання відпочити і пограти в більярд. З цією метою він зайшов у бар "Каравелла". Але нічого розважального для себе не знайшов. Йому порадили піти в бар "Ірина", де він зупинився і почав грати в гральні автомати разом з раніше незнайомою ОСОБА_11. Під час гри він пригощав ОСОБА_11 та її подруг шампанським, а сам випив 50 грам коньяку. Близько о півночі він разом з ОСОБА_11 за його бажанням автомобілем білого кольору "Фольксваген - Пасат", в якому знаходились незнайомі хлопці, приїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5". Щоб розрахуватися з ними, він купив пляшку горілки і закуску. Разом з ОСОБА_11 зайшли в готель і взяли стаканчики. Після розпиття горілки один з незнайомців ударив його твердими предметом ззаду по голові, повалили на землю і били ногами в різні частини тіла, обшукали кишені одягу, зняли куртку, светр і втекли. Били його не менше чотирьох осіб. Йому були завдані тілесні ушкодження і відібрані 1 650,00 грн., мобільний телефон, куртка, светр, ключі від автомобіля, запальничка, пачка цигарок. Була викликана машина швидкої допомоги і його відвезли до лікарні. В судовому засіданні потерпілий вказав на підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які приймали участь у розбійному нападі, а останній підходив до нього і ОСОБА_11 під час гри в автомати. Потерпілим на досудовому слідстві заявлено позов на сумі 13 266,00 грн.. Родичами підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_8 половина суми заподіяної шкоди йому відшкодована і він до них претензій не має. Невідшкодовану суму 6633,0 грн. просить стягнути з

ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_11, допитана в судовому засіданні, на початку допиту намагалася змінити пояснення, які давала на досудовому слідстві, заявивши, що нічого не пам'ятає, а потім підтвердила, що намагалась змінити покази на користь підсудного ОСОБА_6 за прохання батьків і підтвердила, що ввечері 11 листопада 2004 року вона знаходилась в барі "Ірина", де познайомилась з ОСОБА_10, з яким грала в гральні автомати. Під час гри до них підходив ОСОБА_8, якого вона добре знала. Близько 24.00 години ОСОБА_10 запропонував їй знайти автомобіль, щоб поїхати в готель відпочити та провести час. Вона погодилась. Коли до них знову підійшов ОСОБА_8, то вона звернулась до нього з проханням знайти знайомого з автомобілем. На що

 

6

ОСОБА_8 відповів, що така можливість є. На запитання, що це буде коштувати ОСОБА_8 відповів, по п'ятдесят грам горілки і закуска. Після цих слів ОСОБА_10 в барі купив пляшку горілки і разом з нею, ОСОБА_8 вийшли в коридор бару, де стояли раніше не відомі їй ОСОБА_7, ОСОБА_5 і брати ОСОБА_6. ОСОБА_8 сказав всім поїхали, після чого вся група вийшла на вулицю і сіли в автомобіль хто в салон, а хто в багажне відділення іномарки білого кольору. Вона з потерпілим зайшли в магазин, де купили закуску. Повернувшись, сіли в автомобіль на заднє сидіння. В салоні вже знаходились ОСОБА_8 з ОСОБА_13, а з переду брати ОСОБА_6. Поїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", заїхали у двір і ОСОБА_10 віддав горілку з закускою, але хлопці сказали, що вип'ють горілку на подвір'ї готелю. Вона з ОСОБА_10 пішла в приміщення готелю за стаканами, а хлопці сіли на лавочці біля готелю. Потерпілий віддав стакани і вона з ним хотіли залишити їх, але в цей час підійшли ОСОБА_7і ОСОБА_5. ОСОБА_7запропонував ОСОБА_10 розпити горілку разом з ними, але той відмовився. Тут з'ясувалося, що немає хліба і тоді ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 пішли по хліб до залізничного вокзалу і за ними майже одразу пішли ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Вона залишилась на подвір'ї готелю разом з ОСОБА_13 і водієм автомобіля, як пізніше їй стало відомо, ОСОБА_12, який став збиратися їхати додому, так як хлопців разом з потерпілим довго не було. ОСОБА_13 теж сказав, що буде їхати з ним. Тому вона вирішила їхати теж, але коли підійшли до автомобіля, то в цей же час з хлібом підійшли ОСОБА_8 і ОСОБА_10, а позаду них підійшли інші хлопці. ОСОБА_6. відмовився вживати спиртне, сів в автомобіль і поїхав, а всі інші залишилися. В цей час вона пішла в туалет, а коли повернулася, то всі стояли біля автомобіля потерпілого. Свідок підійшла до ОСОБА_10 і в цей час вона почула як ОСОБА_13 крикнув ОСОБА_10 "мужик тікай". В той же час до потерпілого підскочив ОСОБА_5 і пляшкою з -під горілки вдарив його по голові. Потім всі інші, крім ОСОБА_13, наскочили на ОСОБА_10 і повалили на землю, почали бити ногами. Хтось з хлопців почав стягувати з потерпілого куртку, яку той не хотів віддавати, але її зірвали з нього, можливо із светром. Хто саме це робив -вона сказати не може, так як було темно. Знявши одежу, хлопці втекли. Коли били ОСОБА_10, вона стояла поруч, а ОСОБА_13 пішов геть. Вона побачила закривавлене обличчя потерпілого, злякалась і пішла геть в напрямку військомату, де зустріла підсудних. В руках у ОСОБА_7 вона побачила куртку потерпілого. Вся група пішла до військомату, де стояв автомобіль "Фольксваген-Пасат", на якому вони приїхали до готелю. ОСОБА_7з курткою разом з ОСОБА_6 пішли в парк, а вона і всі інші сіли в автомобіль, об"їхали кругом і теж заїхали в парк. Знову всі повиходили з автомобіля. ОСОБА_7і ОСОБА_6 обурювались з приводу того, що в куртці потерпілого вони не знайшли грошей.

Свідок ОСОБА_13, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що за давністю часу не пам'ятає обставини, які виникли в ніч на 12 листопада 2004 року, але підтвердив пояснення, які давав на досудовому слідстві (а.с. 88-89) в присутності матері ОСОБА_13, а саме, що він разом з ОСОБА_8 11 листопада 2004 року в вечірній час знаходився в барі "Ірина". Близько 23.00 години до бару автомобілем "Фольксваген-Пасат" приїхали    ОСОБА_5,

 

7

ОСОБА_7 іще двоє незнайомих йому хлопців. Як пізніше він взнав, це були брати ОСОБА_6. В барі ОСОБА_11 грала в гральні автомати разом з потерпілим, якого підсудні мали намір побити і відібрати гроші. Через деякий час ОСОБА_11 разом з потерпілим вийшли з бару і сіли в автомобіль "Фольксваген-Пасат", куди також сів він, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 водієм був ОСОБА_14. Вони всі поїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", де розпили горілку, яку купив потерпілий. Водій автомобіля поїхав, а всі інші залишилися. Він, бажаючи попередити потерпілого про те, що його будуть бити, крикнув щоб той тікав. В цей час ОСОБА_5 ударив потерпілого пляшкою по голові і разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6. повалили на землю і почали бити ногами по тулубу. Він з ОСОБА_11 втекли з подвір'я готелю. Пізніше в сквері "Залізничників" в руках ОСОБА_7 він бачив куртку потерпілого.

Свідок ОСОБА_14, допитаний на досудовому слідстві (а.с. 91, 92-93) пояснив, що 11 листопада 2004 року в вечірній час він разом з братом ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13 знаходились в барі "Ірина". Біля гральних автоматів помітили ОСОБА_11 з потерпілим. Близько 00.00 годин ОСОБА_8 запропонував відвезти потерпілого ОСОБА_10 до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", на що свідок погодився. Автомобілем "Фольксваген - Пасат" під його керування він, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 поїхали до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5". Всі вийшли з машини, а він від'їхав і на прохання когось із хлопців став чекати в сквері "Залізничників" всю групу. Через деякий час до нього спочатку підійшли ОСОБА_13 і ОСОБА_11, а трохи пізніше ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 З розмови останніх він дізнався, що вони побили ОСОБА_10 і забрали його куртку, яку він бачив в руках у ОСОБА_7, але в судовому засіданні змінив свої покази, суду заявив, що від готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" він від'їхав разом із своїм братом - підсудним ОСОБА_6. Про те, що потерпілого побили і відібрали речі, ніхто з підсудних мови не вів і йому нічого не відомо. Суд пояснення свідка ОСОБА_14, які давались в судовому засіданні, визнає неправдивими, розцінює їх як бажання ОСОБА_12 допомогти підсудному ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Свідок ОСОБА_15, суду підтвердила, що в ніч на 12 листопада 2004 року близько 24.00 години вона проходила через подвір'я готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" і бачила там якийсь автомобіль. Біля нього вона бачила декілька чоловіків та одну дівчину. На капоті автомобіля стояла якась пляшка. Також біля готелю вона бачила автомобіль ОСОБА_6, за кермом якого знаходився ОСОБА_6. Біля автомобіля стояв ОСОБА_14 При ній ніхто нікого не бив, крику вона не чула. Коли поверталася назад через це подвір'я, то там уже нікого не було.

Свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що в даний час він пенсіонер, але свого часу займався розслідуванням розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 За підозрою у вчиненні цього злочину були затриманні ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 Допит підсудних, очні ставки між ними, між ними і свідками проводились з участю адвокатів. Ні фізичного, ні психологічного тиску на підсудних ніхто не вчиняв.

 

8

Свідок ОСОБА_16, дав суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_17, суду пояснив, що він був запрошений слідчим ОСОБА_11 в якості понятого в той час, коли молодий хлопець на подвір'ї готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" спочатку розказав, а потім показав хто і як побив, а потім роздів чоловіка. Серед підсудних в залі судового засідання він не зміг вказати хто саме з них був на подвір'ї готелю, так як за часом не пам'ятав. На прохання слідчого підписав протокол.

Свідок ОСОБА_18, суду підтвердив, що був в якості понятого на подвір'ї готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5". Але за часом і за віком він нічого не пам'ятає. Пояснити, що відбувалося на території готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" не може. Слідчий давав йому підписати протокол.

Заявою потерпілого ОСОБА_10 про те, що в ніч на 12 листопада 2004 року у дворі готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" невідомі особи його побили і відібрали куртку, светр, гроші в сумі 1 650.00 гривень, телефон.

(т.1 а.с. 4);

Дорученням від імені ОСОБА_19 на ім'я ОСОБА_12 на право керування автомобілем марки "Фольксваген - Пасат" білого кольору, посвідченням водія на ім'я ОСОБА_12, якими підтверджується, що в ніч на 12 листопада 2004 року за кермом автомобіля марки "Фольксваген - Пасат" знаходився свідок ОСОБА_6. і за допомогою якого потерпілого відвезли на подвір'я готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5".

(т.1 а.с. 95-96);

Протоколами допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 від 13 листопада 2004 року, згідно до якого підсудний давав свідчення стосовно того як він звернув увагу на потерпілого ще в барі "Каравелла", а потім в барі "Ірина" запропонував ОСОБА_7, ОСОБА_6,ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_13 спочатку побити потерпілого, а потім відібрати гроші, на що всі крім ОСОБА_14 і ОСОБА_13 дали згоду. В деталях розповів яким чином підсудним вдалося вивести потерпілого на вулицю і відвезти до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", де він зупинився. Як першим наніс потерпілому удар пустою пляшкою з-під горілки, вказав як повалили потерпілого на землю і били ногами по тулубу всі підсудні, що саме ОСОБА_7 почав стягувати з потерпілого куртку, з якою стягнув і светр.

(т.1 а.с. 101-104);

Протоколами допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_5 від 18 листопада, 7 грудня 2004 року з участю адвоката, де підсудний підтвердив, що був ініціатором розбійного нападу на потерпілого, і що перший наніс удар пляшкою по голові і яким чином з потерпілого зняли одяг.

(т.1 а.с. 114,175-181,221);

Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_8 від 14 листопада 2004 року, пояснення якого узгоджуються з поясненнями ОСОБА_5 і який в деталях розповів яким чином він з іншими підсудними вчинив розбійний напад на потерпілого.

(т.1 а.с. 119-123);

та протоколом допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_8 з участю адвоката,  де  підсудний  підтвердив  факт участі  у  розбійному  нападі  на

 

9

потерпілого ОСОБА_10

(т.1 а.с.131)

Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_6 від 15 листопада 2004 року з участю адвоката, де підсудний в деталях розповів як ОСОБА_5 запропонував вчинити розбійний напад на потерпілого, яким чином їм вдалося вивести його на вулицю і відвезти на подвір'я готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5", як ОСОБА_5 перший наніс удар пустою пляшкою по голові потерпілому, як він і ОСОБА_7 зняли з нього куртку разом із светром і як він запропонував ОСОБА_7 скрити від інших співучасників злочину суму грошей, яку вони відібрали у потерпілого разом з мобільним телефоном, маючи на меті, щоб їм більше дісталось.

(т.1 а.с. 145-148)

Протоколами допиту неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 з участю адвоката, яким він підтвердив факт участі в розбійному нападі на потерпілого.

(т.1 а.с.155, 216-217);

Протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_11, де підсудний підтвердив, що приймав активну участь у розбійному нападі на потерпілого.

(т. 1 а.с. 156-157);

Протоколом очної ставки між підсудними ОСОБА_6. і ОСОБА_8 з участю адвоката, згідно до якого як ОСОБА_6 так і ОСОБА_8 розповіли хто, скільки разів і чим наносив удари потерпілому.

(т.1 а.с.158-159);

Протоколом очної ставки між підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_6. з участю адвоката, згідно до якого ОСОБА_6 підтвердив, що ініціатором розбійного нападу на потерпілого був ОСОБА_5, а останній цього не заперечував.

(т.1 а.с.160-162);

Протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_8 і свідком ОСОБА_11, яким підтверджується активна участь підсудного, за допомогою якого малося на меті вивести потерпілого на вулицю або відвезти до готелю, де він зупинився, з метою розбійного нападу і відібрання грошей.

(т.1 а.с.163);

Протоколом огляду місця події скверу "Залізничників" в м.Долинська, де після розбійного нападу зустрілись всі підсудні із свідками ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_13

(т.1 а.с.167);

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно до якого свідок ОСОБА_11 із пред'явлених їй фото трьох осіб вказала на підсудного ОСОБА_7, який приймав участь у розбійному нападі на потерпілого.

(т.1 а.с. 218);

Протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_6. і свідком ОСОБА_13 з участю адвоката, згідно до якого підсудний ОСОБА_6 підтвердив особисту участь в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_10, заявивши, що свідок участі в цьому не приймав.

 

10

(т.1 а.с.225-226);

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_6, згідно до якого він вказав місце на подвір'ї готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" в м.Долинська, де було вчинено напад на потерпілого.

(т.1 а.с. 228-229);

Протоколом допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_7 від 23 березня 2005 року, згідно до якого підсудний в деталях розповів участь кожного із підсудних в розбійному нападі, що ініціатором нападу був підсудний ОСОБА_5, як з підсудним ОСОБА_6. зняли одяг з потерпілого, як домовлялися з останнім скрити від інших співучасників про кількість грошей, знайдених в куртці потерпілого, як поділили гроші між ним, ОСОБА_6. і ОСОБА_14 і як на ці гроші поїхали відпочивати в М.Кіровоград.

(т.1 а.с.255-257);

Протоколом очної ставки між підсудними ОСОБА_7 і ОСОБА_6., яким підтверджується, що саме вони зняли з потерпілого одяг разом з грошима і мобільним телефоном.

(т.1 а.с. 266-267);

Протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_7 і свідком ОСОБА_14, яким підтверджується, що гроші, відібрані у потерпілого, були поділені між підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_6. і свідком ОСОБА_14

(т.1 а.с.269);

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 8966 від 04 лютого 2005 року ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді гострої закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, контузії лівого глазного яблука, ядерного ураження глазорухового нерву, лікворно-гіпертензійного, вестибуло-атактичного синдрому, забитої рани, дільниці травматичного набряку м'яких тканин і крововиливів на голові, крововиливів на тулубі, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень як таких, що потягли тривалий розлад здоров'я і за часом заподіяння співпадають з обставинами справи.

(т.1 а.с. 51-56);

Висновками судово-товарознавчого дослідження № 2417/25 та № В-159 підтверджується вартість речей, які втратив потерпілий внаслідок розбійного нападу і вони сумніву у суда не викликають.

(т.1 а.с.184,191).

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що дії підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 органами досудового слідства правильно кваліфіковані по ч.2 ст.187 КК України, так як вони вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) за попередньою змовою групою осіб. Вина підсудних у скоєнні злочину доведена в судовому засіданні поясненнями самих підсудних, які вони давали на досудовому слідстві, потерпілого, який як на досудовому слідстві так, під час розгляду справи підтвердив факт розбійного нападу на нього. В судовому засіданні вказав на підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які приймали участь  у розбійному  нападі  і  його  пояснення  повністю  узгоджуються  з

 

11

обставинами, які мали місце в ніч на 12 листопада 2004 року. Поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, які підтвердили про факт підготовки до розбійного нападу і про сам напад на потерпілого. Свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_11 суду заявили, що під час досудового слідства на підсудних ні фізичного, ні психологічного тиску вони не вчиняли. Підсудні допитувались в присутності адвокатів і в деталях розповідали яким чином вони скоїли злочин. Суд критично відноситься до заяви підсудного ОСОБА_7 про те, що він один скоїв розбійний напад на потерпілого, так як ця заява спростовується поясненнями потерпілого і суд розцінює її як бажання ОСОБА_7 допомогти підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, суд критично віднісся до пояснень свідка ОСОБА_14, які той дав в судовому засіданні, визнає їх неправдивими, розцінює як бажання допомогти брату - підсудному ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності. Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 суду підтвердили про свою участь у якості понятих під час проведення відтворення обставин розбійного нападу на подвір'ї готелю "ІНФОРМАЦІЯ_5" з участю підсудного ОСОБА_6 Підсудний ОСОБА_5 є ініціатором злочину, заздалегідь придивився до потерпілого, слідкував за ним, коли той з одного бару переходив до іншого і був безпосереднім учасником злочину. Підсудний ОСОБА_8 прийняв активну участь в тому щоб під любим приводом вивести потерпілого з приміщення бару і був активним учасником розбійного нападу. Підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є активними учасниками розбійного нападу.

Відносно обвинувачення ОСОБА_5 за ст.304 КК України суд вважає, що воно не доведено в судовому засіданні, так як із пояснень підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_5 встановлено, що вони майже одного віку, одного зросту, тривалий час спілкувалися і об'єктивно ОСОБА_5 міг не знати про рік народження неповнолітнього ОСОБА_6 Тому ОСОБА_5 за ст.304 КК України необхідно виправдати.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Підсудним має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, а також ступінь участі кожного підсудного у скоєному.

Підсудні скоїли тяжкий злочин, яким потерпілому завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вони не визнали себе винними, не розкаялись у скоєному.

В порядку ст.66 КК України обставини, які пом'якшують відповідальність підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_8, суд визнає, часткове відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, позитивні характеристики на всіх підсудних за місцем проживання, відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_5 - за місцем роботи і останній на своєму утриманні має дружину в стані вагітності. Підсудний ОСОБА_6 вчинив злочин у неповнолітньому віці.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання підсудних суд визнає, скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння і відносно потерпілого, який є людиною похилого віку.

 

12

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудних можливе тільки за умови ізоляції їх від суспільства з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Відносно підсудного ОСОБА_8 на підставі ч.4 ст.70 КК України суд вважає за можливе призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, передбаченого вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2006 року, більш суворим і частково приєднати до призначеного покарання один місяць за вказаним вироком.

По справі потерпілим ОСОБА_10. (т.1 а.с.78) заявлений цивільний позов на загальну суму 13 266,00 грн., із яких родичами підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_8 половина вказаної суми відшкодована. Залишилась невідшкодованою сума 6 633,00 грн., яку необхідно стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 солідарно, так як злочинними діями потерпілому були завдані збитки, які підтверджуються матеріалами справи. Від стягнення моральної шкоди на суму 50 000,00 грн. потерпілий відмовився в ході розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 320-325, 328, 332-339, 340, 341-344 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

 

Визнати      ОСОБА_5,     ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 винними по ч.2 ст.187 КК України і призначити покарання:

ОСОБА_5 - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_8 - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_6 - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_7 - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст.70 ЮС України відносно засудженого ОСОБА_8 до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком і остаточно призначити покарання сім років один місць позбавлення волі.

ОСОБА_5 по ст.304 КК України - виправдати.

Строк відбування покарання засудженим рахувати:

ОСОБА_7 з 21 березня 2005 року;

ОСОБА_8 з 10 лютого 2006 року;

ОСОБА_5 - з дня проголошення вироку, зарахувавши у відбуту частину покарання знаходження під вартою з 13 листопада 2004 року по 22 травня 2006 року.

Строк покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання, зарахувавши у відбуту частину покарання знаходження під вартою з 14 листопада 2004 року по 22 червня 2006 року.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_8

 

13

залишити тримання під вартою; засудженому - ОСОБА_5 підписку про невиїзд змінити на тримання під вартою, заарештувавши із залу суду. Засудженому ОСОБА_6 підписку про невиїзд змінити на тримання під вартою після установлення його місця знаходження.

Стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_10 Сергія Сергійовича  суму 6 633,00 грн.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб після його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, а засудженим в той же термін з дня вручення копії вироку.